Дива і сюрпризи нового Трудового кодексу

Обговорення нового Трудового кодексу активно триває вже кілька тижнів поспіль. І це незважаючи на те, що законопроєкт №1658 було зареєстровано ще 2014-го, потім він зазнав чимало змін, та нарешті, його ухвалила Верховна Рада минулого скликання в першому читанні. Втім, документ зараз перебуває в активній роботі, його автори - у не менш активному пошуку, тому можна припустити, що в результаті будемо мати щось зовсім нове і несподіване. Але є кілька нюансів, про які останнім часом не говорив хіба що ледачий.

Зокрема автори нового документа планують внести зміни до процедури прийому-звільнення найманого працівника, а також до тривалості відпусток, процедури проведення страйків тощо. У цього документа є чимало як прихильників, так і супротивників.

Голоси «за»

У прихильників кілька основних аргументів. По-перше, старий документ, ухвалений ще 1971 року, за минулі майже півстоліття безнадійно застарів. По-друге, прихильники документа всерйоз переконані, що права роботодавців у нашій країні дуже обмежені і з цим пора вже щось робити - наприклад, полегшити процедуру звільнення працівника. А прем'єр Гончарук вже починає «спокушати» міжнародних інвесторів перспективами максимальної лібералізації трудового законодавства.

З Трудового кодексу можуть виключити заборону на звільнення вагітних як явний пережиток радянського минулого

Голови «проти»

Супротивники нового Кодексу беруть за основу слова голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третякової, яка відкрито заявила, що новий кодекс буде складено тільки в інтересах роботодавця і пояснила: «…це означає, що ми будемо трохи «наїжджати» на права і дискримінувати найманого працівника».

Чимало експертів вважають: саме обмеження прав найманих працівників - це саме той пункт, заради якого все і затівалося. Під прапором боротьби з «пережитками радянського минулого» проштовхують антисоціальні ініціативи, головна з яких - можливість звільнити працівника за один день без галасу і претензій.

Працювати доведеться більше

Було вже досить інформації у ЗМІ про те, що проєкт нового кодексу збільшує відпустку з 24 до 28 днів, назвавши це «хорошою новиною». На практиці ж, кажуть експерти, йдеться про закамуфльоване скорочення відпустки.

- Річ у тім, що законопроєкт містить у 28-денній відпустці тиждень неоплачуваного лікарняного, який можна буде окремими днями взяти протягом року, - пояснює економіст Мирон Пахтюк. - Лобісти закону запевняють, що таким чином вони борються з прогулами і покупкою лікарняних, але це просто блеф. Основна мета – скоротити витрати Фонду соціального страхування. А все відбуватиметься за рахунок найманих працівників. Після так званого «збільшення» відпустки з 24 до 28 днів, за фактом буде 21 день відпустки і 7 днів лікарняного за свій рахунок.

Питання не в тому, чи назріли зміни до Трудового законодавства, а в тому, що громадянам пропонують натомість, додає аналітик Олексій Кущ.

- Так зване «зрівнювання в правах» роботодавця і найманого працівника насправді означає скорочення соціальних зобов'язань бізнесу в частині, скажімо, надання оплачуваної відпустки або спрощення процедури звільнення. І це при тому, що бізнес і зараз має колосальні інструменти тиску на свій персонал у вигляді тіньової зарплати, тому чинна норма ТК хоча б частково компенсує цей диспаритет.

Цілком обґрунтовані побоювання викликають і плани щодо зростання тривалості робочого дня з 8 до 12 годин. І це в той час, як в Європі дедалі наполегливіше говорять про скорочення робочого дня і робочого тижня.

Автори нового документа пропонують зняти 40-годинне обмеження робочого тижня, пояснюючи, що працівники і так переробляють. Погодьтеся, аргумент просто залізний: замість того, щоб боротися з порушенням трудових прав, ці порушення хочуть просто узаконити.

Дискримінація чи боротьба з дискримінацією?

З ТК також хочуть виключити заборону на звільнення вагітних як явний пережиток радянського минулого. Якщо працівниця піде в декретну відпустку, роботодавець зможе вирішувати на свій розсуд - зберігати за нею робоче місце чи ні. Прикметно, що цю явно дискримінаційну норму лобісти представляють як боротьбу з дискримінацією. Мовляв, роботодавці не поспішають брати на роботу дівчат і молодих жінок, побоюючись, що їм доведеться оплачувати можливу декретну відпустку, і це своєю чергою веде до дискримінації під час прийому на роботу. А немає декрету - немає і дискримінації.

Новий кодекс підштовхує до еміграції

Серед інших нововведень, які періодично спливають в інформпросторі - легалізація віддаленої роботи, а також звільнення від податку молодих фахівців до 27 років. За задумом авторів, це буде хорошим стимулом для молоді залишитися в країні. Однак економісти кажуть, що загалом новий кодекс призведе якраз до зворотного і підштовхне найактивніших українців до міграції.

«Мені чомусь здавалося, що проблеми на ринку праці України потрібно вирішувати, але їх вирішили просто узаконити, щоб у роботодавця була над найманим робітникам повна свобода дій, - написав на своїй сторінці в соцмережі правозахисник і журналіст Дмитро Василець. - У Верховній Раді по факту немає політичних партій, готових реально захищати соціальні гарантії суспільства, жодної навіть лівоцентристської партії в парламенті не представлено. Всі партії праві і ультраправі, під контролем олігархів-мільярдерів. Профспілки, які в теорії повинні захищати права робітників, просто мовчать, і не роблять ніяких практичних дій, спрямованих на реальний захист прав. Закономірний підсумок, демонтаж соціальних зобов'язань бізнесу, і прийняття трудового кодексу з правами на рівні «кріпосного права», з варіантом для громадян звалити за кордон».

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ