Після втечі Януковича та його оточення, зміни влади у державі, західні партнери дали нам чітко зрозуміти – розраховувати на їхню підтримку можна у реформуванні влади та різних інституцій, але вимагали негайно розпочати боротьбу з корупцією та хабарництвом. Бодай зробити перші кроки у зміні законодавства. Але за нашою старою звичкою дієвих кроків ніхто навіть не планував робити. Обмежилися гучними заявами та гаслами.
В Україні корупцію та хабарництво вважають чимось цілком прийнятним. За цим принципом, як виявляється, діють також наші правоохоронні органи. А гуманні суди лише милостиво розводять руками і… відпускають хабарників. Чи віддячують їм за такі вироки підсудні – залишається лише здогадуватися.
Розміри хабарництва в Україні навіть важко осягнути. Йдеться про мільярди доларів на рік. Це явище пронизало усі сфери життя. Про обсяги хабарництва заявляють навіть міністри. Для прикладу, міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі каже, що дві третини фінансового обігу в лікарнях – це хабарі.
- Сьогодні дві третини фінансового обігу в лікарнях - це гроші, які не враховані, які не обкладаються податком і йдуть прямо у кишеню лікарів, - заявив він.
І така ситуація практично скрізь. Очевидно, основним фактором, який не зупиняє бажання брати мзду - є відсутність реального покарання. Адже кожен чиновник, лікар, викладач, правоохоронець чи суддя знає, що брати потрібно якомога більше, тоді є можливість уникнути покарання. Це аксіома.
Наприклад, у нашій області лише деякі з тих, кого визнали винним у хабарництві, отримали реальні терміни покарання. Решта – спокійно ніжиться на волі. Вони або ж відбулися штрафом, або умовним позбавленням волі. Це визнають у прокуратурі Чернівецької області. За їхніми даними, лише одиниці потрапили за грати, решту відпустили (і не здивуюся, якщо навіть перепросили).
Думка експерта
кандидат економічних наук, доцент кафедри теорії економіки та менеджменту ЧНУ
Важко точно визначити рівень тіньової економіки у державі. В Європі цей показник коливається у межах 8-15%. Часто йдеться про обмін послугами між висококваліфікованими спеціалістами. Наприклад, стоматолог лікує зуби юристові, а той робить якусь послугу лікареві.
У нас створено такі умови для бізнесу, що можна цілком реально говорити про 50% від внутрішнього валового продукту (ВВП). Є певна методологія, яка пов’язана з розрахунком ВВП та руху грошової маси. Але це - недосконалий метод. Бо тіньова економіка часто обслуговується валютою, а не лише гривнями. Йдеться не лише про хабарництво, але й про зарплати у конвертах, несплату податків тощо. Сьогодні чимало людей зайняті саме у тіньовому секторі економіки. Вони створюють продукт і наповнюють ринок.
Тому у нас незначний рівень офіційного безробіття, хоча насправді багато людей зайняті саме у сірому секторі економіки. Але водночас якогось сплеску незадоволення не відбувається, бо саме сірий сектор формує ринок зайнятості.
За даними прокуратури області, впродовж 2013 року до суду за фактами, які стосувались одержання неправомірної вигоди (хабарництва) скеровано 23 кримінальних провадження. З них наразі суд розглянув 21 із винесенням обвинувальних вироків. Це – майже за три роки! Та що найцікавіше, у 16 випадках призначено штраф, а у 4 – позбавлення волі із звільненням особи від покарання із встановленням іспитового терміну (умовне покарання).
2014 року до суду також було скеровано 23 справи. Розглянуто 22 справи, 2 осіб ув’язнено, чотирьох відпустили з іспитовим терміном, а шістнадцятьом також «впаяли» штраф. Досить дивні збіги у цифрах – 23 справи, як і 2013 року, 16 – штрафи.
Цього року перебувало 19 кримінальних проваджень, які стосувались одержання неправомірної вигоди. Судами області розглянуто 12 проваджень (до суду загалдом скеровано 16 обвинувальних актів). До реального позбавлення волі було засуджено 4 осіб.
- Найменша сума одержаної неправомірної вигоди у провадженнях цієї категорії становить 900 гривень, а найбільша – 130 тисяч доларів, - повідомив перший заступник прокурора Чернівецької області Олександр Іванюк.
Але попри рекордні суми хабарів, які отримують посадовці у нашій області, навіть резонансні справи тягнуться роками. А підозрюваних у хабарництві відпускають на волю. Варто згадати справу колишнього директора Калинівського ринку. Розгляд апеляційної скарги щодо виправдання колишнього керівника комунального підприємства ще триває.
У лютому Садгірський районний суд виніс виправдальний вироку Ринжуку та ще одному фігуранту справи Березовському. Згодом прокуратура області оскаржила це рішення в Апеляційному суді.
- Колишньому директору «Калинки» інкримінують привласнення коштів на суму понад 9 мільйонів, ухилення від сплати податків на 2,7 мільйона, зловживання службовим становищем, яке завдало збитків на понад 150 тисяч гривень і отримання хабара в сумі 224 тисячі доларів, - повідомив напередодні чергового засідання Апеляційного суду державний обвинувач у кримінальному провадженні Дмитро Іліка. – Якщо апеляцію прокуратури задовольнять, то підозрюваним загрожує до восьми та шести років позбавлення волі з конфіскацією майна відповідно.
З різних причин засідання кілька разів переносили. Їхній захист і останнього разу наполягав на перенесення розгляду справи.
За словами судді Апеляційного суду Чернівецької області Костянтина Семенюка, їм у цьому відмовили.
Згодом судді взяли самовідвід, оскільки до цього брали участь у розгляді справ, які пов’язані з фігурантами цієї ж справи. Тому згідно з кримінально-процесуальним кодексом, апеляцію ці судді розглядати не можуть. Для подальшого розгляду апеляції мають призначити нових трьох суддів, які раніше не брали участь у розгляді цього провадження. Якщо таких суддів не знайдуть, справу передадуть в одну з сусідніх областей.
Наразі, за інформацією прокуратури області, справу передали до вищого спеціалізованого суду України. Він, можливо, скерує її в іншу область для розгляду. Це може бути відомо за два тижні.
У цій справі фігурував ще один посадовець, який, за інформацією правоохоронців, утік до Росії. Хоча, можливо, вже давно спокійно проживає у рідній Україні на кревно зароблені гроші. Але чомусь у прокуратурі нам заявили, що «відповідно до ст. 222 КПК України, не допускається розголошення відомостей досудового розслідування. Так, відповідно до вимог вказаної статті відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора, і в тому обсязі, в якому вони вважають за необхідне».
Не здивуємося, якщо його вже давно виправдано.
- Які обсяги хабарництва в Україні – надзвичайно важко вказати точно. Це можна оцінити лише враховуючи доходи та видатки, - вважає кандидат економічних наук, доцент кафедри теорії економіки та менеджменту ЧНУ Богдан Сторощук. – Культура не брати хабарів має набути масового характеру. Коли це стане нормою для тих, хто бере хабарі, тоді це стане нормою для звичайних людей. Адже лікарю важко прожити на півтори тисячі зарплати, і чимало людей не готові, щоб не брати і не давати хабарів.
За словами експерта, у нашій свідомості ми проводимо межу між хабарами і подякою, яку несемо лікарям, вчителям чи чиновникам. Так звану подяку ми не вважаємо хабаром, тому потрібно змінювати систему та структуру. Можливо це змінить нова поліція. Адже міліціонер не може не брати хабарів, якщо він отримує 2-3 тисячі гривень.
Це боротьба з вітряками. Ми маємо стимулювати усунення причин, а не боротися з наслідками. Тому, вважає економіст, потрібно вживати реальні заходи, аби побороти це явище – на кшталт запровадження приватної платної медицини і паралельно роботу закладів Червоного Хреста для тих, хто не в змозі заплатити. Щоб економіка не перебували у тіні, потрібно зменшити податкове навантаження, спростити систему та збільшити штрафні санкції.
Але напевно основним стопором у боротьбі з корупцією та хабарництвом є небажання нашої верхівки. Саме вона не проводить системної роботи у цьому напрямку.
- В Україні жодної боротьби з корупцією та хабарництвом не ведуть і проводити не можуть. Бо основа усієї системи є корупція. Вона спрямована на викачування грошей з простих людей та переправляння їх по ланках нагору, - каже політолог, кандидат історичних наук Ігор Буркут. – Корупційна піраміда створена скрізь. Жодна із сил, яка реально контролює економіку та політику, не зацікавлена, щоб побороти це явище.
За словами політолога, в Україні є частина людей, яка не бере і не дає хабарів. Але вони перебувають на самому низу соціальної піраміди. І це незалежно від освіти та особистих рис. Вони не мають тих благ, як їхні сусіди, які беруть чи дають хабарі.
Після революції гідності ширилися заклики не давати хабарів, оскільки це шлях до руйнування держави та марної жертви людей, які загинули на майдані і у війні на Донбасі. Але наша влада не скористалася ситуацією і не змінила нічого.
Навіть попри те, що корупцію та хабарництво ніде у світі ніхто не міг побороти, ці явища можна значно зменшити. Але для цього має бути не лише воля верхівки, але й простих людей.
Про нашу судову та правоохоронну систему красномовно свідчить справа заступника голови Апеляційного суду Чернівецької області, яку підозрюють в отриманні 15 тисяч доларів хабара. Вища кваліфікаційна комісія суддів України тричі відмовлялася відсторонили з посади Любов Перепелюк. Та Згодом таки ухвалила таке рішення, відсторонивши її від роботи до 26 жовтня. Щоправда, яка доля цієї справи надалі і чи працює суддя – наразі невідомо.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Люди продовжують давати хабарі
Більшість вважає корупцію частиною життя українців
40% опитаних Київським міжнародним інститутом соціології і Міжнародним фондом виборчих систем давали різні хабарі за останні 12 місяців.
32% давали хабар за прийом у лікарні, 9% - за підготовку документів, 8% - у школі і на роботі, 6% - за запобігання штрафу за порушення правил дорожнього руху.
Водночас 58% опитаних вважають корупцію частиною життя українців, і тільки 29% - не згодні із цим.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар