Попри те, що багато традицій та обрядів потроху відживають у сучасному світі, та якась їхня частина все одно залишається, передається з покоління в покоління і пристосовується до реалій сьогодення. Так трапилося із святкуванням Андрія. Хоч дівчата вже давно самі обирають судженого і не покладаються на повір’я, багато хто і нині намагається ворожити, а дехто навіть каже, що пророцтва таки збуваються.
- Як і більшість календарних свят, які відзначають українці, містять в собі такі релікти двоєвір’я чи синкретизму, простіше кажучи, це до християнського періоду і те, що вже нашарувалося в період прийняття християнства. І хоч церква намагалася викорінити ті самі традиції та забобони, вони так чи інакше вже пристосовані до календарних дат. Винятком не стало і свято Андрія. Досить багато обрядів та звичаїв виконували цього дня ще з часів перебування Буковини у складі Австро-Угорщини. Подібні обряди були притаманні не лише для українців, але й для поляків, румунів та молдованів. Як описував у своїх працях цей період наприкінці ХІХ століття священик та етнограф-аматор Василь Козарчук, напередодні Андрія куди не зайдеш – натрапиш на ворожку, - розповідає доцент кафедра етнології, античної і середньовічної історії ЧНУ Іван Варотняк. - Науковці та дослідники пояснюють таке захоплення даними традиціями тим, що у дівчат була незавидна роль. На фоні патріархальних устоїв суспільства, коли чоловіки мали цілковиту свободу дій, ходили на вечорниці та до дівчат, то дівчина повинна була бути скромною, завжди сидіти вдома і навіть було те ж саме сватання, дівчина мала сидіти і колупати піч. Таким чином дівчата не мали вибору і змушені були чекати. Пріоритетом для дівчат, особливо в селі, було вийти заміж.
Думки вголос
Чи ворожили коли-небудь на Андрія?
Напевно, немає такої дівчини, яка б не ворожила на Андрія. Я сама не раз це робила, востаннє – кілька років тому. Пригадую, як вперше дізналася про популярний метод ворожіння у шостому класі. Старшокласниці приходили до нас напередодні Андрія і просили написати чоловічі імена на листочках. Як виявилося, дівчина мала зібрати ці листочки з іменами в кількості, що відповідає числу її дня народження, та покласти на ніч під подушку. Зранку треба було витягнути два листки: в лівій руці буде ім’я того, хто тебе зараз любить, а в правій – твого майбутнього чоловіка. З розвитком соціальних мереж стали популярними так звані он-лайнові ворожіння. Дівчата поширювали повідомлення найрізноманітнішого змісту, наприклад, «Напиши мені ім’я хлопця, а це повідомлення перешли дівчатам, які он-лайн, сьоме ім’я – твоя доля». Сучасні гадання досить спрощені і втрачають колорит та загадковість. Я завжди зацікавлено слухала розповіді бабусі про те, як вона в молодості ворожила з подругами. Ось то були справжні чаклування. Але добре, що хоча б у такій формі підтримуються національні традиції. Принаймні про них не забувають.
Насправді, у того, хто у ворожіння вірить по-справжньому, вони здійснюються. Особисто я ніколи не покидала надії та продовжувала ворожити щороку якимись способами. Хоча, як показує практика, щороку вірогідність знайти свого судженого знижується. У народні традиції вірять ті, хто їх постійно сповідує, а я так, інколи експериментую, не більше. Я писала на папірцях чоловічі імена , клала їх під подушку, а зранку, 13 грудня, витягувала одне ім`я. Колись ще клала під подушку гребінець, сподіваючись уві сні побачити майбутнього чоловіка. На воску теж ворожила, але розгледіти нічого не змогла.
Ще в школі з подругами ворожили, але лише заради розваги. Ось у старшого покоління були дійсно цікаво. Розповідаються. Як виходили на вулицю і гримали каструлею – з якого боку загавкає пес, з того боку й наречений буде. Або ж підкидали через паркан чобіт – у кого вище підлетить, та дівчина першою заміж вискочить. Особисто я вважаю це цілковитою нісенітницею, яка слугує лише забавою людям. Але підтримувати народні традиції потрібно.
Опитувала і фотографувала Яна МАРІЯНЧУК
Домашні тварини допомагали ворожити
Серед найбільш цікавих обрядів та звичаїв, які свого часу практикували і, напевно, практикують й зараз, можна почути від старожилів, що дівчата збиралися групами, заздалегідь не годували собаку чи кота, потім запускали в кімнату, де розкладали в ряд галушки чи як їх називали, балабушків, і ось чию собака чи кіт вхопить першою, та дівчина першою й вийде заміж.
Ще один цікавий обряд – дівчина ввечері заходила в кошару і намагалася вхопити барана чи козу за роги. Якщо їй вдавалося це зробити, то їй дістанеться такий чоловік, яким вона так само зможе крутити, куди захоче.
Так само брали ложки і стукали ними по одвірку і прислухалися – з якого боку загавкають собаки чи закукурікає півень – звідти й чекати сватів.
Ще один атрибут гадання - льон
Був досить цікавий звичай – з льону робили дві кульки і підпалювали – якщо вони з’єднаються і піднімуться догори, значить, цю дівчину найближчим часом засватає хлопець.
Також серед дівчат практикували так звану волочильну магію. Цього дня дівчина розсипала по підлозі насіння льону і примовляла: «Андрею, Андрею, опинку волочу, віддатися хочу». Вважалося, що скільки насінин льону прилипне до подолу, стільки хлопців до неї залицятимуться.
Перстень пророкував заручини, а міртова гілка - весілля
Було також ворожіння, для якого використовували перстень, міртову гілку і низку перлів. Ці три предмети накривали мисками і дівчина, котра була в іншій кімнаті і цього не бачила, заходила, піднімала миску і дізнавалася, що її чекає: якщо їй попадався перстень, значить, скоро слід чекати заручин, миртове дерево означало весілля, а ось перли пророкували дівування.
Хатнє начиння та речі також підказували, коли судженого чекати
В обрядах часто використовували предмети домашнього вжитку та начиння. Так, дівчата ввечері виходили надвір, брали чобіт і перекидали через хлів чи через паркан і, власне, в який бік покаже чобіт, звідти треба чекати нареченого.
Також, коли дівчина сідала прясти ввечері біля вікна, то той, кого вона першим побачить мав, власне, стати її судженим.
Дівчата визначали свою долю за допомогою воску чи олова. Розтоплювали їх, капали на воду і за фігуркою, яка сформувалася, намагалася визначити, яким же буде чоловік.
Надворі гадали за допомогою мотузки і паркану
За традицією, дівчина виходила до огорожі, рахувала певну кількість кілків і залежно від того, яким буде кілок, таким буде й чоловік, наприклад, якщо кілок високий, то й чоловік буде худим і високим, а якщо буде грубий – то і чоловік буде кремезний, якщо з корою – то багатий і, навпаки, без кори – бідний чи лисий.
Був звичай, коли дівчата ввечері у селі перетягували вулиці шнурками чи мотузками і чекали, хто впаде. Якщо спотикнеться чи впаде одружений чоловік, то дівчина ще ходитиме в дівках, якщо впаде неодружений, то вона вийде за нього заміж, якщо вдівець – то за вдівця, а якщо, не дай Боже, впаде священик – на дівчину чекає смерть.
Хлопець в домі віщував добробут
Єдиний звичай, де фігурують хлопці, такий: вважалося, що якщо на Андрія вранці в дім першим зайде хлопець, значить це віщуватиме добробут у господарстві.
Уляна ДЕЛІКАТНА
СПОСОБИ ГАДАННЯ
Ворожіння за ім'ям незнайомця
У ніч з 12 на 13 грудня, напередодні Святого Андрія, вийди на вулицю і запитай ім'я у першого зустрічного, але тільки незнайомого чоловіка. Яке ім'я назве незнайомець — таким буде ім'я твого майбутнього нареченого.
Ворожіння на книгах
Один з найвеселіших способів ворожіння. Відповіді зазвичай настільки абстрактні, що їх можна після цього обговорювати годинами. Ворожіння полягає в тому, що береться будь-яка художня книга. Загадується питання, називається номер сторінки і рядок зверху або знизу. Потім книга відкривається на відповідній сторінці, читається відповідний рядок і трактується прочитане.
Ворожіння на кавовій гущі
Це можна робити так: в чашку насипалося кілька ложок натуральної кави, наливалось трохи води, і треба було це все випити без цукру. Коли в чашці лишалася тільки гуща, її треба було перевернути на блюдце, покрутити-повертіти, почекати, поки стече решта води, а потім дивитись, які візерунки утворились на стінках. Але гадали не кожна сама собі, а передавали чашки по колу, причому кожна «ворожка» бачила в чашці щось інше, і особливо весело було слухати коментарі.
Ворожіння за допомогою ланцюжка
Дівчина залишається одна в кімнаті та бере у праву руку золотий або срібний ланцюжок. Стискаючи ланцюжок у кулаці, дівчина має зосередитись на тому питанні, яке її найбільше цікавить. Це може бути і питання про майбутнього нареченого, і про кількість дітей, і про справи на роботі… Чітко уявивши, що саме цікавить, дівчина кидає ланцюжок на стіл і дивиться на фігуру, котра вийшла. Є різні інтерпретації фігур, найпопулярніші з яких:
Коло – у майбутньому складеться ситуація, для розплутання якої треба буде докласти багато зусиль;
Овал – непроста ситуація, яка однак не вимагатиме особливих втрат;
Рівна лінія – успіх та найсприятливіший час для здійснення своїх мрій;
Змійка – варто бути обачним і не довіряти людям навколо тебе;
Заплутаний вузол – чекайте інтриг;
Трикутник – ознака вдачі у справах;
Метелик або бантик – до побачень, кохання, а, можливо, й весілля;
Ланцюжок, що склався в якусь букву – чекайте на новий роман з людиною, ім’я якої починається на цю букву.
Ворожіння на обручці
Золоту обручку підвішували на волосині тієї, кому гадали, опускали в склянку, до половини наповнену водою, і чомусь тричі стукали об дно. Тоді піднімали до країв склянки, обручка на волосині оберталась, і по тому, скільки разів вона дзенькне по склянці, поки зупиниться, визначали, в скільки років дівчина вийде заміж.
Виливання воску
Над широкою тарілкою з водою трималася запалена свічка, віск з неї виливався у різні фігурки, які мали означати майбутнє.
Ворожіння на сон
І от, коли час вже лягати спати, варто випробувати ще одне ворожіння. На клаптиках паперу дівчата пишуть чоловічі імена, а один клаптик залишають пустим. Все це кладуть під подушку і засинають. Зранку, ще перед тим як встати, дівчина має витягти один папірець. Ім’я, яке витягла дівчина, і буде іменем Того Самого. Якщо ж дівчина витягла пустий папірець, то це означає, що доля ще не вирішила, або хоче зберегти інтригу.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар