Чернівецькі експерти прокоментували можливість появи миротворців в Україні

Фактично вже чотири роки триває неприхована збройна агресія Москви щодо України. Вона почалася практично після трагічних подій на майдані з анексії Криму. Це можна назвати точкою відліку війни з північним агресором. На жаль, усі потуги західних партнерів дипломатичним способом зупинити агресора не принесли відчутних результатів.

Уже не перший рік триває обговорення можливості запровадження на окупованому російсько-терористичними військами Донбасі миротворчої місії. Обговорюють різні формати цього, але усе впирається у спротив Москви. Адже це означатиме для неї втрату важелів тиску на Україну.

Важко сказати, чи розуміє світове співтовариство, яку загрозу несе неадекватна РФ під керівництвом диктатора Путіна. Адже недостатній санкційний тиск абсолютно не примушує агресора навіть сісти за стіл переговорів. Адже за десятибальною шкалою тиску санкцій наразі вони зупинилися на позначці три бали.

Миротворча місія ООН в Україні стане предметом подальших обговорень та рішень, які прийматиме вже Рада Безпеки ООН    

Під час так званого Мюнхенського безпекового саміту, окрім іншого, йшлося про можливість (чергові пропозиції) запровадження на Донбасі миротворчої місії. Свої миротворчі війська погодилися навіть надати Швеція та Фінляндія.

Зрозуміло, що у Москві відкинули таку можливість, мовляв, вони ніколи не погодяться на такий формат. Натомість кажуть про якусь озброєну місію ОБСЄ, чого не було жодного разу в історії діяльності цієї міжнародної організації.

Але навіть якщо вдасться дотиснути північного сусіда, то для розгортання цієї місії необхідно, за словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, від 6 до 10 місяців. А може навіть більше.

Очевидно, що згоди так званих фейкових терористичних анклавів «ЛДНР» ніхто не буде питати. Адже вони отримують вказівки безпосередньо від своїх кураторів у Кремлі.

Експерти взагалі по-різному оцінюють не лише взагалі вірогідність розгортання такої місії, але й її формат. Принаймні наразі є кілька ймовірних сценаріїв її запровадження.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

Запровадження міжнародної миротворчої присутності є одним з небагатьох – якщо не єдиним за нинішніх умов, політико-дипломатичним способом відновити суверенітет України на неконтрольованих територіях. З огляду на тупик у виконанні Мінських домовленостей розміщення на території ОРДЛО такого формату міжнародної миротворчості, як тимчасова перехідна адміністрація не лише розблокує мирний процес, але й дозволить повернути домівки внутрішньо переміщеним особам, роззброїти бойовиків, відновити законність, верховенство права і правопорядок, забезпечити реінтеграцію нині неконтрольованих регіонів. Представники США і РФ (на жаль, без присутності України) Волкер і Сурков вже детально обговорюють миротворчу присутність на Донбасі, оприлюднено цікаву доповідь щодо параметрів миротворчої операції. Ніби перемога, але я не поспішав би відкорковувати шампанське. Адже як завжди - диявол криється в деталях... Головне. Як може виглядати за нинішньою логікою Суркова - Волкера розгортання ОПМ? Прийняття рішення РБ ООН щодо розгортання ОПМ на основі доповіді ГА ООН із визначенням мандату Місії. На цій основі вводиться миротворчий контингент на Донбас. Прийняття Верховною Радою України пакета законів у рамках Мінських домовленостей. Особливе значення має закон про проведення виборів, який визначить дату і параметри проведення виборів. ОПМ поширює свій мандат на всю територію ОРДЛО, включно з доступом та контролем за кордоном, забезпечує підготовку і проведення виборів. Після виборів набирає чинності Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО». Україна відновлює суверенітет і отримує доступ до кордону. Після отримання Україною контролю над державним кордоном та встановленням суверенітету ОПМ згортає свою присутність.

Василь Філіпчук, Дипломат, голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень

Для України важливим підсумком Мюнхенської конференції стало обговорення доповіді колишнього генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена про миротворців ООН на Донбасі. Враховуючи політичні реалії, було запропоновано сформувати миротворчий контингент не з країн-членів НАТО. Згода нейтральних Швеції та Фінляндії взяти участь у ймовірній миротворчій місії, на нашу думку, підтвердила важливість «українського питання» для світового співтовариства. Так чи інакше, питання про миротворців в Україні вийшло за рамки односторонніх ініціатив і перейшло у площину політичної дискусії на найвищому рівні. Переконана, що миротворча місія ООН в Україні стане предметом подальших обговорень та рішень, які прийматиме вже Рада Безпеки ООН. Для України головним є послідовне відстоювання національних інтересів на міжнародній арені та недопущення російського сценарію введення миротворців в Україну.

Наталія Нечаєва-Юрійчук, Політолог, кандидат історичних наук