Урожайність фруктових не в останню чергу зумовлюється станом штамба та скелетних гілок. Оскільки взимку і ранньої весни температура повітря вдень і вночі різниться досить сильно, кора на сонячній стороні може тріскатись і відмирати. З часом у результаті сонячного опіку страждає оголена деревина. Інколи на цьому місці утворюється дупло, у кісточкових порід починається камедетеча, відтак дерево може загинути.
Отже, сенс побілки плодових полягає у захисті штамба і розвилок скелетних гілок від весняного сонця і нічних морозів. Саме тому дерева потрібно білити наприкінці осені (у жовтні–листопаді, а то й у грудні, якщо дозволяє погода), потім оновлювати побілку наприкінці зими – напровесні (у лютому–березні). День треба вибрати сонячний і сухий, з температурою повітря мінімум чотири-шість градусів. Штамб слід білити на висоту хоча б 1,5-1,7 м (молоді дерева – до відгалужень).
Застосовувати чисте вапно для побілки дерев не рекомендують, можна нашкодити саджанцю
Світла поверхня відбиває сонячні промені, кора менше нагрівається, через що перепади температури згладжуються. За рахунок агресивності суміші гине частина комах, що ховаються на зиму під корою. Утім, застосовувати чисте вапно не варто. Його потрібно розвести на третину свіжим коров’яком чи глиною. Під такою «одежиною» дереву легко дихається.
А ось рецепти інших сумішей:
По кілограму гною та вапна, 200 г мідного купоросу на 8 л води, перемішати і дати настоятися дві-три години.
Дуже довговічна така суміш: 2 кг гашеного вапна, 400 г мідного купоросу, попередньо розчиненого в гарячій воді, 60-110 г казеїнового клею на 10 л води.
Перед побіленням слід очистити штамб й основи скелетних гілок од відмерлої кори. Допоможе зробити це залізна скребачка або дротяна сітка, але працювати ними слід обережно, щоб не пошкодити здорову кору.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар