Україні потрібні кваліфіковані військові, - майбутній офіцер

Уперше в історії сучасної України наша держава постала перед неприхованою агресією сусідньої країни. Тому дуже затребуваними є військові спеціальності. Нині можна сміливо констатувати, що вперше наша держава випускає справжніх офіцерів – тих, хто після учнівської лави вирішив пов’язати з армією своє життя, або тих, хто пройшов гартування війною на Донбасі. Цими людьми можна пишатися, оскільки вони зробили свій непростий вибір.

Один із майбутніх офіцерів – буковинець Олександр Гросу. Хлопець каже, що розумів, за якої складної ситуації в державі вирішив здобувати військову освіту. Але не жалкує про це. Можливо в майбутньому він пов’яже життя з армією. Але, як і кожна людина, хоче миру і використовувати свої знання лише у цивільному житті.

- Олександре, яку здобуваєш військову освіту?

- Навчаюсь на військовій кафедрі. Моя спеціальність – понтонер.

Окрім того, там є інші напрямки, зокрема сапери, військові електрики, понтонери і технарі.

Після закінчення навчальних зборів (їх загалом є п’ять – 99 днів), які розподілені на два роки, ми отримаємо звання молодших лейтенантів. Це початкове офіцерське звання.

Після закінчення навчання можна служити Збройних силах України, або працювати у будь-якій силовій структурі.

Скажу головне: перед кожним, хто отримує військові знання, постає унікальна можливість поєднати навчання військової справи із навчанням в університеті. Таким чином, здобувши вищу освіту, паралельно з цим, пройшовши повний курс військової підготовки та навчального збору за програмою підготовки офіцерів, отримати первинне військове офіцерське звання.

- А яку цивільну професію ти здобуваєш?

- Зараз навчаюся у Чернівецькому юридичному інституті «Одеської юридичної академії» – на третьому курсі.

- Чи хотів би пов’язати своє життя з правоохоронними структурами чи службою у Збройних силах України?

- До навчання на цій кафедрі я хотів пов’язати своє життя з якимись силовими структурами (може з новою патрульною поліцією), але потім під час навчання та проходження двох зборів мені надзвичайно сподобалася військова служба. І тому, напевно, пов’яжу своє життя з українським військом.

- Розкажи трохи про своє навчання.

- Моя майбутня військова спеціальність – понтонер. Це рахуються, так би мовити, інженерні війська – війська забезпечення. Тобто ми забезпечуємо безпосередньо підготовку до наступу військ, самі бойові дії, переправи, загородження, розмінування/мінування території тощо.  Зважаючи на те, що сьогодні в Україні потрібні кваліфіковані військові, я вирішив здобути цю освіту. Звісно, інженерні війська не перебувають безпосередньо на лінії зіткнення, але вони виконують надзвичайно важливу функцію.

Я майбутній офіцер інженерних військ і коли дивлюсь репортажі із зони АТО, то розумію, чому я вибрав саме цю професію. Міни-сюрпризи і міни-пастки, саморобні вибухові пристрої, різного роду розтяжки, все це мені відомо із планових навчальних занять на кафедрі.

- Що тобі запам’яталося найбільше під час навчання.

- Звісно, це лише мій другий військовий збір, але ми набули досить багато практичних навиків та умінь. Теоретичні заняття відбуваються в навчальному корпусі, а згодом відшліфовуємо здобуті навики на полігоні, який є неподалік.

Загалом треба пройти п’ять навчальних зборів, тривалістю до місяця кожен (останній другий збір тривав майже чотири тижні). А заключний збір триватиме 30 днів на полігоні, де ми будемо мешкати у польових умовах. Під час цього вже будемо відпрацьовувати усі отримані навички – налагоджувати понтонні переправи, стріляти, підривати тощо. Тобто показувати те, що нас навчили за цей час.

- Чи отримуєте навички з інших військових інженерних спеціальностей?

- Звичайно. Ми вивчаємо основні деталі саперної справи, на полігоні вчилися користуватися міношукачами. А також які виконувати дії, коли виявили вибухонебезпечні предмети (пристрої). Тобто як їх знешкодити.

- Які настрої у хлопців, з якими навчаєшся?

- Усі розуміють, навіщо вони пішли здобувати військову спеціальність. Хлопці усвідомлюють, яка ситуація в державі і готові її захищати від будь-яких посягань.

Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ