Хай би що говорили деякі поціновувачі написаного від руки листа, проте часи, коли конверт перед відправленням доводилося облизувати, невпинно минає. На зміну звичайним листам, які ми пам’ятаємо з дитинства, прийшло електронне листування. Сьогодні кожен користувач Інтернету має власну електронну пошту. Також електроні адреси мають вітчизняні органи влади. За допомогою електронної пошти відбувається листування, відправляються важливі документи, інформація тощо.
Це, звісно, зручно і надзвичайно швидко. Адже колись, аби відправити та отримати листа, потрібно було витратити чимало часу. Лист міг в межах навіть одного міста йти до адресата кілька днів. Сьогодні це займає кілька секунд. Хоча за цю зручність доводиться платити.
Чимало адрес електронних пошт державних установ розміщені на російських ресурсах, таких як "Яндекс", Mail.ru чи Rambler тощо.
Усе б нічого, але Москва, яка відкрито воює з Україною, ухвалила закон, згідно з яким ФСБ може без проблем читати за потреби усю необхідну переписку на цих сайтах, незалежно від того, де зареєстровано користувача.
Цей закон нібито регулює діяльність блогерів в Росії, і «ВКонтакте» було включено до цього реєстру згідно з положеннями закону як "організатора поширення інформації".
Інтернет-майданчики з таким статусом повинні розкривати інформацію щодо відвідуваності блогерів, їхні контакти, зберігати цю інформацію на російських серверах протягом півроку та ділитися даними зі спецслужбами.
До реєстру організаторів поширення інформації Роскомнадзором внесено також сервіси "Яндекса", Mail.ru і Rambler.
Відтак Кремль може без проблем прочитати будь-яку переписку державних органів влади, які мають електронні адреси на їхніх сервісах.
Згідно з «єдиною базою даних адрес, номерів факсів суб’єктів державних повноважень», в Україні тисячі державних установ досі мають електрону пошту на російських сервісах. Тому їхнє листування легко може контролювати ворожа спецслужба.
Схожа ситуація і в Чернівецькій області. Чимало органів місцевої влади, управлінь та підрозділів досі мають «російські» адреси. А якщо брати до уваги сам реєстр, то донедавна їх мала більшість органів влади в країні (наразі у цьому реєстрі і досі вказані електроні адреси з російських сервісів).
А ще є школи, навчальні заклади, клуби та бібліотеки, лікарні та ФАПи. Нібито там немає якоїсь державної таємниці у листуванні, але це також певна інформація про країну та людей.
- В принципі, будь-яке електронне листування можна прочитати, усе залежить від фахового рівня того, хто це робить. Але коли є вільний доступ до ресурсу, то це значно спрощує справу, - каже спеціаліст з електронної безпеки Вадим Маркович. – Але серйозні ресурси витрачають чимало зусиль, аби цього не сталося. В Росії ж усе під контролем ФСБ.
Що стосується людей, які мають електронну пошту на московських ресурсах, то вони також можуть стати об’єктом пильної уваги спецслужб. Але, як то кажуть, це залишається на ризику кожного з нас.
Олексій МИКОСЯНЧИК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар