Нардепи щодня тільки й роблять, що думають, як пересічній людині зробити життя ще кращим і ще здоровішим. І, нарешті, придумавши, завмерли в очікуванні подяки від народу. Цього разу вони запропонували підвищити податки не просто так, а турбуючись про здоров’я української нації. Тому що «обкласти» вирішили газування солодких напоїв.
Щоправда, експерти-економісти від такої «податково-оздоровчої» ідеї виявилися не у захваті та запевняють, що від шкідливих звичок людину так просто не відучити, а ось гаманці українців знову схуднуть. Тож вкотре намагаються залізти до нашої кишені, прикриваючись турботою про здоров’я людей.
Складається враження, що наші депутати вважають всі гроші своїми і намагаються відбирати їх під будь-яким приводом
Вивчали світовий досвід
У чиїй голові визріла ідея нового податку, достеменно невідомо, але першим її озвучив на своїй сторінці у соцмережі голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. За його словами, з кожним роком дедалі більше країн світу запроваджують спеціальний податок на солодкі газовані напої, і Україна ніяк не може залишитися осторонь цієї чудової затії. «До переліку з більше, ніж 65 держав, нещодавно приєдналися Казахстан та Ізраїль, – повідомив Радуцький.
– В Ізраїлі податок почне діяти з наступного року. За напоями з вмістом понад 5 г цукру на 100 г рідини потрібно додатково сплатити 1 шекель за літр (0,3 євро). У Казахстані акциз на енергетики та солодку газбульку від 2023 року складе 20%, 2024-го - 35%, 2025-го - 45%. Так влада відреагувала на інформацію ВООЗ, що Казахстан входить до 10 країн із найбільш неправильним харчуванням».
Податком харчові звички не зміниш
Попередню інформацію важко заперечувати - і дієтологи, і найрізноманітніші дослідження одностайні у тому, що солодкі газовані напої належать до найшкідливіших продуктів. Але чи насправді виборювати здоров’я українців потрібно підвищенням податків? У економістів такі методи викликають запитання. Зокрема, великі сумніви в експертів викликали цифри, наведені Радуцьким щодо того, що збільшення ціни на солодкі напої навіть на 20% призведе до зниження їхнього споживання та сприяє переходу споживачів на більш здорові альтернативи.
– Не думаю, що запровадження цього податку хоч якось вплине на споживання напою, – вважає економічний аналітик Петро Драханчук. - Так, газований напій стане трохи дорожчим, але це точно не змусить споживачів переглянути свої харчові звички. Мало того: це може призвести до зворотного ефекту та збільшити споживання дешевших аналогів на шкоду флагманській продукції.
На доказ своїх слів експерт проводить паралель із цигарками та алкоголем. Збільшення акцизів призводить до зростання витрат та невдоволення покупців, а зовсім не до зростання кількості людей, які бажають кинути курити та пити.
- Для того щоб ці заходи принесли помітний ефект, необхідно задерти вартість газованих напоїв максимально високо, як це зробили з цигарками в Австралії, де пачка ходових цигарок коштує близько 60 австралійських доларів (близько 1180 грн), - зазначає експерт. - Але навряд чи уряд зважиться на такі заходи щодо газування. По-перше, цьому протистоятимуть корпорації. По-друге, це вдарить по бізнесу, який і так страждає через кризу. По-третє, в нинішніх умовах ця дія лише збільшить частку сірого ринку.
Дієтологиня Марина Хортиренко погоджується, що зміна харчових звичок – це довгий шлях, і подорожчання певних продуктів ще ніколи не допомагало йти цим шляхом швидше.
– У світі проводили чимало дослідів, у результаті яких виявлялося, що деякі продукти – і насамперед цукор – викликають справжню фізіологічну залежність, – каже пані Марина. - Деякі вчені навіть стверджують, що, судячи з дослідів на щурах, цукор викликає не меншу залежність, ніж кокаїн. Тому подорожчанням тут нічого не змінити і не зробити життя українців здоровішим. Та й пропаганда ЗСЖ за збереження нинішнього рівня життя мало що змінить.
Українцям, насамперед, потрібне підвищення добробуту, зменшення кількості стресів, доступність інших занять та задоволень, крім їди та солодощів, каже дієтологиня. Але, на жаль, матеріальне становище більшості людей не поліпшується, а стресів у нашому житті стає дедалі більше. Ось його ми й заїдаємо цукерками, запиваючи «смачною» водою.
«Безглуздий податок»
Висновок експертів невтішний. На нас знову хочуть заробити грошей, прикриваючись турботою про здоров’я нації. При цьому користь для бюджету, за словами економістів, є дуже сумнівною.
- Це справді безглуздий податок, адже, приміром, цукровий діабет формується не так кількістю цукру у продуктах, як зниженням імунітету внаслідок постійних стресів, - каже П. Драханчук. - Але при тому, що продукти з цукрами подорожчають не менше, ніж на 5%, сума загального оподаткування буде несуттєвою. Зате буде багато розмов про те, що одні сплачують податок, іншим вдалося ухилитися, тому, звичайно, зловживань не уникнути.
Говорити про суттєву вигоду для бюджету не доводиться, оскільки для контролю за дотриманням норм закону доведеться зазнати додаткових витрат.
- Такий законопроєкт був би недоцільний, адміністрування буде досить дорогим щодо розміру збору, - погоджується економіст Іван Хомич. - На практиці створюється чергова «годівниця» для чиновників-контролерів. Не здивуюся, якщо наступною ініціативою депутатів буде податок на вдихуване повітря або вуглекислий газ, що видихається, зі встановленням фіскальних лічильників кожному жителю країни.
А як щодо досвіду інших країн, на який так старанно посилаються наші чиновники? Хомич пояснює: помилка у тому, що не можна брати фіскальні методи розвинених країн і намагатися застосувати їх в Україні. В умовах часто непрогнозованої корупції такі дії загрожують подальшим охолодженням економіки та продовженням спаду. Так, каже економіст, чиновники рапортують про зростання економіки, але насправді немає жодного зростання. Зростають лише статистичні цифри.
– Складається враження, що наші депутати вважають гроші громадян своїми, – каже економіст. - І це «своє» вони намагаються відбирати під будь-яким приводом, підвищуючи податки у будь-який спосіб і при цьому озвучуючи будь-які мотиви. Саме так перевиконали бюджет 2021 року за доходами від базового плану.
«Шкуру неубитого ведмедя» вже почали ділити
Тим часом, Михайло Радуцький 10 січня написав новий пост, в якому зазначив, що, судячи з відгуків у соцмережах та коментарях у ЗМІ, його пропозицію сприйняли досить позитивно. Отже, пора подумати, як буде витрачено кошти від податку на солодкі газовані напої.
«Моя позиція – левова частка «цукрового» акцизу має витрачатися на програми лікування та профілактики діабету (через збільшення фінансування НСЗУ), а також здорове харчування школярів, – пише голова комітету. - Завдяки акцизу ми зможемо, наприклад, профінансувати постачання до шкіл фермерського молока. Сьогодні більшість сімей не в змозі купити цей продукт, адже крафтове молоко, здебільшого, навіть не потрапляє на полиці магазинів та супермаркетів. Замість цього молока нам пропонують «молочні напої» з дешевих інгредієнтів незрозумілого походження».
Щодо технічної сторони запровадження акцизу, то її відсутність, на думку Радуцького, - це не привід зупинитися і нічого не робити. Він упевнений, що якщо 65 країн світу змогли запровадити податок на солодкі газовані напої та відчути позитивний ефект, Україна теж з цим легко впорається.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар