П'ять років тому, 21 листопада 2013 року, в Україні почався Євромайдан. У той листопадовий четвер сотні людей вийшли на Майдан Незалежності з мирним протестом проти раптового скасування колишньою владою наміру підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.
Чому почався Євромайдан
Євромайдан в Україні почався після того, як український уряд під керівництвом Миколи Азарова вирішив призупинити процес підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Особливої пікантності цьому рішенню додавав той факт, що Кабмін прийняв постанову за тиждень до Вільнюського саміту «Східного партнерства», де Угода про Асоціацію (УА) мала бути підписана. А практично весь час до цього проросійська влада України декларувала курс на євроінтеграцію.
Однак в останні місяці перед запланованим самітом від уряду почали звучати тези про майбутній негативний вплив Асоціації на економіку України. У Кабміні Азарова прикинули, що нашій країні в найближчі роки знадобилося б кілька сотень мільярдів євро (серед останніх тоді називалася сума в 160 млрд) для переходу на європейські стандарти, як того вимагає УА. А компенсувати Україні ці витрати, на думку «міцних господарників», повинен був ніхто інший, як Євросоюз.
Альтернативою Євросоюзу, нібито більш дешевою й вигідною, називався «Митний союз», де «першу скрипку» грає Росія. Саме цей варіант і вирішила проштовхувати тодішня влада замість курсу на Захід.
Тому, після того, як про рішення відмовитися від підписання УА з ЄС стало відомо громадськості, люди вийшли на масові акції протесту в Україні.
Масові протести в Україні
Під час правління Януковича влада любила забороняти проведення опозиційних мітингів під різними приводами за допомогою рішень судів. Так сталося і цього разу - Окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення масових акцій в центрі Києва до 7 січня 2014 року. Однак, в цей же день ввечері, незважаючи на оперативно ухвалену судом заборону, на Майдані Незалежності в Києві зібралися більше тисячі осіб.
Крім Києва, акції протесту пройшли в низці інших міст України - Івано-Франківську, Донецьку, Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Луцьку. А у соцмережах та ЗМІ ці масові акції отримали назву "Євромайдан".
Ще більше українців захотіли висловити свою незгоду з рішенням уряду на наступний день. До вечора 22 листопада кількість протестувальників у Києві вже обчислювалася декількома тисячами. Після спроби мітингувальників встановити перші намети між правоохоронцями та протестувальниками відбулися перші серйозні сутички.
Після того, як про рішення відмовитися від підписання УА з ЄС стало відомо громадськості, люди вийшли на масові акції протесту в Україні.
А вже 24 листопада відбулися перші масові мітинги: у Києві на Народне віче вийшли близько 100 тисяч учасників, у Львові - близько 20 тисяч.
Також у ці дні тривали масові акції в Луганську, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Одесі, Черкасах та інших містах. Однак у деяких містах мітинги були розігнані силовиками.
26 листопада до протестів приєдналися студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії. Пізніше пройшли попереджувальний та загальний студентські страйки.
Розгін Євромайдану
Саміт у Вільнюсі відбувся 28-29 листопада, і по мірі його наближення акції протесту в країні спадали. І хоча багато хто до моменту закриття саміту сподівався, що українська влада передумає і все-таки підпише УА з ЄС, цього не сталося.
А вже в ніч на 30 листопада, відразу після завершення Вільнюського саміту, сталося те, чого ще не було в історії незалежної України. Силовики спецпідрозділу «Беркут» отримали наказ розігнати протестувальників, які все ще залишалися на Майдані. «Беркутівці» серед ночі під час силового розгону побили десятки активістів, переважно молодь.
Випадки неправомірного застосування сили співробітниками спецзагону МВС були зафіксовані журналістами, деякі з яких також постраждали від кийків правоохоронців.
Частина протестуючих змогла добігти і знайти притулок на території Михайлівського собору, який на кілька майбутніх місяців став одним із осередків революціонерів. В цю ніч проявилися особливо кричущі випадки міліцейського свавілля – «беркутівці» наздоганяли протестувальників, які розбігалися нічними вулицями і буквально добивали їх.
Йолка на Майдані
Згодом влада пояснювала рішення розігнати протестувальників необхідністю підготувати площу до новорічних свят, зокрема - встановити ялинку. Тією самою, кістяк якої потім став одним із символів Євромайдану.
До речі, спроба звільнити Майдан від протестувальників під цим приводом була здійснена й раніше. 23 листопада співробітники міліції здійснили спробу відтіснити мітингувальників з площі. Однак вдалою та спроба для правоохоронців не була.
«Йолка» стала відомим мемом того часу завдяки обмовці екс-президента Віктора Януковича. На одній з нарад Янукович протягом 10 секунд не міг згадати слово «ялинка» і в результаті видав російське «йолка» на український манер. «Сьогодні в Києві на тому місці, де стояли палатки, мітингувальники, вже встановлюється новорічна ... йолка, люди будуть скоро святкувати Новий рік. Ми підтримує бажання киян жити у спокої, в стабільній ситуації, будемо все робити для того, щоб це відбувалося завжди, був гарний настрій», - сказав Янукович.
Через цю обмовку «йолкою» також стали називати каркас новорічної ялинки, який був встановлений на Майдані після розгону студентів. У підсумку він простояв до 14 серпня 2014 року.
Революція гідності.Початок
Такий жорстокий спосіб розправи з незгодними, небачений Україною раніше, не залишив байдужими мільйони українців. І вже з самого ранку після «кривавої ночі» на Майдані 30 вересня, обурені свавіллям влади громадяни почали збиратися на Михайлівській площі. Народне Віче у Києві 1 грудня зібрало, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона осіб. Також на акції протесту у зв'язку з розгоном Євромайдану люди вийшли у багатьох містах України. Так Євромайдан переріс у Революцію гідності.
Протестуючі змогли "відбити" у міліціонерів Майдан Незалежності, де київські комунальники вже почали встановлювати новорічну ялинку та готувати місце для ярмарку. Охороняти площу від мітингувальників поставили бійці Внутрішніх військ, якими переважно були солдати строкової служби. Вони особливого опору не чинили. Зайнявши Майдан, протестувальники звели барикади, щоб запобігти повторенню розгону, що стався в ніч на 30 листопада.
Однією із знакових подій початку Революції гідності стала дата 11 грудня. Тоді, вночі, спецназівці знову спробували розігнати протестувальників. У ніч на середу, коли силовики знову штурмували Майдан, вперше за кілька сотень років дзвони Михайлівського собору забили на сполох.
Акції протесту, що тривали в країні з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви Євромайдан, Майдан, а також – Революція гідності. Тодішній президент Віктор Янукович у лютому, після масового розстрілу громадян в центрі Києва, втік до Росії.
Усю повноту влади взяла на себе Верховна Рада України, яка призначила на 25 травня вибори президента України. На виборах переміг Петро Порошенко, який 27 червня 2014 року підписав Угоду про асоціацію з ЄС у повному обсязі.
Росія, користуючись ослабленням влади у Києві та в порушення Будапештського меморандуму, анексувала Крим і розв'язала гібридну війну на Донбасі, яка триває до сьогодні.
Революція гідності. 5 років потому
До п'ятої річниці Євромайдану Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва опитав 80 українських експертів щодо оцінки подій на Майдані, їх наслідків та уроків на майбутнє.
Експерти вважають, що більшість цілей Майдану були досягнуті. Вони головним чином характеризують Євромайдан як революцію за демократизацію та європейський вибір. До цілей Майдану, які вже були досягнуті, експерти відносять відновлення курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС і отримання безвізового режиму з ЄС, а також повалення влади чинного на той час президента Віктора Януковича і часткове оновлення політичних еліт.
А от одним із негативних наслідків Євромайдану експерти назвали зниження рівнів економічного розвитку України і життя громадян. До негативних наслідків Майдану експерти також відносять втрату Україною територіальної цілісності в результаті збройної агресії Росії. Хоча, цей конфлікт з Росією став об'єднуючим фактором для українського суспільства.
Також, більшість експертів вважають, що після Майдану в Україні так і не відбулося «перезавантаження» системи влади. Також в Україні немає системної боротьби з корупцією; не проведена деолігархізація політики та економіки.
Досі не понесли покарання представники попереднього режиму за їх посадові злочини та злочини проти Євромайдану.
Джерело: Уніан
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар