Для маленької Буковини заробітчанські кошти, які вони переказують сюди своїм родинам, без перебільшення, є чи не основним джерелом наповнення бюджету. Не безпосередньо, звісно, а як податки, сплачені власниками невеликих виробництв чи крамниць, у які ці гроші вклали. Йдеться про чималі суми, які, ясна річ, приходять в область у інвалюті. Звісно, порахувати достеменно, скільки саме заробили і переказали додому заробітчани – нереально. Та навіть офіційні цифри вражають. За підрахунками аналітиків Світового банку, українці, що працюють за кордоном, переказали в країну 9 мільярдів доларів.
Навіть якщо припустити, що на валютний ринок потрапила бодай половина цієї суми, 4,5 мільярда доларів цілком би вистачило, аби зменшити ажіотаж, задовольнити потребу у валюті й, відповідно, знизити курс. Однак ці гроші, здається, випарувалися, як і ті, що Нацбанк щодня продає з аукціону на міжбанку.
Голові НБУ «шиють» кримінал
Голові Національного банку Валерії Гонтарєвій інкримінують зловживання владою, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби. Якщо говорити людською мовою, суть звинувачення зводиться до того, що 5 серпня цього року НБУ виходив на міжбанк з купівлею долара по 11,93 грн./дол. і продажем по 12,26 грн./дол., а того ж тижня – 8 серпня торгував на валютному ринку трохи дорожче – по 12,45-12,6 грн./дол. Причому, спочатку за нижчим курсом продав на міжбанку 69 мільйонів доларів, а через кілька днів відкупив там само 35 мільйонів доларів дешевше. Позивач (адвокат Ростислав Кравець) звертає у своїй позовній заяві увагу на те, що на кожному дорожче відкупленому доларі НБУ втратив 19 копійок, а отже держава зазнала збитків.
Водночас експерти і далі наголошують, дефіцит інвалюти є штучним, а щодо тієї, котру переказують заробітчани, то чимала її частина осідає на тіньовому ринку.
– Дефіцит у тому числі пов’язаний із панікою населення, яке кинулося переводити свої заощадження у більш надійну іноземну валюту. І, зрозуміло, люди, які отримують перекази з-за кордону, не поспішають обмінювати їх на гривні. У цьому разі інвалюта осідає як заощадження, або ж просто йде у тінь, де її можна обміняти за більш вигідним, ніж офіційний, курсом, – каже аналітик Чернівецького міського центру захисту приватних підприємців Артем Козменко. – Крім того, основна грошова маса іноземної валюти в Україні і так знаходиться на руках у громадян. Ще частина у банках на депозитних рахунках, з яких також досить швидкими темпами громадяни намагаються витягнути іноземну валюту. Це все приводить до зростання попиту на готівкову валюту.
Що для українця погано, для експортера – надприбуток
Водночас, валютний ринок і далі лихоманить. Попри всі потуги Нацбанку втримати гривню, вона знецінюється. А всі валютні інтервенції головного регулятора, які покликані вгамувати валютний голод – що мертвому припарки.
– Серед причин, що призвели до різкого знецінення гривні є також і об’єктивні. По-перше, скорочення експорту, що суттєво знизило пропозицію доларів, по-друге, емісія гривні, яку використовують не так для придбання товарів, як для конвертації, знову ж таки, у іноземну валюту. По-третє, вплинуло уповільнення темпів надходження іноземних інвестицій, що також зменшує пропозицію валюти на ринку, каже А. Козменко.
Втім, таке знецінення гривні вигідне експортерам, які тепер отримують надприбутки. Якщо рік тому за кожен мільйон доларів виручки вони отримували 8 мільйонів гривень, то сьогодні, при незмінних обсягах торгівлі, вони вже отримують більше 15 мільйонів гривень.
Окрім того, у нестабільності національної валюти зацікавлені на тіньовому ринку.
Юлія ХОРОШУН
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар