Нарешті від 5 грудня запрацювали ембарго на морські постачання нафти з росії до Євросоюзу, а також спільно запроваджена ЄС, «Великою сімкою» (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) та Австралією гранична ціна на російську нафту. Все це має позбавити рф надприбутків від продажу «чорного золота», а отже, й ресурсів для довготривалого продовження війни проти України. Потрібно розуміти, що доходи росії від продажу нафти становлять 15-20% російського ВВП, третину доходів її бюджету і близько 40% доходів від експорту.
Але обмеження, які запровадили, не настільки жорсткі, щоб одразу завдати рашистам масштабного економічного удару. А отже, кремль ще матиме можливість заробляти. Тому цивілізованому світу, якщо в нього справді є бажання зупинити росію, ще доведеться переглядати свій обережний підхід. А нам залишається сподіватися, що це відбудеться у найближчому майбутньому.
Польща та країни Балтії, так само як і Україна, вимагали встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 30 доларів за барель
Про «діряве» ембарго
Ще у червні Євросоюз в межах шостого пакету санкцій ухвалив рішення про ембарго на російську нафту. Але ембарго – з важливими для рф винятками. І ось, власне, і ембарго, і всі ці винятки зараз набули чинності. Йдеться про те, що російська нафта безперешкодно постачатиметься нафтопроводом «Дружба» до Чехії, Словаччини і Угорщини до кінця 2024 року. Таке рішення ухвалене через географічне розташування цих країн, їхню величезну залежність від російської нафти і проблеми знайти альтернативні джерела постачання нафти. Хоча потрібно розуміти, що насправді весь Євросоюз роками був залежний саме від російської нафти. А на згадані три країни припадає близько 11% всього російського нафтового експорту до Євросоюзу. І як тут не згадати, що нинішній угорський уряд робив все можливе, аби пом’якшити наслідки європейського ембарго на російську нафту і для себе, і для росії.
Також Хорватія з дозволу ЄС імпортуватиме російську нафту до кінця 2023-го, а Болгарія – 2024 року. «Поблизу болгарського міста Бургас працює нафтопереробний завод, який належить російській компанії «Лукойл». Тобто російська нафта постачається на цей завод, переробляється, а нафтопродукти продаються в країнах ЄС», – так пояснив цікавість винятків з європейського ембарго економіст Олександр Хмелевський.
Також треба зазначати, що якщо ембарго на морські постачання сирої нафти з росії до Євросоюзу запрацювало від 5 грудня, то ембарго на імпорт нафтопродуктів до ЄС запрацює від 5 лютого наступного року.
І тут виникає двоякість: з одного боку, це є додатковим заробітком для росії, а з другого боку, якщо в ЄС будуть великі проблеми з пальним, то й Україні не варто буде чекати допомоги з цим ресурсом від країн Євросоюзу.
Про встановлену ціну
Межу встановлено на рівні 60 доларів за барель. В ЄС про таку ціну домовлялися фактично до останнього моменту. Адже Польща та країни Балтії займали найжорсткішу позицію, так само як і Україна, вимагали встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 30 доларів за барель. Це справді позбавило б рф надприбутків. Але такі європейські країни, як Греція, Мальта та Кіпр наполягали на максимальній ціні 65-70 доларів. Тому що ці країни багато заробляють на морських перевезеннях. Зрештою, вийшло 60 доларів. І це навіть не так компроміс між країнами ЄС, як узгодження з рішенням США. Саме Сполучені Штати Америки були ініціаторами запровадження верхньої межі ціни на російську нафту і вирішили, що такою має бути ціна у 60 доларів за барель ще за день до того, як своє рішення ухвалив Євросоюз.
Граничну ціну мають переглядати кожні два місяці та встановлювати не менше, ніж на 5% нижче за середньоринкові ставки на той момент. І ось зараз проблема в тому, що за кілька тижнів до запровадження граничної ціни російська марка нафти Urals продавалася за ціною навіть нижче ніж 60 доларів за барель. Зараз можна говорити про те, що це і є ринкова ціна цієї нафти. І що найцікавіше, як звертають увагу експерти, росія наступного року у своєму бюджеті встановила експортну ціну на нафту саме 60 доларів за барель. І станом на зараз точно можна говорити тільки про перерозподіл ринку. Європа, найбільшим постачальником нафти якої була росія, тепер переорієнтовується на нафту зі США та країн Перської затоки, а росія зі свого боку зосереджується на експорті нафти до Китаю, Індії та Туреччини. І тут залишається лише говорити про те, що росія повинна робити цим країнам дедалі більші знижки, якщо хоче продавати їм ще більше нафти і мати ще триваліші контракти.
Багато експертів зазначають, що доходи росії від продажу нафти вже зменшуються. Але ж насправді вже зараз все могло бути набагато гірше для цієї недодержави, яка торгує для того, щоб воювати.
Що ж, наразі цивілізований світ дуже обережно підійшов до питання обмеження ціни на російську нафту. Вочевидь, США, як ініціатори цього рішення, спершу хочуть випробувати цей механізм, але водночас не допустити дефіциту на ринку нафти у світі. Що робитиме росія? В кремлі вже заявили, що якось відповідатимуть на рішення про обмеження ціни на їхню нафту, але ще не пояснили як. Припинять експорт? Тоді взагалі втратять нафтові прибутки. Але поки західні ЗМІ вже повідомляли, що впродовж останніх місяців росія таємно скуповувала старі танкери по всьому світу, вочевидь, щоб використовувати такий «таємний торговий флот» для обходу західних обмежень.
Тепер потрібно спостерігати за тим, як розвиватиметься ця ситуація, як діятиме механізм обмеження ціни на російську нафту, до чого вдаватиметься рф, як реагуватиме Захід та якою буде верхня межа ціни на російську нафту за два місяці.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар