Минулого тижня в Україні відзначали роковини трагічних подій на майдані 2014 року. Згадували події тих днів, загиблих, війну на Сході, не оминули увагою, звісно, нинішню ситуацію.
Більшість і справді критично відгукується щодо нинішньої ситуації та чинної влади, але воліє міняти її тільки демократичним шляхом – на виборах. Щоправда, певні сили вирішили скористатися цією ситуацією для провокації та нагнітання напруги у суспільстві.
Так звані представники революційних правих сил прийшли абсолютно з іншою метою – їхні вимоги були не лише абсурдні, але і надзвичайно провокаційні – залишити державу без законно обраної влади і взяти усе у свої руки.
На щастя, це зібрання не мало підтримки у суспільстві. Підтримати так званих мітингарів прийшло критично мало українців. Але найцікавіше, хто залишився за лаштунками та був ідейним організатором цього (згодом ці люди напали на кілька філій російських банків та розгромили їх).
Думка експерта
Це, без перебільшення, видається як провокація. Усі ці мітинги, заклики створені для певної цілі, можливо для недійної картинки для російських ЗМІ. Адже можна було поспостерігати, як це висвітлювали саме вони.
Окрім того, не варто забувати, що незабаром у Нідерландах має відбутися референдум щодо ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Це також абсолютно не на руку нам.
Люди вийшли на акції протесту, але до чого тут банки? Хіба вони почали працювати лише вчора? Також дуже прикметно. Що від цих так званих протестантів відхрещуються усі відомі політичні сили. Кажуть, що вони не мають до них жодного стосунку.
Звісно, є в Україні певні політичні сили, які називають себе патріотами та націоналістами, але які постійно грають на руку Кремля. Вони постійно створюють для них потрібну картинку.
Але зауважте, що в той час у Києві також відбувалася акція на підтримку працівників новоствореної поліції. На неї прийшло у рази більше людей. Це красномовно свідчить про відсутність підтримки таких гасел та активістів.
Євромайдан починався абсолютно з інших гасел. Народ зараз також невдоволений чинною владою, але хто ці люди, які прийшли на площу і чого вони хочуть – незрозуміло. Вони нездатні підняти народні маси і це також важливий фактор, підстав для збільшення їхньої підтримки наразі немає.
- Той так званий мітинг у Києві мав надзвичайно дивний формат – його ініціювали якісь маловідомі громадські об’єднання та активісти, - каже політолог, кандидат політичних наук Олексій Кандюк. – Виникає запитання, чи немає у цій акції дискредитації такого поняття, як «майдан» загалом. Бо люди, спостерігаючи за цим, взагалі втратять віру в ідеали та потреби такої форми протести. Тому наступного разу може трапитися так, що ніхто не підтримає і не повірить людям, які вийдуть на протести чи мітинги.
Щоправда, зауважує експерт, насторожує, як реагували на ті події російські мас-медіа і намагалися висвітлити у власних інтересах. Це очевидно, вигідно насамперед їм і відчувається намагання створити дестабілізуючий фактор в Україні. Але ця спроба була невдалою.
Також не варто відкидати, що за цим можуть стояти маргінальні громадські об’єднання і потрібно дивитися на результат, який ця акція досягне.
Можливо це спроба перевірити, чи міцно стоїть влада та чи у змозі адекватно реагувати на провокації – так зване зондування ситуації і як її можна розхитати.
Але надзвичайно важливим фактором були люди, які не сприйняли та не підтримали цей фарс.
- 20 лютого у Києві намагалися втілити «луб’янський» сценарій. Але у суспільстві немає підтримки новим піночетам. Люди ще не доведені до краю, - розповів політолог Ігор Буркут. – Але попереду чергове підвищення комунальних тарифів, початок роботи низки законів, які можуть викликати невдоволення у суспільстві тощо. Тоді може трапитися серйозний соціальний вибух у суспільстві, яким скористаються сили ззовні України.
Схожі акції також відбуваються і в нашій області, але дещо під іншими гаслами – нібито утиски національних меншин (насправді йшлося про незаконне ввезення автомобілів без розмитнення нібито громадянами сусідньої країни, але насправді українцями). Реакція влади та правоохоронних структур була, м’яко кажучи, невиразною та млявою. Вони навіть не намагалися навести лад, а фактично благословили перекриття дороги та антидержавні заклики. Не варто забувати, що саме з таких акцій розгорнулися криваві події на Донбасі.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар