Україна отримала статус кандидата на вступ до Євросоюзу. Це те, заради чого українці вийшли на Майдан 2013 року і, зокрема, борються на фронті сьогодні. Україна в ЄС – це не лише про політично-економічний союз, а про гарантії безпеки й окремішній шлях від росії. Що змінює статус кандидата і як швидко Україна може стати членом європейської спільноти, з’ясовуємо разом з нашими експертами.
Перші кроки в європейському напрямку
Перші кроки до євроінтеграції Україна зробила ще 1994 року, коли підписала угоду про партнерство і співробітництво. Аж через 15 років Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство». А 2012 року заявила про намір підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Але наприкінці 2013 року тодішній президент Янукович відмовився підписати Угоду, повернувши зовнішьополітичний важіль назад до москви. Як наслідок, спалахнув Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності. Янукович утік, а рф окупувала Крим та частину Луганської і Донецької областей. І це лише посилило бажання українців бути частиною європейської спільноти.
У березні 2014 року тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк підписав політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС, а в червні 2014-го – Петро Порошенко, як президент України, підписав економічну її частину.
Рух до ЄС дозволить модернізувати нашу державу, і українці зацікавлені зробити всі зміни якнайшвидше
Від 1 січня 2016 року між Україною та ЄС запрацювала поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі. У результаті ціла низка українських виробників почали експортувати товари до ЄС без мита.
Наступним євроінтеграційним кроком стало запровадження безвізового режиму з ЄС у червні 2017 року. Українські туристи отримали можливість вільно подорожувати до країн Шенгенської зони.
У лютому 2019 року стратегічний курс України на набуття членства в Європейському Союзі було закріплено в Конституції України. Влада розпочала багато реформ, щоб відповідати критеріям членства, однак з європейського боку процес прискорився лише після повномасштабного вторгнення росії в Україну. 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в ЄС, а вже в червні Єврокомісія офіційно підтримала прагнення українців.
«Ми рекомендуємо надати Україні статус кандидата, розуміючи, що в країні буде проведено низку важливих реформ. Україна чітко продемонструвала відданість європейським цінностям і стандартам. І почала перед війною свій шлях до ЄС», – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Після Єврокомісії за кандидатство України проголосував Європарламент, а потім – і Європейська Рада. Разом із Україною статус кандидата отримала Молдова.
Від кандидата – до повноцінного члена
Статус «кандидата на вступ» не означає автоматичного переходу до членства в Євросоюзі. Щоб стати членом ЄС, Україна повинна провести ще багато реформ. Лише після того, як українське законодавство відповідатиме європейським критеріям, країни Євросоюзу зможуть проголосувати за нового члена. Схвалення необхідно отримати від усіх 27 країн блоку.
Наразі Україна повинна втілити 7 блоків реформ, а саме: сформувати Конституційний суд відповідно до рекомендацій Венеційської комісії, реформувати Вищу раду правосуддя та оновити Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, посилити боротьбу з корупцією та призначити нових керівників Спеціальної антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро, поглибити протидію відмиванню коштів, втілити антиолігархічний закон, узгодити аудіовізуальне законодавство з європейським та завершити реформу законодавства щодо нацменшин.
«Думаю, що Україна може легко з ними впоратися, бо це справді вимоги, які вже існують довгі роки. Є вже прогрес», – заявила посланиця Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.
Як повідомила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, у парламенті вже зареєстровані 80 законопроєктів «євроінтеграційного портфеля». До кінця року Верховна Рада планує розглянути 30 проєктів у межах євроінтеграції.
Експерти дають як стримані, так і досить оптимістичні прогнози щодо часу, який нашій державі потрібен для реформ.
«Ми можемо зробити це за підтримки наших друзів у Європейському Союзі набагато швидше. Я хотів би, щоб це відбулося за рік чи два. Можливо, я оптиміст», – сказав голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко.
Більшість експертів вважають, що Україні знадобиться щонайменше 5 років, щоб підготуватися до вступу в ЄС. За словами директорки Центру «Нова Європа» Альони Гетьманчук, кандидатство в члени ЄС – це спільна відповідальність України та євроспільноти.
Переваги кандидатського статусу
Офіційний статус країни-кандидата відкриває для України широкий спектр можливостей у політичному та економічному вимірах.
«Рух до ЄС дозволить модернізувати нашу державу, і ми зацікавлені зробити всі зміни якнайшвидше. Україна – це Європа, і невдовзі Україна буде членом Європейського Союзу», – написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль у соцмережі й зазначив цілу низку переваг, які надає Україні новий статус.
Найперше – це супровід Єврокомісією реформ в Україні. Ми отримаємо доступ до різноманітних програм та ініціатив ЄС. Крім того, Україна, як країна-кандидат, «матиме ширші можливості для того, щоб її голос був почутий під час формування політик ЄС».
Україна також зможе користуватися фінансовою допомогою ЄС для країн, які готуються до вступу. Це можуть бути гранти, інвестиції або технічна допомога.
Окрім того, зі статусом кандидата наша держава зможе отримати набагато більше інвестицій, оскільки матиме стабільніші та захищеніші умови. Однак говорити про це можна лише після перемоги над Росією.
Водночас, на думку експертів, статус кандидата посилить наші позиції на майбутніх перемовинах щодо припинення війни і допоможе залучити більше європейських коштів на повоєнну відбудову.
Шлях від кандидата до членів ЄС може зайняти десятиліття
На сьогодні 7 держав мають статус кандидата у ЄС: Албанія, Туреччина, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Молдова та Україна. Останніми днями набули статусу кандидата. З'ясовували хто та чому «стоїть у черзі».
Північна Македонія – 18 років
Подала заявку на членство в ЄС у березні 2004 року. Що заважає:
Спочатку вступу цієї країни до ЄС перешкоджала Греція, яка побоювалася, що держава під назвою «Македонія» може пред'явити територіальні претензії до Греції. У червні 2018 року Скоп'є нарешті погодився змінити назву країни на Північну Македонію, сподіваючись цим покласти край історичним суперечкам та ліквідувати всі перешкоди на шляху республіки до ЄС та НАТО.
Після цього Болгарія наклала вето на початок переговорів з Албанією та Північною Македонією щодо вступу до ЄС. Причина – небажання Болгарії пустити Північну Македонію до Євросоюзу криється в історичних питаннях. Софія стверджує, що жителі Північної Македонії є болгарами і розмовляють болгарською мовою, проте їм штучно нав'язали македонську ідентичність у той час, коли країна входила до складу колишньої Югославії. Болгарія офіційно дотримувалася такої позиції з 1950-х років.
Албанія – 9 років
Подала заявку на членство у ЄС у 2009 році. 2010 року Європейська комісія висунула 12 умов для вступу Албанії до Євросоюзу.
У жовтні 2012 року Європейська комісія рекомендувала надати Албанії статус кандидата за умови завершення ключових реформ у сфері судової системи та державного управління та перегляду законодавчих процесуальних норм. У червні 2014 року Рада Європи надала Албанії статус кандидата.
Чорногорія – 12 років
Почала процес зближення з ЄС моменту здобуття незалежності 2006 року. Країна набула статусу кандидата на членство в ЄС 2010 року. Цього ж року Європейська комісія дала позитивний висновок на заявку Підгориці, проте незабаром висунула 7 умов для початку діалогу щодо членства в ЄС. У грудні 2011 року Рада ЄС погодилася розпочати переговори з Чорногорією. Переговори офіційно стартували 29 червня 2012 року.
У самому Євросоюзі конкретних термінів вступу туди балканських країн не називають, регіональні експерти вважають, що ЄС може з політичних міркувань прийняти з усіх балканських країн спочатку тільки Чорногорію.
Сербія – 10 років
Подала офіційну заявку у 2009 році. У вересні 2013 року набула чинності угода «Про асоціацію між ЄС та Сербією». У січні 2014 року офіційно розпочалися переговори щодо вступу Сербії до Євросоюзу.
Затримка зі вступом до Євросоюзу Сербії можна пояснити тим, що вона хоче, образно кажучи, всидіти на двох стільцях – бути членом Євросоюзу та зберігати добрі стосунки з росією. З 2014 року Євросоюз регулярно вказував Сербії на необхідність привести свою зовнішню політику у відповідність до зовнішньої політики Європейського Союзу, маючи на увазі запровадження санкцій проти Росії у відповідь на анексію Криму.
Белград натомість відкладав розгляд пункту, що стосується зовнішньої та безпекової політики, на кінець переговорного процесу, сподіваючись, що на той час українське питання вирішиться і Сербії не доведеться змінювати братньої росії. Тепер невирішене питання постало куатегорично і новою перешкодою для наближення Сербії до ЄС.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар