- Україна особлива тим, що кожні нові вибори у нас проводять по новому закону. Прийняття такого закону 2015 року депутати затягували, що загрожувало зірвати процес народного волевиявлення. Цієї виборчої кампанії будемо обирати депутатів місцевих рад за відкритими списками, про які було чимало розмов в українському суспільстві. Це означає, що виборець має право голосувати не лише за ту чи іншу партії, але і за її конкретного представника. Наскільки ефективною виявиться ця форма, покаже практика. Так само, як і дія пункту закону про коефіцієнт вирівнювання, який має право застосовувати ЦВК. Є небезпека, що ним можуть скористатися для того, щоб проводити до відповідної ради тих кандидатів, які вигідні партійному керівництву, а не тих, за кого насправді виборці віддали більше голосів. Щоб цього не сталося, громадськість має тримати під своїм контролем весь виборчий процес. Мажоритарна система залишилася на виборах до сільських і селищних рад, тобто там, де виборці особисто знають своїх обранців і можуть контролювати їхню діяльність щоденно, - каже політолог, кандидат історичних наук Ігор Буркут.
- Треба зауважити, що положення закону і їхнє застосування на практиці в Україні нерідко помітно відрізняються, тому наші оцінки і прогнози можуть не співпасти з тим, що покаже нам практика виборів за новим законодавством. Відтак слід ще раз підкреслити: громадськість має тримати під своїм пильним контролем все, що пов’язано з виборами, і мати достатньо кваліфікованих юристів, щоби вчасно оформити позови до суду у випадку серйозних порушень, - зазначив експерт.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар