Професія водій – одна з найпоширеніших на ринку праці. Адже водії є фактично у кожній організації, компанії. Та фактично будь-яка особа, яка сідає за кермо транспортного засобу, маючи відповідні права, вважається водієм.
Та одна справа, коли ти їздиш сам, і зовсім інша, коли везеш автобус вщерть наповнений людьми. А особливо якщо це громадський транспорт і тобі потрібно ще видати квиток пасажиру, зупинятися через кожних 100 метрів, слідкувати за порядком у салоні, пасажирами та ще угледіти зайців, – набагато складніше.
Часто пасажири нарікають на роботу водіїв маршруток, сперечаються з ними, конфліктують, та насправді, навіть не здогадуються, наскільки важка та відповідальна ця робота. Адже від водія насамперед залежить життя та здоров’я пасажирів, яких він перевозить. А крім цього, він має вчасно, безпечно, з комфортом доставити пасажира у потрібне місце.
У Чернівцях перевезенням пасажирів займаються кілька перевізників. Фірми, які обслуговують громадський транспорт, та і водії, тут різні.
Сьогодні журналіст «Погляду» їздила із водієм міської маршрутки, який виконує рейси на популярному маршруті від кінотеатру «Чернівці» до вулиці Південно-Кільцевої. На якийсь час нам вдалося зазирнути всередину цієї професії і побувати по той бік салону, коли ти водій, а не пасажир.
Коментар до теми
Водії стоять в черзі на роботу
Робота на нашому підприємстві налагоджена так, що водіїв вранці на роботу довозимо. Також розвозимо їх вночі після зміни. Адже в першу зміну вони мають бути о 6 ранку вже на підприємстві, а ввечері після півночі закінчують роботу. У водія, який виїжджає на рейс, має бути при собі обліковий лист, це єдині підтверджувальні документи, за якими він працює. Після зміни водій здає касу, а ввечері миє автобус та залишає на підприємстві. Вночі слюсарі обслуговують транспорт. Ми працюємо за правилами, тому легко конкурувати у сфері перевезень.
Оплата праці у водіїв прогресивна, залежно від виконаного плану отримує відсотки. Заробітна плата може коливатися від 1700 до 3000 гривень.
У нас водії стоять у черзі на роботу.
Ми з’явились на ринку перевезень у Чернівцях 1996 року. З того часу чотири рази поміняли транспортний склад. Наразі маємо 44 автобуси.
Анатолій Ковтун, водій із 14-річним стажем роботи на громадському транспорті, перевозить пасажирів у Чернівцях на маршрутці вітчизняного виробництва «Богдан». Відразу, на що звертаєш увагу, коли заходиш у цю маршрутку, тут чисто, помиті вікна, а водій у білій сорочці з краваткою. У такій маршрутці приємніше їхати, а водію – працювати.
Із прикордонників у водії маршрутки
У професію водія маршрутки А. Ковтун потрапив після служби у прикордонних військах. Колишній військовий, перебуваючи у запасі, не хотів сидіти вдома, склавши руки. Тож чоловік вирішив опанувати професію водія маршрутки. Оскільки любов до техніки та водіння у нього ще з юного віку, у 16 років здобув категорію «А». У 20 років здав на категорію – «В», а відтак і «С», згодом на категорію «Д». Спершу чоловік працював водієм маршрутки у Києві та оскільки у Чернівцях у нього сім’я, уже через два місяці повернувся додому. «Бо всі думки під час роботи були тільки про сім’ю», ділиться спогадами водій.
1997 року А. Ковтун влаштувався водієм маршрутки на фірму у Чернівцях, де працює і понині.
Хоча на цьому підприємстві черга на місце водія, працювати у цій сфері може далеко не кожен, навіть найдосвідченіший. Бо окрім навичок водіння, потрібно ще вміти спілкуватись із людьми. А ще треба бути уважним, стриманим, чуйним, і обов’язково терплячим.
– Буває, новачок попрацює два-три дні і відмовляється від роботи, каже, що це не для нього. Цю роботу треба насамперед любити, – розповідає А. Ковтун. – Мені подобається робота водія, отримую від неї задоволення. Коли перед зміною проходимо огляд у лікаря, говорю: самопочуття чудове, до роботи рвуся (усміхається, – авт.).
Починав роботу водієм у Чернівцях А. Ковтун на мікроавтобусі «Пежо», це малий автобус, порівняно із нинішнім «Богданом». Тоді, за словами водія, у місті було значно менше транспорту, то ж їздити було простіше. Та й рух пасажирів був менший. «Богдан», на якому їздить тепер, водій вважає, вдалим вибором перевезення для Чернівців.
На роботу в білій сорочці і краватці
День водія маршрутки розпочинається із зовнішнього вигляду. На роботу водії мають приходити охайними, у білій сорочці та краватці. Відтак уже на підприємстві оглядають транспортний засіб, на якому мають відпрацювати зміну. Вночі механіки перевіряють стан автобуса, але перед виїздом на рейс, водій безпосередньо перевіряє роботу маршрутки.
Вимоги до кандидатів у водії:
- уважність, чесність;
- культурний, стриманий, толерантний;
- добрий зір і пам'ять;
- досвід водіння, наявність категорії «Д».
– Водій відповідає за підтримку у робочому стані маршрутки, чистоту в салоні, – каже А. Ковтун. – Прибираю та мию салон після закінчення зміни. Хоч ти і прибирав автобус перед початком зміни, буває, до вечора салон не впізнаєш. Знаходжу в салоні такі речі, аж диву даєшся. Це можуть бути огризки від яблук, шкарлупа горіха, пляшки з-під пива, склянки від кави. Але гірше, коли пасажири нищать сидіння, наліплюють жуйки, малюють маркером, ріжуть
Перед виїздом на рейс водій отримує дорожній лист, перевіряє ТО автобуса, проходить огляд лікаря і лише після цього виїжджає на маршрут. Зміна триває не більше семи годин. Перша зміна розпочинається о 7.00, завершується о 14.55. Друга зміна – 15.00-23.40.
Найважливіша вимога до водія – безпечний рух. Водій має дотримуватися маршруту, культурно поводитись із пасажирами.
– За день трапляється дуже багато ситуацій, але стараюся вирішувати їх гідно, – розповідає водій. – Намагаюся працювати так, аби було менше конфліктів із пасажирами. Адже на фірмі працюю 14 років, мені приємно, що є така організація у місті і хочеться підтримувати її імідж. На зборах керівництво нам завжди нагадує, тримати честь фірми, бо обслуговуємо дуже багато чернівчан на наших маршрутках.
Зрозуміло, що працювати з людьми – важко, а якщо ти одночасно водій і кондуктор, вдвічі важче. Адже під час руху пасажири можуть передавати за проїзд, вимагати решту тощо. За словами водія, пасажири часто ображають водіїв, не хочуть платити за проїзд, називають їх «жирними котами», яким постійно мало. Буває, пасажир вранці на початку зміни може зіпсувати настрій. Але водій намагається не тримати погане в собі, аби не залишалося осаду на душі. Старається пропускати все мимо вух.
Траплялися на роботі у нашого співрозмовника і кумедні випадки. Зазвичай це відбувається із пасажирами, які їздять напідпитку. «Був випадок, коли пасажир три рейси проїхався у маршрутці. Коли його побачив, розбудив, він злякано розплющує очі та запитує, Боже, скільки я з вами проїхався?».
Як працює водій, ми, пасажири, спостерігаємо щодня під час поїздок. І мало хто хоче побувати на його місці. А в таких умовах, як працюють українські водії громадського транспорту, їм треба мати залізні нерви і безкінечну терпимість. На фірмі, де працює А. Ковтун, кілька років тому трапилася неприємність. Керівник підприємства розповідає: «Пасажир довів нашого 51-річного водія до того, що він з’їхав передчасно з маршруту, здав гроші в касу, впав і помер від серцевого нападу». Кажуть, це був зразковий водій на підприємстві, у нього була краща машина, на нього рівнялися інші.
Зайців вираховую одразу
Професія водія вимагає наявності прав категорії «Д». І, що важливо, аби працювати водієм маршрутки, потрібен чималий досвід, а ще добре знати дороги міста. Хоча водії вивчають свій маршрут достеменно. Адже за зміну проїжджають 170 кілометрів, а це 5 рейсів (кругів).
Зайців професійні водії вираховують відразу. Коли заходить пасажир, водій бачить його у дзеркало і відразу знає, чого від нього чекати. Якщо п’яний, краще не чіпати, – каже А. Ковтун. – Бо три гривні за проїзд, не варті того, що така людина може накоїти збитків. У практиці колег водія було таке, коли п’яний пасажир пляшкою розбив скло.
Знають в обличчя водії маршруток і кишенькових злодіїв. Коли такі заходять в автобус, водій відразу попереджає пасажирів бути уважними, спостерігати за своїми речами.
Перший психолог - дружина
Робота водієм маршрутки – це постійна напруга. Перший психолог А. Ковтуна, його дружина. Адже вона проводжає та зустрічає з роботи. І завжди підтримає, підніме настрій. А на підприємстві водіїв підтримує інженер з безпеки руху Микола Савович. Він завжди запитує водіїв, як самопочуття, не буває дня, аби не запитав, як в кого справи. А найкращий відпочинок від роботи для А. Ковтуна, це його маленька Батьківщина, село на Київщині, де проживають батьки. Під час відпустки пан Анатолій обов’язково їздить до батьків, там відпочиває та набирається життєвих сил.
Ольга МАКСИМЮК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар