Аби підвищити якість освіти, поліпшити взаєморозуміння між різноманітними народами і культурами, сприяти вихованню нового, підготовленого до життя та роботи у міжнародному інформаційному суспільстві покоління, в Україні стрімкими темпами розвиваються програми академічної мобільності. Зокрема, нещодавно у МОН унормували положення про академічну мобільність, себто можливість студентів відвідувати заняття в інших вишах, без втрати свого місця навчання.
Основними видами академічної мобільності, згідно з положенням, є внутрішня академмобільність (у вишах України), міжнародна (у ВНЗ за кордоном), групова (група учасників освітнього процесу у вузах-партнерах), індивідуальна (індивідуальний порядок учасників освітнього процесу у вузах-партнерах) та ініціативна академічна мобільність (реалізація українських програм у рамках інших, зокрема закордонних, проектів).
Бути учасниками програм академічної мобільності можуть всі студенти, починаючи з 2 курсу, науково-педагогічні, наукові, педагогічні працівники, доктори наук.
Щодо форм академмобільності, то найпопулярнішими є: навчання за програмами студентського обміну, мовні і наукові стажування, навчальна практика, участь у літніх школах тощо.
Під час навчання в іншому виші, за студентом зберігається місце навчання та виплата стипендії
У таких програмах неодноразово брала участь і колишня студентка Віта Ковальчук. Дівчина об`їздила мало не пів-Європи. Була за різними програмами і в Німеччині, і в Угорщині, ще в низці країн.
- Вперше поїхала за кордон на третьому курсі у Дрезден за програмою DAAD, - розповідає Віта. – Я виграла стипендію і влітку поїхала на місяць. Ця програма передбачає удосконалення мови та підвищення кваліфікації. Цікава тим, що своїх коштів практично вкладати нікуди не треба - тобі відразу присилають на рахунок гроші безпосередньо для використання. Їздила також і на літні мовні курси англійської та німецької, теж за програмами.
Дівчина каже, можна навчатись за кордоном і серед семестру – так робили багато її знайомих, а потім повертались і продовжували навчальний процес.
Фінансування таких програм здійснюється за рахунок коштів міжнародних фондів, установ, організацій, фізичних або юридичних осіб відповідно до домовленостей між учасниками академічної мобільності.
Прикметним є те, що на період навчання в іншому виші, за студентом зберігається, відповідно до договору, місце навчання та виплата стипендії.
Практично усі вузи Чернівців підтримують зв`язки із закордонними та є учасниками різноманітних програм академічної мобільності.
Ректор ЧНУ ім. Юрія Федьковича Степан Мельничук розповідає, що університет співпрацює із закордонними навчальними закладами.
- Зараз за програмою «Еразмус+» нас запросили до співпраці 27 європейських вишів, і 8 з них вже мають позитивну відповідь. Це університети у Вроцлаві, Яссах, Брно та інші, - каже С. Мельничук. – Студенти їдуть на 2-3 тижні, аби ознайомитись з діяльністю цих вишів.
Цього року стипендіатами програми «Erasmus Mundus», котра теж діє, стали 19 представників Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Серед них: 10 студентів, 5 аспірантів, 1 докторант та 3 викладачі. Загальна кількість стипендіатів за весь період участі ЧНУ в програмах академічного обміну «Erasmus Mundus» становить понад 150 осіб.
Найбільше стипендій виплатили студентам на семестрове навчання на бакалавраті та стажування аспірантів.
Втім, якщо в Європі студент може вільно «курсувати» між навчальними закладами, відвідуючи лекції то в одному, то в іншому, в Україні поки що це лише мрії. Наш варіант академмобільності передбачає цілу купу документації, котрою завалюють студента, після заповнення якої втрачається навіть бажання їхати куди-небудь.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар