У кожній справі головне – основа, без неї нічого не вийде. Хай би як пропагували здоровий спосіб життя та спорт, без хорошої спортивної інфраструктури нічого не вийде. Тим паче, що час сирих залів-підвалів та пошарпаних стадіонів проходить, люди прагнуть комфорту та безпечності. Отож, розвивати інфраструктуру потрібно. Про те, яким нині є стан справ у Чернівцях та куди ми рухаємося, розповідає мер Чернівців Олексій Каспрук.
- Як Ви можете охарактеризувати спортивну інфраструктуру нашого міста?
- Зрозуміло, що її не можна назвати достатньою, не можна сказати, що вона виглядає гірше, ніж в інших обласних центрах нашого розміру. Кожен обласний центр має свою специфіку. В нас більш-менш в нормальному стані збережено стадіон, а є обласні центри, де стадіони схожі на руїни.
Ми дуже активно зайнялися розвитком спортивної інфраструктури, розуміємо, що потрібно комплексно задіювати всі об’єкти, які є в місті, де чернівчани можуть оздоровитися, зайнятися фізичною культурою та спортом, незважаючи на те, чи це об’єкти освіти, чи це якісь громадські простори, чи об’єкти, які підпорядковані управлінню спорту.
- Чи є нині з боку громади якісь ініціативи, чи все-таки люди чекають поки хтось прийде та все зробить?
- Звичайно. Абсолютно ініціативні люди з’являються. Є цікаві пропозиції інвесторів. Ми зараз у школах будемо ставити штучні невеличкі футбольні поля, є пропозиція по декількох школах, її зараз вивчатимемо, щодо модернізації спортивного залу. Тобто люди готові вкластися в освітлення, утеплення, в спортивні снаряди, за умови, що цей спортзал будуть використовувати після навчального процесу в комерційних цілях. Таким чином у людей буде хоч і не безкоштовний, але символічний доступ до інфраструктури.
Найголовніше, що є ентузіасти, люди, які просувають якусь ідею. Якщо є людина з очима, що горять, і вона поставила собі за мету зробити дитячий майданчик чи сквер, вітапаркур чи якусь іншу справу, їй завжди цікаво допомагати.
- А чи вистачає наразі бюджетних коштів, аби підтримувати якимось чином спорт?
- Не вистачає. Бюджетних коштів насправді не вистачає ні на що. У нас не ті бюджети, як в німецьких чи польських містах, наприклад, а там мери також жаліються, що в них грошей не вистачає.
Не вистачає, але можу сказати, що фінансування освіти, спорту, культури у нас уже не йде по залишковому принципу. Ми реально вкладаємо гроші в інфраструктуру. Хоча грошей треба дуже багато, і щоб підтримувати ті споруди, що вже є. Перед нами стоїть найбільший виклик – це басейн, та коли ми це зробимо, треба буде відкривати басейни в інших районах міста.
Ми будуємо футбольні поля, але чітко розуміємо, що найбільший виклик у нас – це реконструкція центрального стадіону «Буковина». Там є і легкоатлетичні споруди, і закрита бігова доріжка, і відкрита, футбольне поле, зруйнований спортивний зал для фітнесу, відкритий басейн. Це все треба реалізовувати в комплексі, зараз ми над цим працюємо.
- Зараз багато говорять про стадіон колишнього «Електронмашу», який обіцяли реконструювати...
- Кошти на нього є. Буквально наступної середи у нас буде зустріч із представниками федерації футболу. Трошки затягнулося проектне вирішення. Наступного тижня вже має бути завершена експертиза проекту і цьогоріч маємо почати роботи.
- У Чернівцях проводять чимало змагань. Чи сприяє це туризму та поширенню інформації про наше місто?
- Ми повинні не забувати про те, що спортивний турист – теж турист. Тобто приїжджають діти на змагання, з ними приїжджають тренер, батьки, вони оплачують місця в готелях, харчування. Тому бачимо в цьому перспективу, хоча, на жаль, не завжди маємо підтримку від депутатського корпусу. Тому що нещодавно, наприклад, було знято на довивчення питання виділення коштів для ремонту приміщень, які належать міській раді, але фактично використовуються асоціацією «Техноспорт». Ми говоримо, що пишаємося, що проводимо, що у нас така унікальна траса, що до нас приїжджали чемпіонати Європи, світу, і водночас, коли мова йде про те, що необхідно виділити кошти, щоб просто навести елементарний порядок, то чомусь на це грошей не виділяється, хоча гроші є.
- Себто ще одна із проблем – це відсутність єдиного бачення розвитку тих чи інших галузей спорту?
- Зрозуміло, що кожен вид спорту, кожна федерація, кожен депутат має якісь свої вподобання. Комусь футбол подобається, комусь не подобається, хтось займається карате чи діти його займаються тощо. В цьому напевно завжди закладено конфлікт, на всіх коштів не вистачає і треба десь виставляти пріоритети.
- Як взагалі бачите майбутнє розвитку чернівецького спорту ми зможемо вийти на хороший рівень?
- Ми мусимо вийти. Маємо створити інфраструктуру – це по-перше. По-друге, є базові види спорту, які вже в Чернівцях мають школу, традиції, тренерів, досягнення, і я переконаний, що на них треба зосереджувати в тому числі і ресурси.
- То розподіл ресурсів мають здійснювати за рейтинговим принципом?
- Моя думка – так. Ми готові допомагати всім, хто займається видами спорту, які ще не набули популярності в місті. Але основний акцент треба ставити на ті речі, які вже принесли успіх. Якщо говоримо про те, що вже традиційно наші чернівчани є учасниками олімпійської збірної, виступають на олімпіадах по стрільбі з лука, значить, маємо зробити все для того, аби мали лукодроми, аби мали можливість займатися спортом. Найголовніше, тут є зміст. Ми говорили, коли до нас приїжджала юнацька збірна з Південної Кореї, не треба багато вкладати грошей, щоб зробити інфраструктуру і приймати тут змагання вже світового рівня. Це саме стосується і легкої атлетики. Футбольну інфраструктуру можемо розвивати, плавання, яке так само розвивається завдяки ентузіастам. Чесно кажучи, я не знаю, де вони були сім років тому, коли не було басейнів. Сьогодні ситуація змінюється. Є вже декілька клубів. Бачу, як з’являється змагальність і всередині міста. Якщо забезпечимо хоча б два басейни в інших районах міста і один комунальний басейн, на який мали би вплив, себто на його соціальну складову, думаю, з часом матимемо чемпіонів. Зараз завершується проектування вже на відновлення басейну у ЗОШ№27, наступного року маємо цей об’єкт здати. Повертаємося до технічних видів спорту – мотокрос, автокрос – це те, що в нас вже є і є результат.
Дуже багато хороших видів спорту, під які ми можемо розвивати інфраструктуру, немає просто певної критичної маси тренерів, тих хто вміє та готовий віддатися справі цілком.
- Ще одне доволі суперечливе питання – фінансування ФСК «Буковина»...
- Позиція дуже проста: без фінансування з міського бюджету на сьогодні «Буковина» перестане існувати. Нині разом із фінансуванням з міського бюджету футбольний клуб не розвивається так, як треба, і не має того ресурсу. Він збитковий. Заробляти на чому? Спонсори, президент клубу вкладають у нього свої кошти. Заробляти в Першій лізі в Україні практично неможливо. Якщо впаде «Буковина» – це, думаю, відобразиться на обласному футболі і на інших видах спорту. Це є якийсь певний локомотив, за яким тягнеться вся інфраструктура. Ми сьогодні з керівництвом клубу працюємо активно, щоб побудувати таку систему, яка не могла би розламатись через чиєсь бажання або небажання фінансувати. Є кілька людей, які «тягнуть» клуб, якщо завтра вони опустять руки, тоді все, ніякі бюджетні кошти там не допоможуть і можна буде клуб розпускати. Це вже було 2014 року, коли до мене прийшли очільники клубу, віддали статутні документи і пішли. Та спільними зусиллями, я вдячний тим людям, які відгукнулися, і тим, які хоча б не заважали, ми маємо непогані результати. Та це не означає, що найгірше позаду.
- А чи може клуб перейти на власне фінансування?
- Власного фінансування я там не бачу. Звідки воно може бути? Для трансферу гравців потрібно побудувати систему, щоб наші спортивні школи готували дітей, далі хтось ставав би гравцями «Буковини», хтось переходив в інші клуби. На рекламі в нас навряд чи багато вдається заробити. Ми перекриваємо цим півтора мільйоном гривень, що ми виділили, напевно до 15% річного бюджету клубу. Хоча бачимо, що потенціал є.
- А бізнес у нас готовий підтримувати спорт?
- Бізнес не може існувати окремо від країни. Якщо в країні загальна біда економічна, багато підприємців думають, як людям заплатити зарплату чи перекрити інші статті, а не про розвиток спорту. Але я вдячний тим людям, які беруть шефство над різними видами спорту.
- А як щодо доступності спортивної інфраструктури?
- Зараз бачимо, що інфраструктура розростається і дає можливість розвиватися спорту. Більше гуртків, більше клубів, більше дітей займаються спортом. Скажімо, на сьогодні ми ще не добилися того, щоб це було максимально доступно.
Над чим працюємо – це доступність спортивної інфраструктури. Тобто спортивні майданчики, вуличні тренажери, футбольні поля мають бути доступні в спальних районах, місцях відпочинку тощо. Наступне завдання – саму інфраструктуру шкільного спорту поліпшувати, щоб вона була доступною для чернівчан, що проживають неподалік. Водночас маємо забезпечити нормальне збереження, експлуатацію, запобігти вандалізму тощо.
Спілкувалася Уляна ДЕЛІКАТНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар