
Чотири дні на базі ФОК "Олімпія" у Чернівцях тривав чемпіонат України з боксу серед жінок, молоді та юніорок.
Завдяки високому рівню змагань глядачі мали змогу переглянути видовищні поєдинки як юних спортсменок, так і титулованої еліти жіночого боксу. Подивитися бої приходили колишні спортсмени та ті, хто робить у боксі перші кроки. Різні тактики, техніки ведення бою, бажання перемогти і запекле суперництво тримали у напрузі від першого раунду і до рішення суддів.
Своїми враженнями від турніру та загалом ставленням до боксу поділилася Марія Бова, МСМК, чемпіонка України.
- Ви у Чернівцях уже не вперше. Які враження від прийому, від змагань?
- З усіх чемпіонатів України, на яких ми були, тут найгостинніше нас приймали. Хотілося б ще неодноразово приїжджати сюди.
- А скільки займаєтеся боксом і чому саме цей спорт?
- Боксом я займаюся з 2009 року, та враховуючи декретну відпустку, виходить п’ять років. Мій прихід у бокс пов'язаний із вступом в інститут фізкультури. Я займалася кікбоксингом, багато разів перемагала, декілька разів навіть на світових змаганнях, а до того боротьбою, одногрупники ж у мене були боксери і запропонували спробувати себе у боксі. До того ж це олімпійський вид спорту, а тому тут доволі високі перспективи – поїздка на олімпіаду.
- А чи не забирає спорт надто багато часу та як вдається поєднувати спорт та родину?
- Я дуже вдячна своїй мамі, яка залишила роботу, вона так само колишня спортсменка, і як справжня мама вона зрозуміла, що народження дитини не повинно зупинити спортивну кар’єру. Також підтримує мене і чоловік.
- На підставі власного досвіду можете сказати, чи відрізняється жіночий бокс від чоловічого?
- Не можна порівнювати чоловіків та жінок. Нині жіночий бокс розвивається, прогресує, стає більш видовищним. Бувають такі поєдинки «кулак об кулак», що деякі чоловічі бої навіть позаздрять жіночим. Ми не прагнемо бути кращими, чи щось їм доводити. Нам просто подобається те, чим займаємося.
- Є стереотип, що жінки у поєдинках більш агресивні за чоловіків, як гадаєте, це правда?
- Так, напевно тому, що вони самі по характеру більш такі, вони більш витривалі від природи.
- А наскільки важливою є роль тренера у становленні спортсмена?
- Без тренерів нічого б не було. Наприклад, перемога на чемпіонаті України – це перемога не тільки спортсмена. Зрозуміло, що тренер не буде боксувати замість спортсмена, та він є вчителем і наставником. Себто тут все п’ятдесят на п’ятдесят. Я вдячна своїм першим тренерам, які закладали характер і дух, і своєму тренеру Сергію Володимировичу Гордієнку, цю перемогу я присвячую йому.
Мені, чесно кажучи, дуже шкода наших тренерів, бо вони вкладають у спортсменів душу. У них так само є родини, є діти, а вони проводять, напевно, більше ніж півжиття на зборах і змаганнях з нами. Та це спільний труд, спільні досягнення і ми всі чимось жертвуємо заради перемоги, заради результату.
- Що ж все-таки найважливіше, аби отримати перемогу?
- У першу чергу, це напевно характер, та не менш важливою є підготовка. Адже без підготовки спортсмен може неправильно дихати, тактично неправильно побудувати хід поєдинку. Себто все в цілому важливо, та найперше має бути характер. Навіть тут на чемпіонаті України траплялося, що дівчата розслаблялися перед поєдинками з новачками, котрих минулими роками у числі призерів не бачили, а ті перемогли. Тому ніколи не можна розслаблятися і недооцінювати суперників.
Уляна ДЕЛІКАТНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар