
Ще 27 червня Президент України Порошенко підписав у Брюсселі економічну, завершальну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Щоправда, Верховна Рада кілька місяців зволікала з її ратифікацією. Називали кілька причин, зокрема вплив Росії на ці процеси військовим вторгненням, неготовністю депутатів тощо.
Нардепи за ЄС
Зрештою, у вівторок у парламенті знайшлася конституційна більшість народних обранців, які підтримали європейський вибір України. За це рішення проголосували 355 народних депутатів України, а у Страсбурзі за нього проголосували 535 євродепутати.
Як заявив міністр МЗС Павло Клімкін, Угода – це план модернізації, який Україна береться виконати. Після виконання умов асоціації Україна без проблем вступить до Євросоюзу.
- Жодна нація не платила такої високої ціни за право бути європейцями. Хто наважиться закрити двері до Європи перед нами? Хто буде проти надання Україні перспективи членства в ЄС, до якої ми зараз робимо перший крок?, - запитав президент. – В Угоді не змінено жодного параграфа.
Результати будуть з часом
Щоправда, очікувати на миттєвий результат від підписання цієї Угоди не варто. Експерти обережні у своїх висловлюваннях і переконані, що ефект від ратифікації документа можна побачити лише в перспективі.
- Ця Угода дасть більші можливості для економіки, зокрема нашого регіону. Більші можливості для фінансування від грантодавчих організацій. Безпосередньо від європейських структур, міжнародних організацій. Це дасть не лише можливість віднайдення інвестицій, але й забезпечить секторальний розвиток економіки, - переконаний кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та кредиту Євген Ткач. - У перспективі підписана Угода про асоціацію допоможе Україні увійти до європейського співтовариства. Це не лише економічні показники (вони будуть обов’язково), але й культурна інтеграція. Відбудеться зміна правової системи, податкової, бюджетної, зменшиться тягар на малий та середній бізнес. Відтак кожна пересічна людина відчує ці преференції.
За словами економіста, у короткостроковій перспективі навряд чи буде відчутний ефект. Україні конче необхідно інтегруватися в європейські структури, розвивати національну економіку, врешті, потрібно зробити свій цивілізаційний вибір.
Європа вкотре стурбована
На тлі цієї події Європа та світ вкотре заявляють про посилення санкцій щодо Росії. У ЄС відкрито заявляють, що це не війна влади України та терористів на Сході, а відкрита агресія Росії.
- Ми розуміємо, що Україна та український народ зіткнулися зараз із ситуацією відкритої військової агресії на території України, - сказав генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд. - Ця ситуація є наслідком недопрацювань європейських організацій, які були створені після Другої світової війни, в тому числі й Ради Європи, яка була створена для попередження спалаху подібних конфліктів на території Європи. Вочевидь, є чітке порушення територіальної цілісності України, а також принципу головування права, оскільки у статуті Ради Європи записано, що країни зобов'язані вирішувати мирно всі конфлікти на території країн-членів організації.
За словами єврочиновника, цей конфлікт можна і потрібно вирішувати дипломатично, зокрема посиленням санкцій щодо Росії. Хоча їхня ефективність та своєчасність сумнівна.
Світ вдарив по енергетиці
- Однозначно санкції ЄС та США щодо Росії мають вплив. Вони позначатимуться на стані їхньої економіки. Насамперед, енергетичному секторі. Хай там як, санкції уже застосовують щодо таких компаній, як «Роснефть», «Лукоил», «Газнефть» та низки інших енергетичних компаній. Їх вже застосували проти оборонних підприємств. Якщо подивитися на структури експорту РФ, то там перші позиції займає енергетичний сектор та військово-промисловий комплекс. Саме проти них використовують відповідні санкції, - переконаний Євген Ткач.
Також санкції окремих країн, зокрема США, спрямовані проти фінансового сектору. Зокрема проти системоутворюючих банків «Сбербанк», «ВТБ», «Газбанк» тощо. Це ті банки, які мають 90% активів усієї банківської системи РФ. Відтак вони мають менше можливостей проводити фінансові операції на зовнішніх ринках, бо менше залучення зовнішніх кредитів.
Хоча зважаючи на поведінку Росії, то варто було б застосовувати щодо них ще більш жорсткіші санкції. Такими заходами можуть бути, і вони зараз обговорюють, відключення російської банківської системи від міжнародної. Це обмежує здійснення операцій.
Також йдеться про позбавлення права проведення чемпіонату світу з футболу. Це має, радше, психологічний ефект.
Росію використовує Китай
Відтак пішло зростання інфляції, зменшення золотовалютних запасів, хоча вони там значні, порівняно з вітчизняними, триває відплив іноземних інвестицій, падіння фондових ринків, девальвація російського рубля. І це лише короткостроковий період. У довгостроковому періоді однозначно негативні наслідки від запроваджених санкцій, а також тих санкцій, які надалі впроваджуватимуть, будуть відчутнішими.
Багато залежить від позиції Китаю. Яку він займе позицію щодо РФ. Зараз вони перебувають у прагматичній площині, намагаються віднайти свій економічний інтерес в Росії, відтак займають нейтральну позицію. Хоча економіка Китаю є більш залежною від економік ЄС та США, аніж від Росії. Структура експорту Китаю така, що на першому місці саме ті країни, які впроваджують санкції щодо Росії. Також Китай залежить від світового фінансового ринку, де основними гравцями є далеко не Росія. А це ЄС, США, Японія тощо.
Олексій МИКОСЯНЧИК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар