Серед українців, яким не все одно, що буде з Україною, тривають дискусії стосовно доцільності укладених місяць тому в Мінську «мирних» угод щодо Донбасу. Прихильники цієї тактики вважають досягненням, що нарешті припинилися масштабні кровопролитні бої на Сході і суттєво зменшилася кількість похоронок. Розпочався бодай якийсь діалог між воюючими сторонами. Опоненти кажуть про зраду національних інтересів, стверджують, що від мінського пакту виграла Росія та її сателіти-сепаратисти. Для повнішого розуміння ситуації потрібна об’єктивна картина, однак ми її не маємо. Складається враження, що на «верхах» багато чого замовчують. Або ж намагаються видати бажане за дійсне.
«Це на руку як сепаратистам, так і їхнім зарубіжним спонсорам»
Анатолій Круглашов, завідувач кафедри політології та державного управління ЧНУ, доктором політичних наук
Перспектива перетворення цього конфлікту на довготривалий – чимала. Можна спрогнозувати, що як статус-кво ці території контролює не українська влада, а так звані ЛНР/ДНР. Це на руку як самим сепаратистам, так і їхнім зарубіжним спонсорам (Росії). Це призведе до появи такого собі Придністров’я, Абхазії чи Осетії.
Це може бути довготривалий заморожений конфлікт з непорушними розмежувальними лініями, з перспективою створення там анклаву «руского міра». Може перетворитися на нарив на тілі України, абсцес, який буде гнити, некротизуючи, загрожуючи усьому державному організму України.
«Спрогнозувати завершення війни практично неможливо»
Ігор Піддубний, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії нового та новітнього часу ЧНУ ім. Ю. Федьковича
Від виграної чи програної війни залежить і рейтинг правителя (В. Путіна, – авт.). Пригадайте, майже трирічна революція 1905-1907 років певною мірою спричинила падіння Російської імперії. А програна Радянським Союзом афганська війна також була одним із факторів розвалу Радянського Союзу. Хоча вигода може бути різною: переможна війна і «плюс», або поразка і «великий мінус». Хоча навіть саме розв’язання війни може призвести до будь-яких непередбачуваних результатів для того, хто її розв’язав.
Опираючись на історичний досвід, важко спрогнозувати завершення війни. Практично неможливо. В цьому разі усе може закінчитися і в результаті домовленості, і в результаті зміни курсу тої держави, яка наполягає на такому радикальному вирішенні проблем. Завершитися війна може також і після здобуття перемоги.
Очевидно, саме так слід сприймати заяву речника Інформаційного центру РНБОУ Андрія Лисенка, в якій він спростував чутки про те, що українські військові покидають свої позиції у населених пунктах Донбасу.
– Станом на ранок (13 жовтня, – авт.) українські військові ні на метр не відступили від тих позицій, про які йшлося у першому протоколі у Мінську, – запевняв спікер під час брифінгу. – Тобто, починаючи з 5 вересня і до сьогодні, наші військові залишаються на тих самих позиціях. Ніхто нікуди не відступав...
Хотілось би вірити… Та як тоді пояснити суттєву різницю у картах, що їх оприлюднила та ж РНБО 6 вересня 2014 року, наступного дня після мінських угод, і 13 жовтня. З цих карт видно, що території, які перебувають під контролем терористів, за місяць суттєво збільшилися – йдеться про втрату не однієї сотні квадратних кілометрів української землі.
Саме це засвідчив старшина групи матеріально-технічного забезпечення танкової бригади Андрій Гомоляко в інтерв’ю виданню «Фокус».
– Жодного перемир’я немає – як стріляли, так і стріляють. Україна з моменту оголошення «перемир’я» втратила близько 120 км у Луганській області. З 5 на 6 вересня ми віддали цю територію ворогові. Такі накази віддають офіцери. Так що нам доводиться поступово залишати наші землі. Останній український блокпост зараз є у місті Щастя, тоді як був на 97 км далі в бік кордону з Росією – з обуренням розповідає безпосередній учасник АТО.
За час «мінського перемир’я» Україна втратила майже дві сотні своїх громадян. Попри те, що наша влада пішла на величезні поступки сепаратистам, «колоради» і не думають складати зброю. Мало того, за допомогою Росії нарощують свої арсенали. А ще встановлюють свої порядки: роздають російські паспорти, підручники, переслідують українських патріотів. І про жодне співмешкання в єдиній соборній Україні не думають.
Ольга ШУПЕНЯ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар