Проблема водопостачання в амбулаторії з`явилася відразу ж після її відкриття. Розмістили її в колишньому побуткомбінаті, збудованому ще 1985 року, і реконструйованому років 15 тому. Коштів на зведення нової амбулаторії не було, тому вирішили переобладнати будівлю, яку давно не використовували. Оскільки село розташовано і до обласного, і до районного центрів далеко, люди потребували лікарні на місці. І вони її отримали. Величезна амбулаторія в селі обслуговує сельчан з усієї околиці. Наразі в ній працюють 13 осіб, є 10 кабінетів. Лікарі кажуть, що за день приймають до 25 викликів. Та незважаючи на це, бодай елементарних зручностей в ній і досі немає.
- Найбільш болюча проблема – відсутність водопостачання, - розповідає завідувач лікарської амбулаторії Ніна Федоряк. - Води тут не було ніколи, навіть тоді, коли приміщення слугувало побуткомбінатом. Коли ми сюди перейшли, відразу воду не провели, бо не було коштів.
Жінка каже, щоби цьому дати лад, потрібна чимала сума, якої, на жаль, немає і тепер навряд чи з’явиться. МОЗ України не передбачає фінансування таких робіт. Тому медсестри носити воду від сусідських криниць.
Cімейний лікар Людмила Вишиван розповіла кореспондентові «Погляду» що крім цього є й інші проблеми. Приміром на другому поверсі майже падають вікна. Обіцяли цього року привезти нові, але чи будуть ще не відомо.
До Нижніх Станівців приїжджають підприємці з Чернівців
Про відкриття цілодобового стаціонару у Нижніх Станівцях можуть тільки мріяти. Щоправда тут працює денний стаціонар: чотири ліжка на другому поверсі. Проте практично весь другий поверх пустує. Раніше там був обладнаний цілодобовий стаціонар, навіть ліжка залишились, проте через нестачу коштів як закрили його у 1990-х роках, так усе й завмерло.
Сільський голова с. Нижні Станівці Іван Гуля каже, що будинок зроблений так, що другий поверх, хоч мінімально, але повинен обігріватись. Оскільки приміщення на другому поверсі майже не використовують, виходить, що обігрівається він даремно.
І лікарі, і люди не раз пропонували відкрити цілодобовий стаціонар. Кадрових проблем не виникло б, адже в селі багато медсестер, які шукають роботу. Та Н. Федоряк вважає цю ідею абсолютно безперспективною. Власне, утримання його надто дорого обійдеться: потрібні і кухня цілодобова, і нові працівники. Закрити стаціонар було легко, а ось повернути його роботу – справа не з легких.
Державної допомоги чекати не варто, оскільки її практично немає. І. Гуля скаржиться, що кошти, які акумулювали на своєму рахунку, не пропускає казначейство.
- Гроші просто «висять». Їх уже б давно використали на потреби громади і зокрема – на забезпечення водою амбулаторії, - зазначає сільський голова.
Виходить, що камінь спотикання в цій ситуації – казначейство. Люди сподіваються, що вода в них таки буде, а поки що доводиться задовольнятись тим, що є, і сподіватися лише на власні сили.
Яна МАРІЯНЧУК
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар