Нарешті Верховна Рада ухвалила у другому читанні зміни до виборчого законодавства. Йдеться про місцеві вибори. За кілька тижнів до другого читання було підготовлено понад півтори тисячі різних поправок.
Водночас вибори до місцевих рад в окупованому Криму й окремих районах Донецької та Луганської області 25 жовтня не відбудуться. Це пов’язано з російською окупацією частини територій на Донбасі та захопленням півострова.
Як повідомив голова Верховної Ради України Володимир Гройсман на своїй сторінці у «Фейсбуці», нарешті вдалося відійти від гібридної, дуже дивної системи виборів, на яку було багато нарікань, коли частину депутатів обирали за списками, а іншу частину за мажоритарними округами.
Як будемо обирати депутатів
Відтепер депутатів обласних, міських та районних рад обиратимуть за так званою партійною мажоритарною (це ще називають відкритими списками). Партії висуватимуть на кожному окрузі по два своїх кандидати, які боротимуться за вищий рейтинг.
Думка експерта
Кількість депутатів місцевих рад може скоротитися
Зараз важко щось сказати про цей закон, оскільки немає змоги з ним ознайомитися, але з того, що вже відомо, можна сказати, що відбудеться скорочення частки депутатів місцевих рад. В законі прописано, що це буде регламентовано кількістю виборців. Відтак, скоріш за все, кількість депутатів Чернівецької обласної ради скоротиться, а міської може залишитися попередня.
Також у законі прописана гендерна квота, відсутні політичні блоки як суб’єкти виборчого процесу, вибори міських голів у два тури тощо. Але сам закон ухвалили занадто пізно. Це вже така українська традиція. Щоправда, навіть у цьому зміненому законі основні процедури виборів мало чим відрізняються від попередньої системи.
- Вибори до районних, міських та обласних рад будуть проходити вже за пропорційною системою, – каже він. - Місто, район, область поділять на округи. По кожному округу партія може висунути свого кандидата. Якщо партія набрала 5% голосів, кількість кандидатів від неї, які пройшли, визначається відповідно до кількості голосів поданих безпосередньо за депутата в окремому окрузі. До ради проходять ті кандидати від партії, які отримали найбільшу підтримку виборців, а не ті, яких партія поставила на перші місця у списку.
Як будемо голосувати
Щодо бюлетеня. На ньому буде позначено прізвище кандидата, а навпроти назва партії, від якої він висувається. Таким чином відбуватиметься одночасне голосування за кандидата і за партію.
За словами експертів, це одна з найважливіших змін до закону про місцеві вибори.
- Принципово те, що на формування партійного списку не будуть впливати лідери цих політичних сил, а результати голосування, тобто звичайні люди, - вважає директор Буковинського центру виборчих технологій Ігор Бабюк. – Що вищий рейтинг кандидата, то вище він просувається у списку.
Вибори у малих і великих містах
Щодо інших нововведень, то в містах, селищах та селах із населенням до 90 тисяч осіб вибори голів відбуватимуться за звичною нам мажоритарною системою в один тур. Тобто перемагає той кандидат, за якого проголосувала більшість виборців.
Щодо міст з населенням понад 90 тисяч, то мерів обиратимуть абсолютною більшістю. За кандидата має проголосувати понад 50% виборців (50% + 1 голос). Для цього передбачена можливість проведення другого туру. Висувати кандидатів у міські голови зможуть лише політичні партії.
Також у місцевих виборах заборонено брати участь виборчим блокам.
Законом передбачається гендерна квота серед учасників виборів. Йдеться про не менш як 30% представників однієї статі – відтак у партіях буде не менше 30% жінок, або навпаки, чоловіків.
Депутата можна відкликати
Водночас закон встановлює механізм відкликання депутатів місцевих рад та місцевих голів.
У законі також пропонується чітко встановити кількісний склад відповідних місцевих рад, який визначатиметься Центральною виборчою комісією залежно від кількості виборців.
Каменем спотикання була норма у законі, згідно з якою право участі у виборах мали ті політичні партії, котрі зареєстровані за 365 днів до виборів. Проте олігархи, які нещодавно створили свої політичні проекти, тобто їхні сателіти у парламенті, виступили категорично проти цього. Зокрема один із нібито засновників партії «УКРОП», соратник колишнього голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського Борис Філатов. Адже установчі збори цієї політичної сили відбулися лише нещодавно. Однак у ході обговорення це положення було вилучено із тексту законопроекту.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Думки вголос
Чи потрібно переобрати депутатів місцевих рад?
Звичайно, що треба переобрати депутатів! Нам обіцяють «перезавантаження системи», «нові обличчя», але тих нових облич щось геть мало! Вибори - черговий шанс щось змінити! Нам потрібні нові люди, свіжі думки, аби нарешті сподівання народу почали реалізовуватись!
Насправді для мене є дві категорії депутатів. Одні займаються реальними справами і від цього є результат, а інші – просто є. Так-от, тих хто працює - потрібно переобрати, а іншим потрібно дати змогу реалізувати себе деінде.
Як на мене, то потрібно переобрати ради усіх рівнів, не лише місцеві. Але хто дасть гарантію, що люди знову не проголосують за вже набридлих кандидатів? Здається, що виборці не роблять жодних висновків з того, що відбувається.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар