Хай там як, але події у світі (навіть, здавалось би, не дотичні до нас), мають серйозний вплив всередині України. Це ми красномовно бачимо на прикладі військової агресії Росії в Україні. Москва задля досягнення переваги під час переговорів вдається до посилення агресії та ескалації військового конфлікту. Теракти в Європі відволікають увагу від проблем у нашій державі та розв’язують Кремлю руки на Сході. У глобалізованому світі навіть деколи дріб’язкові події можуть грати вирішальну роль в якійсь із держав. Про події у світі та як вони можуть вплинути на Україну, а головне – війну на Донбасі ми поспілкувалися з політологом, кандидатом політичних наук Павлом Катеринчуком (на фото).
«Як на мене, тут не обійшлося без впливу росіян»
- Насамперед хотів би Вас запитати про референдум у Нідерландах, який має відбутися на початку квітня (щодо ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС). Багато говорять, що це голосування може провалитися. Чому це голосування важливе і чому воно опинилося під загрозою, адже якихось конфліктів з цією державою ми не мали, навпаки, намагаємося налагодити більш тісні стосунки?
- Коли такі події відбуваються, то намагаюся з’ясувати для себе якийсь прихований зміст. Можливо мені все здається занадто конспірологічно і я перебільшую, але як на мене, тут не обійшлося без впливу росіян.
Для них фіксація (затвердження) Угоди про асоціацію, не лише підпис нашого президента з європейськими представниками, а фактичне прийняття України (з претензією на майбутнє членство в ЄС), економічну співпрацю, а головне – цивілізаційну близькість, неприйнятне.
Спротив Росії щодо потуг України стати європейською державою пов’язаний не з тим, що ми станемо багатою державою і будемо краще жити, аніж у Росії (хоча це теж важливий чинник), а з цивілізаційним вибором. Якщо у країни, в якій за 600 років нічого не змінилося, і вони постійно брязкають зброєю, лякаючи сусідів і шукаючи зовнішніх та внутрішніх ворогів (і винних у своїх проблемах), то для них головне – не економічні чинники, а наближення України до цивілізаційного європейського простору. І поступове відривання її від цього «руського міра» - це для них велика небезпека.
Росіяни не уявляють, як вони будуть без України. Це величезна кількість парафій російської православної церкви, це величезна кількість українців (які іноді навіть спілкуються українською мовою), але так само чомусь не уявляють, як ми без Росії проживемо.
Це ключовий для Росії сектор впливу, їхній головний напрямок зовнішньополітичної діяльності, який вони, як вважають, не мають права відпустити і дозволити нам самим щось вирішувати. Вони неприховано говорять, що Україна – це сфера їхніх геополітичних інтересів.
Це вбивається сотні років у голови і на етапі останніх подій це вип’ячується, бо це необхідність для режиму Путіна.
Чому так відбувається з Нідерландами, то це, як на мене, результати роботи російських спецслужб та дипломатії. Вони намагаються усіма засобами поставити під сумнів європейський вибір України. А європейцям вселити сумнів, чи потрібна їм така Україна – де йде війна, нестабільність, корупція тощо. Хоча насправді. Коли до європейського співтовариства приймали Румунію та Болгарію, там також не все було ідеально.
«До цього Україна 23 роки балансувала у виборі»
- І досі не ідеально…
- Так. А тут навіть не йдеться про прийняття до ЄС. А про далеку майбутню перспективу.
Вони бояться, якщо ми зануримося в європейський цивілізаційний простір, то ніколи більше до них не повернемося, і це їх жахає. До цього Україна 23 роки балансувала у виборі. Нібито ми хочемо бути в Європі, але і без Росії нам ніяк. Це добре проглядається на прикладі виборчих циклів, коли відбувалася боротьба між проєвропейськими політиками та проросійськими. Але зараз багато українців для себе з’ясували, що вони хочуть бути з Європою. Це дуже непокоїть росіян.
Сам по собі нідерландський референдум нічого не змінює. Тут дуже важливий моральний підтекст. Це хороший сигнал для послідовників «руського міра» і Москви, що європейці сумніваються, чи потрібна їм Україна. це небезпека, якої бояться в Україні, і цим пояснюється активність нашого МЗС, президента. Унеможливити такий сценарій дій, бо це може викликати ланцюгову реакцію, або вселити в голови європейців думки про те, що не варто приймати Україну.
«Безвізовий режим – це лакмусовий папірець»
- Чи реально, як заявляв президент та більшість політиків, що Україна цього року отримає, врешті, безвізовий режим? Хоча очевидно, що на нього не варто дивитися через «рожеві окуляри», але це буде одна з обіцянок, яку вдалося виконати.
- Безвізовий режим – це велика зручність. Особливо для тих, хто має можливість їхати. Або у кого є така необхідність. Плюс це нівелює для Буковини, що актуально, вирішувати питання через подвійне громадянство.
Картину, коли в певному регіоні накопичується чимала кількість людей з подвійним громадянством – ми вже бачили – Грузія – Абхазія, Осетія. Це дуже небезпечна річ. Це дає підстави сусідній державі говорити, що тут мешкають наші громадяни і ми повинні захищати їхні інтереси. Для нашої національної безпеки це до певної міри виклик.
Розумію прагматизм буковинців, але запровадження безвізового статусу – це плюс. Хоча не варто це переоцінювати.
Безвізовий режим – це лакмусовий папірець, який будуть перед виборами показувати як виконану обіцянку. Інша справа, що більшість не має грошей, щоб їхати в Європу, є багато обмежень та вимог. Якщо це станеться, то матиме не лише переваги, але і недоліки – значна частина мігрантів рвоне в Європу шукати кращої долі, іноді не будучи до цього готовими. І далі опинившись там без роботи, це може призвести до невдоволення європейців (так само було після прийняття до ЄС Румунії та Болгарії, коли зросла кількість безробітних та злочинність саме через мігрантів).
Але водночас тішу себе надією, що Голландія – це не Німеччина, її думка не є такою впливовою для європейців та нас, як позиція Франції, Великобританії чи Німеччини. Добре, що цей референдум не у Німеччині. Сподіваюся, що єврооптимізм серед голландців переможе, і ми отримаємо підтримку.
«Для європейців такі речі є шоком»
- Важко не торкнутися подій, які відбулися у Брюсселі (вибухи та теракти). Колишній голова РНБО Горбулін в одному з видань прямо заявив, що за цими терактами може стояти Росія. Експерти розділилися на тих, хто вважає Москву причетну до цих вибухів, та тих, хто категорично це відкидає. На Вашу думку, чи не стоять за цим, справді, тамтешні спецслужби?
- Як на мене, то позиція Горбуліна мені значно ближча, ніж тих експертів, які щиро вірять, що Росія тут ні до чого. І взагалі тероризм у межах ЄС та «Ісламська держава» жодного стосунку до російських коштів та впливу російських спецслужб не мають.
Зрозуміло, щоб щось стверджувати, потрібно точно знати, а не будувати теорії. Нічого стверджувати не можу, але на мою суб’єктивну думку, позиція Горбуліна мені ближча. Мені також здається, що тут не обійшлося без впливу російських спецслужб, бо це їм дуже вигідно. Вони хочуть максимально відвернути увагу від українських подій. Коли у цивілізованій країні відбуваються теракти, то увага людей відволікається на внутрішні проблеми.
А для європейців, які, вибачте за таку не зовсім коректну асоціацію, як тепличні рослини, такі речі є шоком. До певної міри це їх радикалізує і дає підстави думати, а чи варто взагалі про якесь розширення, а може, навпаки, потрібно закрити кордони. Бо невідомо, що можна очікувати від ісламістів.
Що важливо для нас, це відбирає значну частину уваги від проблем в Україні. Плюс напередодні голосування у Нідерландах дає підстави думати, що не варто приймати Україну. Невідомо, хто через їхню територію почне їздити.
«Воювати на кілька фронтів значно важче»
- Росія нібито вивела війська з Сирії, також нібито перемогла «ісламістів». Чи не вплине це на ситуацію в Україні? Звільнилися додаткові гроші після операції в Сирії і чи не спрямують вони свою увагу до нас?
- Воювати на кілька фронтів значно важче, аніж зосередивши увагу на одному напрямку. Цілком можливо, що росіяни почали сирійську кампанію з кількох міркувань – спроба апробації нових методів війни, до певної міри намагання відволікти увагу від українсько-російського протистояння на Донбасі.
Я схильний думати, що принаймні формальне виведення військ із Сирії може призвести до загострення ситуації на Сході. Для нас це нехороший сигнал. Останні кілька днів кількість обстрілів із крупнокаліберної зброї постійно зростає. З покращенням погоди та можливістю ведення активних бойових дій зростає активність так званих ополченців, а фактично, російської регулярної армії. Ймовірно, що вихід із Сирії – це початок активної боротьби на сході України.
«Якщо проблеми не вирішуються, то потрібно робити якісь кадрові зміни»
- Відправили у відставку генпрокурора Шокіна, йдеться про переформатування Уряду та зміни прем’єра, президент полетів до США, чи приведе це до збільшення допомоги Заходу Україні. Оскільки наші партнери рекомендували змінити генпрокурора та прем’єра?
- Є системні кризові явища, а прізвища, про які йдеться, не виникли на пустому місці. Є очевидні соціально-економічні показники, якими люди не задоволені, є очікування від реформ і є цілком об’єктивна реакція людей. Якщо проблеми не вирішуються, то потрібно робити якісь кадрові зміни. Припускаю, що звільнення Шокіна до певної міри було рекомендацією наших партнерів. Але якщо говорити конкретно про допомогу, то не думаю, що вона залежить від того, хто буде на чолі Кабміну чи прокуратури. Вона надається не під якесь прізвище, а в системному значенні. Але можна припустити і такий варіант, що під час візиту до США будуть порушувати кадрові питання. Повірте, що у великій політиці часто саме так ухвалюють рішення на рівні консультацій.
Олесь ЗАДНІСТРОСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар