Сьогодні в державі де-юре діє Кримінальний, Адміністративний кодекс, норми Конституції, різні обмеження та застереження. Але усе це стосується звичайних людей. Саме вони є суб’єктом відповідальності. Зате вітчизняний політикум, чиновницький апарат не відповідає практично ні за що. Хіба якогось дрібного клерка піймають під час отримання мзди за послуги.
Останні події в державі зумовили попит на певні новації у вітчизняній правовій системі. Йдеться про запровадження карної відповідальності політиків у разі невиконання ними своїх обіцянок, а також щодо чиновників (від президента до заступників голів у районах), які своїми незграбними та невмілими діями приводять до спаду розвитку регіонів, населених пунктів тощо.
Хтось може закинути, мовляв, це утопія, найкраща відповідальність – це вирок виборців, які ніколи вже не проголосують за політиків, що зрадили їх. А щодо чиновників, то нібито немає критеріїв рівня їхньої ефективності та результативності.
- Якщо брати до уваги європейський досвід, то не є кримінальним правопорушенням невиконання політиками своїх обіцянок. Якщо він зрадив своїх виборців, то його наступного разу просто не оберуть, незалежно від того, яку політичну силу він представляв, - вважає політолог, кандидат історичних наук Ігор Мельничук. – Також є механізм відкликання таких депутатів. Щодо чиновників та їхньої неефективної роботи, то немає чітких критеріїв, як вони мають діяти в тій чи іншій ситуації.
Напевно нам доведеться чекати ще століття еволюції політичного та демократичного суспільства. Коли політик буде боятися не свого спонсора, політичного лідера чи кумів-сватів, а звичайного виборця, який вершитиме його волю. Ще складніше напевно виховати такого виборця, який не продаватиметься за кілограм гречки чи популістські обіцянки.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар