Додамо до цього списку ще поїздки Володимира Зеленського до Фінляндії, Нідерландів (там Зеленський зустрічався з главами урядів Нідерландів та Бельгії) і Японії. Загалом можна назвати кілька основних завдань, що стояли перед українським президентом під час всіх цих візитів – упевнитися в тому, що Україна отримає усю військово-технічну допомогу, яка зараз необхідна для контрнаступу, й обговорити питання щодо потрібної зброї, яку Україна зможе отримати трохи пізніше. Водночас окремою метою всіх цих візитів була своєрідна «підготовка» до Вільнюського саміту НАТО, який відбудеться у липні. Україна очікує від країн-членів НАТО чіткого сигналу про те, що ми точно станемо членами Альянсу.
Світова підтримка України набирає ще більшої ваги, адже створення «коаліції літаків» може стати визначальним для перемоги України
Україна має бути у НАТО
НАТО вже декларувала те, що для України «відчинені двері», але подібні заяви мали надто мало практичної користі. Україні потрібні не розпливчасті трактування, а чітке рішення блоку про те, що наша держава стане членом НАТО. Зрозуміло, що до самого вступу України в НАТО ще мине час.
«Ми реалісти, ми знаємо, що ми не будемо в НАТО під час війни. Але під час війни ми хочемо отримати дуже чітке повідомлення про те, що ми будемо в НАТО після війни», – заявив Володимир Зеленський 4 травня під час пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте та главою уряду Королівства Бельгія Александером де Кроо.
«Настав час прибрати найбільшу безпекову невизначеність у Європі, тобто ухвалити позитивне політичне рішення про членство в НАТО. Це варто зробити вже на липневому саміті Альянсу. Це буде вчасний сигнал – сигнал, що немає навіть найменшої ймовірності, що демократія програє чи поступиться своїми цінностями у цій війні», – заявив президент Зеленський 15 травня у своєму відеозверненні до учасників Копенгагенського саміту демократії.
Важко сказати, наскільки насправді є можливим швидкий вступ України до НАТО. Але завданням нашої влади є працювати над тим, щоб двері в Альянс були відкриті для нас не лише на папері. Зрозуміло, що потрібне буде спільне рішення усіх (зараз це 31 держава) членів НАТО, а серед них є й Угорщина. Та Україна зараз працює над тим, щоб заручитися підтримкою якомога більшої кількості країн-членів Альянсу. 14 травня Володимир Зеленський підписав з німецьким канцлером Олафом Шольцом та французьким президентом Еммануелем Макроном спільні декларації, у яких, зокрема, висловлювалася підтримка руху України до членства в НАТО.
Разом із такою «підготовкою» до Вільнюського саміту НАТО Володимир Зеленський також обговорював з європейськими лідерами ймовірні гарантії безпеки України до моменту вступу нашої держави в Альянс, український мирний план, притягнення росії до відповідальності та питання відшкодування росією збитків Україні.
Велика Британія демонструє першість
Британський уряд 15 травня показав, як потрібно дотримувати слова. Ще у лютому британський прем’єр Ріші Сунак (в межах першого цьогорічного візиту Зеленського до Великої Британії) заявив, що його країна розробить нову програму навчання українських пілотів. А 15 травня, ще перед зустріччю Зеленського і Сунака у Лондоні, британський уряд оприлюднив заяву про те, що вже влітку розпочне навчання наших пілотів на західних літаках. Це та новина, яку довго чекали українці.
«Цього літа ми розпочнемо початковий етап навчання українських пілотів базовій підготовці. Ми адаптуємо програму, яку використовують британські пілоти, щоб надати українцям навички пілотування, які вони зможуть застосовувати на інших типах літаків. Це навчання йде пліч-о-пліч із зусиллями Великої Британії по роботі з іншими країнами з надання винищувачів F-16 – винищувачів, які обрала Україна», – мовиться в офіційному повідомленні уряду Великої Британії.
Із цього можна зрозуміти кілька важливих моментів. Навчання українських пілотів у Британії почнеться вже дуже скоро. Навчання буде базовим, тобто конкретного рішення про передачу нам якихось західних літаків ще не було. Але Британія активно залучена до процесу перемовин із іншими країнами щодо передачі нам саме американських F-16 – тих винищувачів, про які найчастіше говорять українські військові пілоти і які перебувають на озброєнні понад двох десятків країн.
Є вже деякі результати. Нідерланди саме виводять з експлуатації свої F-16 у зв’язку з їх заміною на F-35. Тому, перші F-16 першими нададуть Україні саме Нідерланди. А загалом повітряні сили цієї країни мали, станом на 2021 рік, 61 літак F-16AM/BM, які планували розпродати, але контракти не були погоджені.
Ріші Сунак 15 травня заявив, що Велика Британія стане ключовим учасником «коаліції літаків» для України. Сама Британія не зможе надати нам F-16, бо не використовує ці літаки. Але ця країна допомагатиме нам усіма можливими способами. Сам запуск процесу навчання наших пілотів на західних літаках є дуже важливим.
І не лише питання «коаліції винищувачів» для України зараз допомагає нам просувати Велика Британія. Рішення про початок навчання наших пілотів оголосили в межах нового пакета військово-технічної допомоги Україні. У цьому пакеті додаткові зенітні ракети для систем ППО та «безпілотні повітряні системи, включно з сотнями нових бойових дронів дальністю понад 200 км».
А ще минулого тижня міністр оборони Бен Воллес під час засідання тамтешнього парламенту офіційно підтвердив передачу Україні авіаційних крилатих ракет великої дальності Storm Shadow.
Також треба зазначити, що інформація щодо цілі може закладатися у Storm Shadow ще на землі, а літак просто доставляє цю ракету у район пуску. Тому цілком реально використовувати ці ракети на літаках радянських зразків. Найімовірніше, що наші Повітряні сили пристосували Су-24М та/або Су-27 під використання Storm Shadow.
Німеччина продовжуватиме підтримку України
Під час візиту президента Зеленського до Берліна 14 травня (це був перший візит до Німеччини після повномасштабного російського вторгнення) німецький канцлер Олаф Шольц оголосив про рекордний пакет військово-технічної допомоги нашій державі на 2,7 млрд євро. До цього пакета увійшли 20 бойових машин піхоти Marder, 30 танків Leopard 1A5, 15 зенітних самохідних артилерійських установок Gepard, чотири батареї ЗРК IRIS-T SLM (12 пускових установок і сотні ракет до них), 100 бронемашин та 100 вантажівок для логістичного забезпечення, до 200 розвідувальних безпілотників та велика кількість боєприпасів.
«Я впевнений, що в Німеччини є стійка стабільна підтримка України, яка передбачає також, що ми завжди зважуємо рішення. Те, що ми зважували чи інколи, можливо, трохи зволікали, – це пов’язано з тим, що в нас трохи інша система, але наша підтримка не змінюється, вона стабільна та постійна. Можливо, це не так помітно, але успішний захист також передбачає, що ваша зброя працює, що вона якісна, що її можна швидко відремонтувати», – заявив Олаф Шольц.
І справді, не уся допомога є помітною для широкого загалу. Зокрема, не уся допомога має бути помітною для усіх. Це також питання безпеки. І важливо, що наші іноземні партнери не обмежуються одним чи кількома пакетами допомоги, а налагоджують систематичний процес підтримки української армії.
У Парижі президент України також обговорював з Еммануелем Макроном подальшу військово-технічну підтримку України та «коаліцію винищувачів». І, до речі, вже після візиту Зеленського, Макрон в інтерв’ю телеканалу TF1 заявив, що у Франції «відкриті двері» для навчання українських пілотів. Треба зауважити, що Франція, як і Велика Британія, не має F-16. Може йтися лише про базове навчання наших пілотів на західних літаках. Але «голос» Франції також може стати важливим у перемовинах із тими країнами, у яких F-16 є.
«Франція продовжуватиме надавати військову підтримку Україні та готує нові пакети допомоги з постійним врахуванням найбільш нагальних і невідкладних потреб Києва для зміцнення її обороноздатності. Франція прагне забезпечити повну потужність у всіх сферах. Найближчими тижнями Франція проведе підготовку й оснастить кілька батальйонів десятками броньованих машин і легких танків, включно з AMX-10RC», – про це йдеться у спільній декларації президентів України та Франції.
Низка зустрічей українського президента зі світовими лідерами відбувається дуже вчасно. І залишається сподіватися, що скоро з’явиться ще більше позитивних для нас новин, які, наразі, не стали публічними.
Степан КРАЙНЯК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар