
Років 20 тому вчителем хотів бути кожен учень. Це інтелектуал, завжди підкований, одне слово – приклад для наслідування. Нині ситуація кардинально змінилася. Сучасний вчитель, це замордована роботою жінка, котру навіть не видно за стосами паперів. Вона панічно боїться адміністрації школи та намагається обов’язково вчасно написати, правду кажучи, нікому не потрібний звіт. Вона прибирає сміття навколо школи, ходить на мітинги і суботники та робить ремонт у кабінеті за рахунок своєї відпустки.
А наші законотворці хочуть її позбавити навіть елементарних засобів для існування.
Ані доплати, ані надбавки
Володимир Дудчак, голова Чернівецької обласної профспілки працівників освіти і науки каже, проекти законів «Про освіту» повністю дискримінують вчителів. Адже цей закон, який поки що чинний, був найбільш соціально спрямованим в Європі. А за нинішніми проектами, навіть видатки на освіту скорочують з 10 до 7%.
- Нині вчителів хочуть позбавити взагалі прав, - розповідає В. Дудчак. – У старому законі вчителі мали право на винагороди, доплати за престижність праці, у новому – це навіть не прописано. За ним навіть не зазначено про підвищення зарплатні вчителям, котрі працюють у гірській місцевості. Це положення просто «викинули». Не будуть надавати вчителям і житло, якщо вони йдуть працювати у сільську місцевість, і пільгові кредити. Не буде також надбавок за вислугу років.
Пропонований закон «Про освіту» руйнує всі соціальні норми, залишаючи вчителів без будь-якої підтримки
У поки що чинному законі чітко вказано, що ставка працівника вищої школи (викладача в університеті) не повинна бути меншою подвійної ставки працівника промисловості (не менше 5 тисяч гривень), а вчителів шкіл – не меншою за середню зарплату. Втім, ймовірно, у новому законі на такі, як чиновники вважають, поступки не підуть. А закон таким чином нищить всі соціальні пріоритети.
- За новим законом, ставка вчителя залежатиме від того, як він пройде сертифікацію. За кордоном це явище поширене, але в Україні воно геть по-іншому буде, - продовжує В. Дудчак. - Весь 2016 рік вчителі проходитимуть сертифікацію за бажанням. Але якщо вчитель не пройшов з якихось причин її, то роботодавець не знатиме, якої він категорії. Навіть якщо педагог пропрацював у школі десятки років, йому, за новим законом, платитимуть як вчителю-початківцю.
Після сертифікації дирекція школи з вчителями укладатиме контракт. Але контракт передбачає низку привілеїв (винагороди, премії), а нові закони ці привілеї ліквідують. Натомість збільшать наповненість класів та зменшать кількість. Ось і всі «подарунки» Верховної Ради.
Замість уроків прибираємо
Вчителі скаржаться, що з року в рік поступу освітяни не відчувають. Зате їхніх непрямих обов`язків щоразу більшає.
Вчитель Іванна Васюник розповідає, що систематично зі школи вчителів відряджають збирати дані про дітей, котрі проживають в її мікрорайоні. Хоча, здавалося б, цим повинні займатися соціальні служби.
- Всі ці дані є, тому насправді такі прогулянки після роботи не мають сенсу, - бідкається жінка. – Я повинна витрачати увесь вільний час, аби ходити з хати в хату і перепитувати, чи є там діти шкільного віку. А якщо під`їзд обладнаний домофоном? А якщо мене просто не пропустять?
Жінка обурюється, що вчителі сліпо виконують вказівки керівництва школи, адже це не входить до їхніх обов`язків.
- Те, що вчителі ходять у позаурочний час з будинку в будинок, перевіряючи, чи є там діти шкільного віку, є не їхнім завданням, - розповідає В. Дудчак. - Вони не повинні цього робити. Тим паче, діти не прив`язані до місця. Школяр може жити у Садгорі, а до школи ходити на проспект.
Основне завдання вчителя – надавати якісні освітні послуги. Він не має права залишити клас без нагляду. А нині цілими класами дітей відправляють або готувати школу, себто прибирати, до приїзду перевірки, або ж збирати листя.
- Хочете робити суботники, санітарні години, - у позаурочний час, разом з батьками, - зазначає В. Дудчак. - Адже якщо батьки охайно одягнули дитину, а в школі їй дали граблі і змусили витрушувати мішки та збирати листя, - що з неї буде?
Власне, до чиновницького тиску на освітян додається і неповага керівництва, постійне копирсання у паперах. А сучасний вчитель вже давно забув, що він є елітою суспільства. І нині намагається бодай зберегти власну професійну гідність. Але чиновників це не хвилює.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар