
Щороку 26 листопада православна церква відзначає пам'ять святителя Іоанна Златоуста, архієпископа Константинопольського.
Чому святителя Іоанна називають Златоустом
Майбутній архієпископ народився в Антіохії близько 347 року в сім'ї воєначальника. Його батько помер невдовзі після народження сина, а матір вирішила більше не виходити заміж і присвятити себе вихованню Іоанна.
Юнак здобув хорошу освіту, рано почав серйозно вивчати Святе Письмо й заглиблюватися в молитву. У 20 років Іоанна похрестили, таїнство здійснював святитель Мелетій, єпископ Антіохійський.
У 386 році він був висвячений на священика. На Іоанна поклали обов'язок проповідувати Слово Боже. Він виявився чудовим проповідником і за рідкісний дар богодохновенного слова отримав ймення "Златоуст". Дванадцять років святий проповідував у храмі, достукуючись до сердець слухачів.
Паралельно святий займався письмовими працями. Він написав тлумачення багатьох книг Священного Писання і безліч бесід на окремі біблійні тексти, а також повчання на свята, на похвалу святих і слова апологетичні.
За праведне життя люди з числа імператорського двору і кліру зненавиділи святого Іоанна. Вони домоглися його засудження й заслання. Виснажений хворобою святитель у супроводі конвою мусив пройти тяжкий шлях, що пролягав через Малу Азію і гірську Вірменію. У Команах сили залишили його. 14 вересня 407 року, причастившись Святих Таїн, святитель Іоанн відійшов до Господа зі словами "Слава Богу за все!".
Що прийнято робити у свято Іоанна Златоуста
Насамперед 26 листопада варто сходити в храм на ранкову службу. Іоанна Златоуста молять про суд над хабарниками і шахраями – щоб вони були відповідно покарані й восторжествувала правда. Цього дня у святителя просять про допомогу в навчанні, зцілення від дефектів мовлення, позбавлення від переживань, а також про благополуччя у шлюбі.
У народі вірили, що з Іоанна вся природа завмирає, готується до зими й поринає в сон. Тому до цього дня обов'язково завершували всі сільськогосподарські роботи в полі та в особистих господарствах.
Одна з найцікавіших традицій свята – ліпити пельмені та вареники з борошна нового врожаю. Вважається, що 26 листопада морозець уже цілком усталений, а значить – тісто не злипається. Тому господині сідали за ліплення вареників та пельменів, зробивши великий запас на зиму. Їх начиняли м’ясним фаршем, грибами або картоплею. Приготувавши наїдки, можна було влаштувати святкове застілля й запросити родичів та сусідів.
Джерело: Уніан
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар