Що змінить новий трудовий закон

Увесь цей час чиновникам не дає спокою старий КЗпП, ухвалений понад 50 років тому. Сьогодні до старих перепон додалася нова – війна, яка вже ускладнила стосунки між роботодавцями та працівниками до неможливості. Чи спростить їх закон №5371, ухвалений 19 липня? Думки експертів із цього приводу виявилися діаметрально протилежними.

Про надокучливий КзпПр

Пояснювальні записки до всіх законопроєктів, якими хочуть змінити трудові відносини, написані як під копірку. Мовляв, в Україні, яка вже давно є країною з ринковою економікою, трудові відносини ще регулюються застарілим КЗпП, ухваленим далекого 1971 року. І ця «радянська зарегульованість» не відповідає актуальним потребам ринку праці.

Усі підприємства ділитимуться на дві частини – понад 250 осіб та менше 250 осіб, з відповідними умовами працевлаштування

Не відзначився оригінальністю і законопроект складної долі №5371, внесений до ВР ще у квітні 2021-го. «Роботодавці, які створюють нові робочі місця та забезпечують зайнятість, фактично не можуть уникнути порушень застарілих і часто просто неадекватних норм законодавства про працю. Крім того, вони знаходяться під постійним тиском контролюючих органів і ризикують бути притягнутими до відповідальності у вигляді значних штрафів, тому змушені вдаватися до «тіньової» зайнятості або скорочувати робочі місця», - нарікали автори документа.

Неважко помітити, що укладачі документу все таки дещо лукавлять. По-перше, твердження про те, що нинішній КЗпП є радянським, це певна маніпуляція. Так, приймали його 50 років тому, але за цей час до нього було внесено сотні правок, тож нинішній Трудовий кодекс має мало спільного з тим, зразка 1971 року.

Дивним у законі є твердження, що саме КЗпП є основною причиною «тіні». Економісти неодноразово казали, що до тіньової зайнятості ведуть занадто високі податки та правила гри, що постійно змінюються.

Та хай би там як, а автори документу виявилися сповнені рішучості поправити ситуацію. І зробити це вони запропонували шляхом внесення змін до кількох законів, включаючи КЗпП. Зміни викликали обурення у соцмережах.

Про зміни у законі

Документ вносить до КЗпП низку змін:

• запроваджується договірний режим регулювання трудових відносин, який застосовуватиметься до трудових відносин, що виникають між працівниками та роботодавцями – суб'єктами малого та середнього підприємництва з кількістю працівників до 250 осіб, а також між роботодавцем та працівником, заробітна плата якого становить понад 8 мінімальних заробітних плат на місяць;
• передбачається добровільність застосування договірного режиму регулювання трудових відносин працедавцями;
• визначається механізм та особливості застосування договірного режиму;
• передбачається, що встановлення вимоги щодо ведення та надання суб'єктами господарювання документів з питань, врегульованих трудовим договором, не допускається;
• визначаються особливості надання щорічних оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин;
• визначаються основні регулюючі функції, суттєві умови (у т.ч. загальні засади організації індивідуальних умов праці, зміни умов праці, безпеки та захисту праці працівника) та порядок укладання трудового договору в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин;
• встановлюються строки та періодичність виплати заробітної плати в умовах договірного режиму регулювання трудових відносин – визначається, що заробітна плата виплачується не рідше ніж один раз на місяць;
• визначається порядок припинення трудового договору за умов договірного режиму регулювання трудових відносин, зокрема припинення трудового договору з ініціативи роботодавця з виплатою компенсації працівнику.

Для чого все затівається?

Навіть якщо продертися через канцеляризм українських законопроектів, нічого особливо страшного в законопроекті побачити не виходить. Що так обурило експертів?

Особливо обурені вже написали про дискримінацію та сегрегацію українських працівників, яка полягає в тому, що всі підприємства ділитимуться на дві частини – понад 250 осіб та менше 250 осіб. Мовляв, ті, хто працюватиме на великих підприємствах, залишаться під захистом чинного Трудового кодексу, а співробітники в малому та середньому бізнесі отримають індивідуальні трудові договори, де скільки і за скільки працюватиме людина встановлює роботодавець.

- Ухвалений закон дискримінує працівників підприємств з чисельністю менше 250 осіб та позбавляє їх трудового захисту, включаючи колективні трудові права, - висловив загальну думку обурених на своїй сторінці у Фейсбуці керівник прес-центру ФПУ Юрій Робота.

У той же час аналітик Данило Монін вважає всі ці нападки смішними, оскільки договір, яким новий закон пропонує регулювати трудові відносини у малому та середньому бізнесі, це якраз і є згода двох сторін.

– Сьогодні половина економіки працює взагалі без договору, під слово честі, і щось гучних обурень з цього приводу не чути, – зазначив експерт. – Не витримують критики та заяви, що роботодавець повністю «керуватиме» співробітником. Зараз з урахуванням відкриття європейського трудового ринку взагалі нічого нав'язати не можна – це можливо, тільки якщо людина не має вибору.

Більше того, аналітик звернув увагу на виправлення в документі, яке було внесено перед самим голосуванням і, за його словами, «відправила трудову реформу на брухт». Ця правка свідчить, що «закон набирає чинності з дня, наступного за днем публікації, і діє протягом воєнного стану». Тобто закон, про який сьогодні зламано стільки копій, припинить свою дію разом із закінченням війни.

Кому вигідно цей скандал?

Експерти називали різні версії. Одні вважають, що бурхливо відреагували профспілки, роль яких зменшується дедалі більше, інші вважають, що країну загалом і трудові закони зокрема тягнуть назад ретрогради, які просто не виносять нічого нового.

Але є й конкретніша версія: скандал вигідний тим, кого нардепка Третьякова вже «дістала», тобто усім. Тим більше, якраз зараз триває збір підписів за петицію «Відкликати Галину Третьякову з посади голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів».

Тут треба сказати, що голова Комітету має унікальний дар настроїти проти себе всіх, кого можна і кого не можна, – достатньо згадати її «дітей низької якості» або «ФОПи, які не платять навіть 8 тис. грн на рік».

Найцікавіше, що в цьому разі проти неї об’єдналися як прихильники, так і противники змін до КЗпП. Останні нагадують, що саме Третьякова є основним ініціатором законопроекту №5371, який вони вважають антитрудовим та дискримінаційним. А прихильники обурені тим, що саме Третьякова внесла перед самим голосуванням ту саму правку, завдяки якій жодна «реформа» не відбудеться: щойно війна закінчиться, дія цього закону припиниться.

Вікторія ОСИНСЬКА