Стрілкам годинника дамо спокій

Схоже, пересуванню стрілок всерйоз зібралися покласти край. Комітет Верховної Ради схвалив ідею першого віце-спікера парламенту Руслана Стефанчука і рекомендував нардепам скасувати «зимовий» і «літній» час, ухваливши законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні».

За словами Стефанчука, він направив листи до Національної академії наук України та провідні медичні університети. І абсолютно всі співрозмовники виступили за скасування сезонного переведення годинників, оскільки це негативно впливає на біоритми і, відповідно, на здоров’я людини. «Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних захворювань, - йдеться в пояснювальній записці до документа. - Наукові дослідження пов’язують зміни часу із загостренням захворювань серцево-судинної або імунної системи, оскільки вони переривають біологічний цикл. Також доведено, що переведення годинників не сприяє енергозбереженню».

Як «контрольний аргумент» парламентар нагадав, що Європейський парламент підтримав ідею припинити переведення годинників від 2021 року. Плюс економічну доцільність переводу не доведено.

- Наше завдання – встановити і закріпити єдиний київський час на всій території України без винятку, - заявив «слуга народу».

Економії практично немає

Свого часу економія електроенергії була одним із основних факторів переведення стрілок, чому це стало неактуальним?

- У нинішніх економічних умовах перехід на «літній» час справді втратив сенс, - вважає член Наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. - Раніше, коли в масштабах Союзу під переведення годинників змінювалися робочі зміни, у цьому була логіка. Але сьогодні основне споживання у нас відбувається вдома. Люди все одно приблизно в один і той самий час прокидаються, готують їду, готують чай-каву. Тому економії практично немає.

Негативно до переведення стрілок ставиться економіст Іван Хомич. За його словами, свого часу переведення годинників було виправдано необхідністю оптимального використання світлового дня, але за нинішніх технологій освітлення це несуттєво. Одночасно цілком реальний негативний вплив подібних змін на людський організм, особливо у людей, які вже мають проблеми зі здоров’ям.

Не бачить значного економічного ефекту в переході на «сезонний час» і економічний аналітик Петро Драханчук. Експерт пояснює, що в містах це малоефективно, тому що на більшості вітчизняних виробництв, в офісах, магазинах, навчальних закладах тощо освітлення використовують увесь робочий день. Що стосується сільської місцевості, то, з огляду на плаваючий робочий графік, мешканці сіл прив’язані до світлового дня, і переведення стрілок годинника взагалі нічим не виправдане. Якщо раніше сенс переходу можна було пошукати в прив’язці до Європи, то зараз, у зв’язку з рішенням Європарламенту, ситуація склалася протилежна.

- Я за те, щоб не було переходу на «літній» час - на мій погляд, це марна трата сил, - резюмував експерт. - Ефект від цього переходу наразі ніхто чітко не підрахував, і всім було б зручніше, якби його не було.

«Зимовий» чи «літній»?

Україна переходить на «літній» час останньої неділі березня (стрілки переводять на годину вперед), а на «зимовий» - останньої неділі жовтня (стрілки рухають на годину назад) відповідно до постанови Кабміну від 13 травня 1996 року.

У новому законопроєкті Стефанчука не уточнено, на якому саме часі пропонують залишитися Україні – «зимовому» чи «літньому». Але відзначимо, що саме «зимовий» час є астрономічним, до нього ж схиляються і експерти. Хоча варто відзначити, що при цьому вони визнають, що з економічної точки зору, різниці практично немає, і основна ідея полягає у тому, щоб «не смикати годинник». Що стосується «літнього» часу, то таке саме становище було в низці країн і не заради економії електроенергії, а для продовження світлового дня.

Зауважимо, що «літній» час, на думку міського мешканця, виглядає цікавіше. В останніх дослідженнях йдеться про те, що для людей світлий вечір важливіший, ніж світлий ранок. Тому що ранок, як звичайно, присвячений роботі й справам, а світлі вечора люди витрачають на себе – на спілкування у сім’ї, спорт, відпочинок, прогулянки. У західних країнах саме цей «золотий» час цінується дуже високо, і щоб дати можливість людям ним скористатися, там дуже рано починають роботу - о 7 і 7:30 ранку, щоб вже до 16:00 люди були вільні.

Утім, в Україні є ще одна проблема - це один часовий пояс за великої протяжності країни зі сходу на захід. Це призводить до того, що, наприклад, різниця між сходом Сонця у Харкові та Ужгороді становить майже годину. Якщо Україна залишиться на «зимовому» часі, Сонце у Харкові влітку в найдовший день зійде о 3:25, при цьому ввечері захід Сонця буде о 19:47. Якщо ж країна залишиться на «літньому» часі, то у Харкові життя налагодиться. А ось в Ужгороді взимку Сонце встане о 9:20, а сяде о 17:38. Тобто діти будуть практично всю зиму добиратися до школи у темряві.

Вікторія ОСИНСЬКА