Почався навчальний рік і батьки школярів взялися пошукати секції та гуртки, куди можна було б віддати дитину. Головне, підходити до цього процесу без фанатизму та не віддавати дитину на все і зразу, адже це перевантажує і дезорієнтує її. Не забувайте, що займатися в секції малюку, а не вам. А тому він повинен отримувати задоволення від занять. Інакше, навики даватимуться складно, а бажання займатися пропаде за тиждень-другий.
Перед тим як віддати дитину в секцію, перевірте її у лікаря
Вікторія Мойса, завідувач відділення спортивної медицини обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру
Перед тим як записати дитину в секцію, перевірте її у дільничного педіатра. На основі проведеного огляду лікар має виписати довідку, яка засвідчуватиме стан здоров’я дитини. Саме її вимагають у всіх спортивних секціях. Перших півроку занять дитина проходить лише початкову підготовку. Якщо ж вона й надалі займається спортом, то їй доведеться проходити більш детальне обстеження в обласному лікарсько-фізкультурному диспансері. Здорові діти проходять диспансеризацію раз на півроку. Дітей, що мають певні проблеми зі здоров’ям, обстежують частіше.
Разом з тим, записуючи дитину на ті чи інші заняття, враховуйте свої матеріальні можливості. Адже є секції, доступні далеко не кожному, а пояснити дитині, чому у неї немає інвентарю, як в інших, або чому вона не їздить на змагання чи збори з усіма, буде не просто.
Дитяче хобі з кожним роком дорожчає. Так, порівняно з минулим роком ціни на інвентар і заняття зросли на 50-100 гривень. Самі лишень заняття за місяць можуть обійтися у 180-600 гривень залежно від виду, викладача та політики клубу. І це без інвентарю, членських внесків та виїздів. Трохи доступнішими є заняття у спортивних школах. Тут заняття безкоштовні або за символічну плату, а це суттєва економія.
Та попри додаткові витрати грошей і часу, заняття допомагають розвивати дитину, корегувати її характер та створити для неї позитивне коло спілкування.
Уляна ДЕЛІКАТНА
Вибираючи секцію, головне - бажання займатися і правильно обраний наставник
Спочатку батьки повинні визначити, чим син чи донька хочуть займатися, а також які здібності є у дитини. Після цього потрібно братися за пошуки клубу і, що не менш важливо, тренера. Перш за всеЄ, поцікавтеся, який з тренерів є популярним, авторитетним, має здобутки і здобутки учнів. Тут також варто враховувати, що є інструктори теоретики і практики. І те, й інше - добре. Адже теоретики часто можуть краще і зрозуміліше пояснювати дитині. Разом з тим, у нього немає змагального досвіду, яким він міг би поділитися. Інша справа - практик, котрий виступав на змаганнях і знає всі нюанси. Він може краще навчити стратегії і практичній реалізації вивченого.
Коли інструктора чи тренера обрали, з ним обов’язково треба поспілкуватися, дізнатися про матеріальну базу школи, її можливості, спонсорство. Аби краще побачити, як викладач поводиться з дітьми, як його сприймає група, прийдіть на кілька занять разом з малюком. Подивіться, як дитина почуває себе у колективі. Якщо у дитини не складаються стосунки з іншими вихованцями чи з тренером, то її доведеться, швидше за все, перевести в іншу школу чи секцію, інакше вона просто може втратити інтерес до занять. Не варто відразу гнатися за здобутками.
Спочатку потрібно остаточно визначитися, чи справді дитині це потрібно. Якщо ж мова йде про спорт, то заняття повинні, перш за все, бути спрямовані на зміцнення здоров’я малюка. Помилковою є думка, що спортивні заняття підходять лише для активних дітей. Навпаки, вони можуть допомогти підкорегувати характер дитини. Так, наприклад, заняття різноманітними бойовими мистецтвами допоможуть несміливій та сором’язливій дитині стати впевненішою в собі, а агресивній та непосидючій – стати більш дисциплінованою і спокійною, адже енергію та агресію вона витрачатиме в залі. Та й узагалі у виборі занять для дитини стереотипи зайві. Адже зараз немає винятково чоловічих чи жіночих сфер творчості чи спорту.
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар