Норми чинного законодавства не передбачають можливості успадкування права постійного користування шляхом прийняття спадщини через нотаріуса. Проте досить поширеною є практика звернення до суду з вимогою про визнання за особою права постійного користування земельною ділянкою у порядку спадкування.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 Цивільного кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не все, що є у спадкодавця - спадок
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Трапляється, що спадкодавець набув право постійного користування земельною ділянкою відповідно до раніше чинного законодавства, а саме ст. 51 Земельного кодексу України у редакції 1990 року. Відповідно до норм Земельного кодексу України у редакції 1990 року, який діяв на час набуття спадкодавцем права постійного користування та норм діючого законодавства, смерть особи користувача земельної ділянки не є підставою припинення права користування земельною ділянкою.
Уляна ДЕЛІКАТНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар