
Лише три роки тому Міжнародна організація праці, оприлюднивши доповідь з безробіття, констатувала, що кількість безробітних у світі досягла «рекордних 192,7 млн осіб». За час «коронавірусного» 2020-го, за даними тієї ж МОП, у світі вже було 400 млн безробітних (майже 11% населення планети), але про «рекорд» тепер вважають за краще не казати. Можливо, розуміють, що це ще далеко не межа.
Україна у цій статистиці від світових тенденцій не відстає. Згідно з даними Державної служби зайнятості, рівень безробіття населення віком 15-70 років протягом 9 місяців 2020 року зріс із 8,1% до 9,3% (за методологією МОП). Відповідно, рівень зайнятості скоротився, причому в усіх регіонах і серед всіх вікових груп.
А результати дослідження, проведеного наприкінці року, що минув, Київським міжнародним інститутом соціології, показало, що втрата роботи входить до топ-5 головних стресів українців.
Живемо в часи, коли всім нелегко
Експерти не перший рік кажуть про те, що найскладніше знайти роботу на ринку молодим фахівцям - вчорашнім випускникам вузів. І йдеться не стільки про відсутність досвіду, скільки про особливості молодого покоління. Основна проблема багатьох молодих людей полягає у тому, що вони не знають, чого хочуть, в університетах вчаться «для батьків», а вільний час присвячують не саморозвитку, а онлайн-іграм і розвагам.
Однак на практиці ситуація виглядає дещо по-іншому. Якщо вірити даним кадрових порталів, понад половина роботодавців (52%) все-таки шукають фахівців з мінімальним досвідом роботи - від 1 до 3 років, і тільки 3% відзначають, що хотіли б взяти на роботу людину, яка має досвід більше 6 років. Без досвіду роботи готовий приймати на роботу кожен п’ятий роботодавець.
Тому проблема не так у відсутності досвіду у конкретних фахівців, як у тому, що на ринку взагалі мало відповідних вакансій. За даними експертів 2020-го, найбільша кількість вакансій з’являлася для фахівців з продажу, IT, маркетингу, PR, адмінперсоналу. При цьому «продажі» посунули на друге місце навіть IT-сектор, наростивши 10% вакансій, порівняно з 2019 роком. Заради справедливості відзначимо, що у період, коли майже все навколо падало, попит на IT-фахівців все ж виріс на 4%.
Водночас експерти виділили сфери, де спостерігався дуже низький попит (менше, як 1%). Це - представники сфери «інсталяції та сервісу» (фахівці з налаштування техніки, менеджери сервісу, сервісні інженери), бюджетної сфери (архіваріуси, асистенти, бібліотекарі), видобутку сировини (машиністи, електромонтажники, маркшейдери).
Головне - вміти взаємодіяти з людьми
За словами представників рекрутингових агентств, на жаль, багато вітчизняних ВНЗ сьогодні застаріли як з погляду навчальних програм, так і з погляду викладання. Чудово знаючи про це, роботодавці дедалі частіше звертають увагу не на hard skills (жорсткі навички, які можна перевірити за допомогою іспиту, - професійні знання, іноземні мови, володіння комп’ютером тощо), а на soft skills (м’які навички, універсальні компетенції, які складно виміряти кількісними показниками). До цих затребуваних навичок належать комунікабельність, вміння працювати в команді, креативність, пунктуальність, врівноваженість, відповідальність, здатність швидко навчатися, вміння вести переговори, адаптуватися тощо.
Найважливішими серед «м’яких навичок» називають взаємодію з людьми, гнучкість розуму (вміння швидко переключатися з одного завдання і думки на інші), емоційний інтелект. А загалом побажання роботодавців виглядають так:
- взаємодія з людьми - 65%;
- гнучкість розуму - 59%;
- емоційний інтелект - 58%;
- вміння формувати власну думку - 51%;
- вміння комплексно підходити до вирішення проблем - 48%;
- критичне мислення - 48%;
- вміння слухати, ставити запитання - 35%;
- креативність - 34%;
- орієнтація на клієнтів - 29%;
- вміння вести переговори - 19%.
Виправляємо помилки
У середньому на одну вакансію в Україні претендують 6 зареєстрованих безробітних, хоча, звичайно, реальні цифри набагато вищі, ніж статистичні. Це означає, що під час пошуку роботи пощастить тільки одному, а як мінімум п’ятеро залишаться «за бортом».
Кадровики розглянули найпоширеніші помилки, які здобувачі найчастіше допускають на різних етапах працевлаштування. А, як відомо, попереджений - значить, озброєний.
Зараз проблема не так у відсутності досвіду у конкретних фахівців, як у тому, що на ринку взагалі мало відповідних вакансій
Резюме - це перше знайомство кандидата і ейчара, і дуже часто на цьому етапі все закінчується. Тому експерти радять приділити написанню резюме 2-3 години, зробивши його за можливості унікальним для кожної вакансії, уникаючи загальних фраз і кліше.
Якщо резюме справило на рекрутера позитивне враження, на них чекає розмова по телефону і запрошення на співбесіду. При цьому практика показує, що багато претендентів не вважають за потрібне виконати елементарні вимоги: підготуватися до співбесіди, одягнутися відповідним чином, прийти вчасно. Є й інші помилки, і одна з основних стосується фінансового питання. Безумовно, розмір заробітної плати дуже важливий, проте починати співбесіду з цього питання або наполегливі спроби протягом усього інтерв’ю показати, наскільки для вас важлива винагорода, - не правильна поведінка.
Часто трапляється, що на етапі обговорення умов роботи компанія бере паузу і в підсумку так і не дає позитивної відповіді. Експерти припускають, що справа у завищених зарплатних сподіваннях. Тому перед оголошенням своїх вимог буде не зайвим перевірити, що зараз пропонують на ринку праці - причому як зарплату, так і нематеріальні можливості. Так ви будете впевнені, що не злякали роботодавця своїми апетитами, але при цьому і не продешевили.
І варто пам’ятати, що з отриманням пропозиції про роботу ваше працевлаштування не закінчується, адже попереду ще чекає випробувальний термін.
Віддалена робота і грамотність
З переходом на віддалений формат роботи дедалі популярнішим засобом взаємодії у діловому світі стає спілкування у месенджерах. Експерти попереджають, що все, що раніше під час особистої комунікації ми передавали мімікою і жестами, сьогодні доводиться описувати словами. І виходить це не у всіх.
Щоб колеги і партнери сприймали вас професіоналом, доведеться приділити увагу своєму діловому листуванню, в якому важливі чіткість, простота, лаконічність, грамотність і пунктуація.
Мовою цифр
У Державній службі зайнятості зазначають, що 2020-го її послугами скористалися 2,2 млн українців, які шукали роботу, серед них 1,2 млн осіб мали статус зареєстрованих безробітних. Допомогу з безробіття отримували 1,1 млн осіб.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар