Повне відкриття європейського ринку, якого так чекають українські споживачі, сподіваючись отримати дешевий і якісний товар, відбудеться вже за місяць. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС почне діяти з 1 січня 2016 року. Чого сподіватися на українському ринку після відкриття кордонів для імпорту товарів з ЄС та які наслідки це матиме для українського виробника, намагаються спрогнозувати експерти.
Перекриття російських кордонів для продукції українських виробників і водночас відкриття європейського ринку, здавалося б, мало стати раєм для українського споживача. Адже продукти з Європи, якими у чернівецьких супермаркетах торгують за захмарними цінами, після скасування ввізного мита, мали б значно подешевшати. І людям не доведеться купувати їх, як це роблять нині у бусиках на переходах. Чи затарюватись дешевшими делікатесами (сирами, кавою, м’ясними виробами) під час поїздки на відпочинок, чи влаштовувати шопінг-тури.
Із січня наступного року зі зниженням імпортних ставок не варто очікувати більше імпорту, аніж є нині
Однак експерти вважають, що радіти українському споживачу, хоч наразі у світі панує ринок споживача, а не продавця, рано. Бо навіть із зниженням імпортних ставок (їх знижуватимуть поступово упродовж 10 років), навряд чи варто очікувати більше імпорту, аніж є нині. Бо девальвація гривні та зубожіння населення, є сильніший бар’єр для імпорту, аніж митні ставки.
Економіст-міжнародник, голова Чернівецького осередку європейських студій Володимир Козменко припускає, що результати виконання Угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС будуть досягнуті десь через 10 років.
– Нічого помітного після 1 січня для простих людей не станеться, – вважає В. Козменко. – Також нічого нового не буде і для експортерів. Для них Євросоюз уже частково відкрив свій ринок. Частково, бо ЄС надав квоти, у рамках яких експортери пільгово можуть продавати свої товари. Вони ж і залишаться такими до повної імплементації Угоди про ЗВТ. Інша справа, що наші експортери і в рамках таких квот не завжди можуть чогось добитися. Окремо слід зазначити, що вихід навіть у рамках квот на ринок ЄС помітно сприяє виходу і на ринки інших країн, які довіряють ЄС і не довіряють Україні. Наші експортери уже почали цим користуватися і успішно освоюють ті ринки.
Коментар до теми
Українським виробникам треба перебудовуватись, аби не збанкрутувати
Вітчизняні виробники та імпортери після відкриття європейського ринку можуть відчути свою неспроможність у конкурентних змаганнях з європейськими потужними фірмами. Якщо вони не хочуть через якийсь час збанкрутувати, їм уже тепер треба перебудовуватися і не планувати великих прибутків, з метою швидкої наживи, а продумувати, як ті прибутки реінвестувати у свій інноваційний розвиток, щоб бути здатними через кілька років утриматися на ринку.
Щоправда, банкрутство вітчизняних підприємств буде призводити і до деякого зростання безробіття. Хоч то не буде надто великою тенденцією. Адже поліпшуватиметься інвестиційний клімат і зростатимуть інвестиції як іноземні, так і вітчизняні. Тому будуть створюватися нові фірми, скуповуватимуться збанкрутовані, а відповідно і будуть задіяні безробітні працівники.
Найближчим часом, після відкриття європейського ринку, українці, навпаки, замість дешевого якісного товару, можуть отримати дорогий непотріб, який не має попиту в країнах ЄС.
Експерти припускають, що імпортери нетерпляче чекають, коли запрацює Угода. Зниження тарифів на митницях для них дуже очікувана подія. Хоча повального проникнення європейців на український ринок не станеться. До нас насамперед підуть відчайдухи, авантюристи, малі та дрібно-середні фірми, які великої погоди не тільки не зроблять у плані зниження цін, а навпаки – захочуть якнайдорожче продати свій товар. Можливо їхні товари не будуть надто якісними, оскільки першими прийдуть до нас сусіди з менш розвинених країн ЄС. Вони уже вивчають наш ринок і свої можливості на ньому.
– Тільки через два-три роки, якщо не через п'ять, більш солідні фірми почнуть виходити на наш ринок, – припускає В. Козменко. – Тоді буде масове завезення європейських якісних і може менш вартісних товарів. Тепер великі виробники і трейдери тільки вивчають український ринок. Будуть приглядатися до того, як приживаються дрібні європейські фірми. Коли ж усе прорахують, то тоді акордно прийдуть і захоплять велику частку вітчизняного ринку. Спочатку будуть тільки завозити свої набагато якісніші та можливо і дешевші товари, але паралельно будуть створювати свої філії та дочірні підприємства в Україні, щоб використовувати дешеву українську робочу силу. Працівників навчать, дадуть їм трохи вищі зарплати, і люди охоче працюватимуть там. Населення тільки виграє від цього. Як споживачі вони отримають широкий асортимент високоякісних і відносно дешевих товарів, або дорогих, але дуже якісних. До того ж у філіях та дочірніх підприємствах буде можливість отримувати дещо вищі заробітні плати.
«Поступово модернізуємось»
Зона вільної торгівлі лякає не всіх українських виробників.
Фермер із Кіцманщини Олексндр Гоголь вважає, що відкриття європейського ринку ніяк не позначиться на їхньому господарстві. Адже підприємство виробляє сировину (молоко), яке здає переробним заводам. Якісь молока влаштовує заводи, крім того сировина відповідає на 60% вимогам ЄС. А господарство постійно модернізують. А оскільки у Європі немає багато власного молока, конкуренції не бояться.
Не бачить загрози після відкриття кордонів для вільної торгівлі і садівник із Хотинщини Василь Клим. Чоловік каже, що свою продукцію збуває на Схід України. Крім того, українські товари є досить конкурентоздатними. А польські яблука наразі все одно дорожчі в супермаркетах і не такі смачні, як наші. А оскільки українські виробники більше експортують у Європу сировину, а не готову продукцію, можливе таке, що подамо своє якісне дешевше в Європу, натомість нам завезуть готову дорогу та ще й не дуже якісну продукцію, – підсумовує садівник.
Ольга МАКСИМЮК
Умови лібералізації торгівлі товарами для товарів походженням з держав-членів ЄС
Україна впродовж домовлених перехідних періодів (3-10 років) повністю або частково знизить свої увізні мита.
З метою захисту вітчизняних товаровиробників в окремих найбільш чутливих галузях встановлюються певні обмеження. Зокрема:
- для низки європейських товарів українське мито лише частково знизиться (на 20% - 60% протягом 5 - 10 років)$
- по визначених положеннями Угоди товарах буде можливо безмитно імпортувати європейські товари лише у визначених обсягах. Решта товарів імпортуватиметься на таких самих умовах, які діють сьогодні;
- по окремих товарах (насіння соняшнику, шкірсировина, окремі види брухту кольорових та чорних металів) на наступні 15 років запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору при досягненні певних встановлених обсягів експорту;
- з метою захисту вітчизняних виробників текстильної галузі для одягу, який був у використанні, походженням з ЄС, Україна запроваджує механізм вхідних цін;
- для імпорту легкових автомобілів походженням з ЄС також запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає поступову лібералізацію імпорту легкових автомобілів в межах певних обсягів та можливість обмеження імпорту у разі наявності шкоди для вітчизняних виробників.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар