Мед з антибіотиками та хімікатами

Мед – продукт, який вважається корисним. Та чи справді це так. Адже на прилавках крамниць товару безліч, все з яскравою етикеткою та підписом «мед», та що ж там всередині – достеменно покупцям невідомо.

За кордоном медом може бути лиш продукт без домішок

- Річ у тому що в Європі введені обмеження на залишкові кількості антибіотиків у меді, або точніше, постановили, що антибіотиків у меді взагалі не повинно бути. Це означає, що їх не мають застосовувати у лікуванні бджіл. У Сполучених Штатах Америки і Канади у нормативно-технічних документах зазначено, мед не повинен мати у своєму складі сторонніх речовин, інакше він вважається фальсифікованим. Антибіотики, що містяться у меді, розцінюють як сторонні речовини, а такий мед — як фальсифікований, - розповідає начальник сектору інформаційного, науково-технічного забезпечення та метрологічного моніторингу ДП «Буковинастандартметрологія» Ігор Суворов. – Європа встановила жорсткі правила і вони їх дотримуються. Були обіцянки що і у нас підпишуть гармонізований з Європою технічний регламент або директиву, але, на жаль, на сьогодні його немає.

В Україні дозволено у бджільництві використання антибіотиків, що використовують як біостимулятори, здатні підвищувати продуктивність бджолородин, як профілактичні та лікувальні засоби проти інфекційних захворювань бджіл. Відсутній жорсткий контроль з боку бджолярів за тим, чи обробляли пестицидами чи гербіцидами поля і культури, з яких проводиться збір сировини бджолами.

Виробництво меду в Україні має свої нюанси. Оскільки кліматичні умови не дозволяють цілий рік перебувати бджолам у відкритому просторі. Холодний період року досить важкий і тому  в нас багато бджолярів використовують антибіотики для того, щоб підтримувати бджолині сім'ї у належному стані та забезпечити їхнє виживання. В Європі ж діє норма, що забороняє наявність антибіотиків у меді. А отже їх не можна застосовувати у лікуванні бджіл.

Консистенція меду може бути рідкою, в'язкою, дуже в'язкою або густою. Також допускається кристалізація

У показниках безпеки, зазначених в ДСТУ на мед, щоправда, є перелік того, що може бути у складі меду. Це і нітрофуран, і левоміцетин, а стрептоміцин та тетрациклін не дозволені, але не факт, що їх не використовують.

Так само важливим чинником формування складу є те, на які трави вивозять пасіку, чи це поле обробляли певними пестицидами та гербіцидами , адже ці речовини потрапляють у ґрунт, далі у рослину, а далі у мед.

Ураховуючи те, що мед проходить дослідження на відповідність вітчизняному стандарту, а продукція, яку вивозять за межі країни, повинна додатково відповідати тим вимогам, котрі є в тій чи іншій країні. У першу чергу ця проблема гостро стоїть перед тими, хто хоче імпортувати свій мед, а також перед гуртовими закупниками продукції бджільництва, які будуть вивозити її за межі країни. Такий продукт повинен відповідати жорстким вимогам ЄС, у тому числі вимогам Директив 96/22/ЄЕС та 96/23/ЄЕС, Постанови Ради (ЄС) 2377/90. В документах вказано перелік речовин, які недозволені, серед них є і ті, які вітчизняні стандарти використовувати дозволяють. Відповідно є ціла система заходів контролю за якістю продуктів, зокрема лабораторії. Якщо контролюючі лабораторії виявляють невідповідність продукції встановленим вимогам, вони публікують попередження для всіх, що у певній продукції виявлені ось такі відхилення і така продукція не відповідає вимогам безпеки у даній країні чи для всього ЄС, - продовжує фахівець.

Отож, ті вітчизняні виробники, які хочуть працювати на експорт, мають якимось чином довести відповідність своєї продукції цим вимогам.

Гармонізовані з європейськими технічні умови виправили б ситуацію

- На жаль, в Україні нині є стандарти національні, є ще частково чинні ГОСТи, є чинні технічні умови, але жодного технічного регламенту на харчові продукти у нас нема. Якби Україна ввела та гармонізувала з європейськими технічні регламенти або директиви на харчові продукти, у тому числі на мед та на наявність забруднюючих речовин, то у нас були б такі ж вимоги. Та поки що у нас цього немає.  В сфері обігу харчових продуктів в Україні введено лише технічні регламенти на маркування і вимоги до деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку, а ось Технічних регламентів на конкретні харчові продукти продуктів поки що не має, - пояснює І. Суворов.  

Тому виникає певний нюанс, що зараз іде інформаційна кампанія про те, що Європа відкрила нам ринки, та перед тим як постачати цю продукцію, потрібно ще пройти перевірку у референсній лабораторії країни, в яку поставляється продукція. Якщо ж там знаходять невідповідність, то ці дані публікуються в загальноєвропейській системі безпеки продуктів.

Перегрітий мед – небезпечний

- Мед зазвичай спочатку має рідку консистенцію, з часом він густішає і стає більш густішою масою. Багато хто вважає, що аби мед став рідшим, його треба нагріти. Та тут варто пам'ятати, що нагрівати мед можна лише до температури людського тіла - 36-37 градусів, якщо ж температура вища, у меді можуть з'явитися речовини, яких у ньому не було і які можуть бути шкідливими для людей.

Що шукати на етикетці

Маркування на упакуванні меду повинно містити таку інформацію:  назву та адресу виробника і місце виготовлення, назву продукту, ґатунок (вищий або перший),  рік збору меду,  дату фасування,  масу нетто,  термін придатності до споживання, штрих-код EAN продукції згідно з ДСТУ 3145,   знак відповідності, харчову та енергетичну цінність, а також стандарт, за яким виготовлено продукт.

На колір та смак…

Згідно з ДСТУ 4497: 2005, який якраз і визначає в Україні, яким має бути мед, визначено, що за кольором мед може бути як безбарвним, так і білим, а також світло-жовтим, жовтим, темно-жовтим, темним з різними відтінками. Колір меду залежить, в основному, від пігментів, що містяться у нектарі. Скажімо, акацієвий мед практично безбарвний, а гречаний, навпаки, темно-жовтий, практично темно-бурштиновий. При тривалому зберіганні мед темніє, а в закристалізованому стані має більш світле забарвлення.

Консистенція меду може бути рідкою, в'язкою, дуже в'язкою або густою. Також допускається кристалізація від дрібнозернистої до грубозернистої, адже при зберіганні мед природним чином кристалізується. А ось  ознак бродіння і механічних домішок не повинно бути.

Запах у меду специфічний, приємний, слабкий або сильний, ніжний, без сторонніх запахів. У якісного меду смак повинен бути солодкий, ніжний, приємний, терпкий, без стороннього присмаку.

Мед потрібно вміти зберігати

При правильних умовах мед може зберігатися роками, без шкоди для якості. Зберігати мед варто у сухому приміщенні, що не має сторонніх запахів, найкраще при постійній температурі від 10 до 12°C, завжди уникати прямого контакту з сонячними променями або лампами денного світла, у щільно закритій банці.

Якщо мед з часом почав кристалізуватися, не варто панікувати чи викидати його. Адже насправді, кристалізація - абсолютно природний процес, який відбувається рано чи пізно у будь-якому рідкому меді. Мед кристалізується , тому що глюкоза у меді не може залишитися розчиненою і починає утворювати кристали. Процес кристалізації залежить від температури, часу і частоти, з якою мед перемішують. Перехід меду з рідкого стану у кристалічний не супроводжується погіршенням його властивостей.

Штучний мед – не мед взагалі

Мед штучний виробляють з цукру шляхом інверсії (нагрівання розчину цукрози з харчовими кислотами). Він містить до 50% глюкози і фруктози, до 30% цукрози, має солодкий смак. Для кольору в мед додають барвники, а для аромату – есенцію або натуральний мед. Штучний мед не має ферментів, вітамінів і квіткового пилку.

Штучний мед має бути прозорим, без каламуті, осаду і сторонніх включень, в'язкої консистенції, від світло - до темно-янтарного кольору, без стороннього присмаку і запаху, з медовим ароматом (з натуральним медом), з ароматом, близьким до натурального меду (з патокою). Масова частка сухих речовин у штучному меді повинні бути не нижчою за 78%, у тому числі редукуючих - 60, кислотність (у перерахунку на лимонну кислоту) - не вищою за 0,5% (з натуральним медом) і за 0,3% (з патокою).

Штучний мед вiдрiзняється від натурального менш гармонійним букетом, вiдсутнiстю ферментів або їхньою обмеженою активністю, вiдсутнiстю пилку i підвищеним вмістом оксиметилфурфуролу. Строк зберігання штучного меду 9 мiсяців.

Уляна ДЕЛІКАТНА