Якщо у когось ще були якісь мрії та сподівання про перезавантаження місцевих рад, то після ознайомлення зі списками кандидатів вони усі зникли. До влади вкотре намагаються проникнути колишні «регіонали», так звані «тушки», різномасті популісти та псевдопатріоти. Єдине, що їх об’єднує – це намагання вкотре перефарбуватися, змінити партійну наліпку та вскочити в «останній виборчий потяг».
Майданчик для виборця
Хай би як били своїми тендітними рученятками кандидати у груди, не рвали дорогі сорочки та блузки на дрантя, про здобутки революції гідності, чесність та прозорість. Непідкупність та турботу про людей, проте механізми реалізації своєї мети вони не міняють.
В акурат напередодні виборчої кампанії, як Пилип з конопель, на Буковину потягнулися столичні варяги. Вони пригадали, що мають місцеве коріння і дуже хочуть попрацювати на користь громади.
Але чи то виборчі штаби не відрізняються особливим креатином, чи самі кандидати вважають електорат темними тубільцями, але користуються давно апробованими методами підкупу. То дитячий майданчик відкриють, під’їзд підфарбують, сміття приберуть, дітлахам кульки роздадуть, з пакетом гречки у гості прийдуть. Щоправда, це вони називають турботою про людей. Хоча у міжсезоння чомусь ніхто не поспішає навідатися до пенсіонера чи потішити дітлахів.
У кожному списку кандидатів від різних політичних сил є свої одіозні особистості
Ще можна участь у черговому безглуздому флешмобі взяти участь. Це також називають вершиною креативу.
- Чимало кандидатів розпочали свою агітаційну кампанію. Більшість з них вдаються до непрямого, а подеколи і прямого підкупу виборців, - розповідає громадський активіст ГМ «ОПОРА» Тарас Прокоп. – Вони починають встановлювати дитячі майданчики, надають матеріальну допомогу мешканцям своїх округів і працюють винятково у деяких районах і їхня діяльність не поширюється на все місто. Серед них є представники як парламентських партій, так і невеликих новостворених.
Водночас кандидатам на округах стало легше працювати – підкуповувати виборців стало легше. Бо раніше доводилося працювати, наприклад, в місті, з вдвічі більшою кількістю виборців, ніж зараз.
Сірі кардинальчики
Цілком очевидно, що не усі з чинних депутатів мають шанс потрапити до нових рад. За деякими з них тягнуться такі шлейфи суспільного невдоволення, ганьби, політичної міграції та різного штибу маніпуляцій, що вони вирішили або ж приховатися у глибині партійних списків, або ж просунути замість себе своє оточення, аби саме вони лобіювали їхні бізнес-інтереси.
У кожному списку кандидатів від різних політичних сил є свої одіозні особистості. Йдеться про перебіжчиків з різних партій, насамперед депутатів, яких вголос називали «тушками» та клеймили за співпрацю з колишнім режимом.
За деякими тягнеться довга політична історія. Їх можна назвати професійними «членами партій», особливо провладних, адже саме у лавах таких сил можна зробити стрімку кар’єру та отримати хлібне місце.
Також чимало з-поміж кандидатів дітей, родичів, зятів та невісток чинних політиків та бізнесменів. Через власну одіозність вони змушені відправляти у ради рідню. Це гарантує недоторканність бізнесу та лобіювання інтересів.
- Є кандидати зі скандальною історією – їхня політична позиція мінялася деколи по десять разів. Але тут нічого дивного немає, - вважає директор Буковинського центру виборчих технологій Ігор Бабюк. – Це пов’язано з тим, що є величезний брак кандидатів – кадрів. Деякі партії не можуть покрити навіть усі округи, щоб подолати прохідний бар’єр. Тому не гребують фактично ніким, хіба що тими людьми, які особливо заплямували себе. Не маючи кадрів, вони беруть до своїх лав родичів, бізнес-партнерів, відданих людей, щоб покрити якомога більше округів.
Але, за словами експерта, його цікавлять саме ті партії, які не будуть покривати усі округи, а працюватимуть на окремих округах. Адже вони висуватимуть кандидатів саме там, де це їм може принести користь. А це чітко вказує, що є певні домовленості між гравцями у боротьбі за мандат.
Тому очевидно, що ми можемо не побачити вже звичних персон у радах, але там будуть віддані їм люди, які зроблять усе можливе, аби реінкарнувати та прислужитися своїм патронам.
Хто на мера
Особливо запеклою буде боротьба за крісло міського голови. За це крісло вже зараз планують позмагатися до десятка кандидатів. Хтось вкотре виконує роль технічного кандидата, хтось робить внесок у своє політичне майбутнє, у когось є певні домовленості.
- Окрема інтрига місцевих виборів на Буковині – обрання Чернівецького міського голови. Днями кандидатом на цю посаду висунули представницю «Солідарності» Наталію Якимчук, що, з огляду на озвучені міжпартійні домовленості, вказує на те, що чинний міський голова Олексій Каспрук ризикує залишитися без будь-якої партійної підтримки, оскільки його партія на цих виборах виступає союзником «порошенківців» і власних кандидатів не висуває, - каже політолог, кандидат політичних наук Олексій Колесников.
Але без своєї команди з депутатів ради новообраному мерові буде вкрай складно працювати. Його навіть може очікувати доля багаторічного мера Федорука, якого більшістю голосів просто усунули з посади.
Товар на відповідальності покупця
Але хай би як хто сіяв паніку у суспільстві, доля нашої області та міста залежить саме від виборця. Якщо і надалі ефективно діятимуть механізми підкупу та популізму, то ми матимемо ради, яких заслуговуємо.
І не так важливо, ви продалися за пакунок гречки, дитячий майданчик, кулькову ручку, відремонтований під’їзд, чи за двісті гривень за голос. Надалі ви будете скаржитися на кухнях та майданах на владу, яка вас зрадила та забула.
Усе, що ви отримаєте – на вашій совісті та сумлінні. І коли після виборів мармиза буде дещо перекривленою через невдоволення, то дорікати потрібно не на дзеркало, а лише на себе самого.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар