Кабмін фактично щотижня продукує чимраз нові ідеї, особливо у сфері освіти. Попри закиди про те, що нова податкова реформа суттєво зменшить видатки в освіту, цю галузь таки насичують новаціями.
Зовсім недавно Кабінет Міністрів України ухвалив постанову щодо призначення керівників шкіл за результатами конкурсного відбору. Арсеній Яценюк зазначив, що за цією постановою директорів будуть призначати не за вказівкою керівництва області чи району, а конкурсною комісією, котру сформують на місцях.
Власне, такий експеримент вже діє у 22 київських школах, а наступним містом, де його запровадять, стануть Чернівці.
Начальник управління освіти Чернівецької міської ради Сергій Мартинюк розповідає, що цю постанову розпочнуть втілювати у практику у червні наступного року. До лютого фахівці будуть розробляти положення про конкурс, спілкуватимуться зі спеціалістами, обговорюватимуть цю ідею у колективах.
- Щось конкретніше буде лише у лютому, - каже С. Мартинюк. - Поки це лише заява прем`єр-міністра. Нині вже створена при управлінні освіти робоча група, до якої входять спеціалісти, директори навчальних закладів, батьківська громада. В ході роботи, група розроблятиме положення про конкурс. А ось хто буде у конкурсній комісії – поки що невідомо. Звісно, якщо мова йтиме про конкретну школу, то до цієї комісії ввійде педагогічний колектив, батьки (не всі, звісно, частина). Ось у постанові прописано, що і діти обиратимуть директорів. Але цього не буде. Як же дитина може обрати вчителя.
Не знають, як їм бути і вчителі. Наталія Данко, директор Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів технологічного профілю №33 Чернівецької міської ради каже, що їм наразі нічого не повідомляли. Вчителі мають лише мінімум інформації – те, що директорів обиратиме громада, і припускають, що запрацює таке нововведення ще нескоро.
Чимало освітян сприйняли цю ідею позитивно, мовляв, на місцях буде більше повноважень, не доведеться виконувати вказівки «зверху». Втім, нині знайти охочих на вакантне місце директора школи не так вже просто, а ті, що претендують, досить часто не відповідають елементарним вимогам. Тому, висуваючи на посаду директора ту чи іншу кандидатуру, представники конкурсних комісій можуть керуватися інтересами конкретних людей. Та й колектив діє не завжди злагоджено та об`єктивно. Тому від такої псевдодемократії може бути більше шкоди, аніж позитивних змін.
Правду кажуть – все нове – добре забуте старе. Новації постанови Кабміну дуже схожі на ті, що відбувалися у період «перебудови». Коли трудові колективи мали право самостійно обирати керівників підприємств, регулювати зарплатню та різні відрахування. Однак до чого це призвело на практиці добре відомо людям старшого покоління – стрімко ширилася дезорганізація виробництва, на посадах з’явилися недалекі, але «свої» люди, підприємства рухалися до банкрутства, працівники не отримували зарплатню тощо.
Тож, чи потрібен такий стрибок у минуле, до того ж не дуже привабливе? Адже гарантій, що цього разу все піде за планом, не дає ніхто.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар