19 серпня - свято Преображення Господнього або Спаса. Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня.
За древнім церковним звичаєм 19 серпня святять груші, яблука, виноград, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. В народі цей день називають Другим або Яблучним Спасом.
Народні прикмети:
- Прийшов Спас - бери рукавиці про запас.
- Минув Спас - держи кожух про запас.
- До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
- Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами.
- Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
- Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
- Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно - січень морозяний.
- Пройшов Спас - пішло літо від нас.
Як пишуть "Українські традиції", свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу. За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи.
Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» — останні незжаті колоски, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової або Дідової Бороди.
До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — «щоб не випадало з голови волосся».
На Спаса поминають також померлих. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються у Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. Наш народ вірить, що предки сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи. Тому в ці дні приносили жертви Роду і Рожаницям як родинним богам. Саме їм урочисто виготовляли і запалювали спасівські свічі з нового воску, кришили хліб, виливали медовий напій.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар