Українці допомагають зміцнювати економіку ЄС

З одного боку, найбільша з часів Другої світової хвиля біженців у Європі стала додатковим тиском на фінансову систему ЄС, вже обтяжену наслідками пандемії ковіду та зростанням вартості життя. Якщо ж до цього додати той факт, що більшість українських біженців є жінки і діти, то зрозумілим та цілком очікуваним є ще й посилення навантаження на системи освіти та охорони здоров’я європейських країн.

За оцінками МВФ, прийняття мігрантів з України коштувало ЄС приблизно 30-37 млрд євро. Це більше, ніж загальна міжнародна фінансова допомога, що її Україна отримала від партнерів за весь 2022 рік. З іншого боку, це лише близько 0,2% від ВВП Євросоюзу. Водночас витрати українських мігрантів ще від весни минулого року підтримують економіки країн, де вони перебувають. І це за умов, коли споживання у європейських країнах через російську агресію в Україні та інфляцію відчутно впало. А від літа минулого року, коли, отримавши тимчасовий захист та право на легальне працевлаштування у ЄС, українці почали шукати і знаходити роботу, платити податки, вони стали ще й частиною європейської робочої сили.

Неповернення значної частини українців в Україну може мати суттєвий вплив на українську економіку, яка може втратити до 7,7 % свого ВВП

«Присутність українців до певної міри компенсувала ризики рецесії, а в деяких країнах, можливо, дозволила уникнути рецесії», - каже голова НБУ Андрій Пишний, і пояснює, що ця присутність стимулювала споживчі ринки та компенсувала нестачу трудового капіталу в Європейському Союзі.

Спочатку українці за кордоном активно знімали готівку – майже 10 млрд доларів у березні 2022 року, але згодом, коли біженці почали отримувати соціальну допомогу або змогли знайти роботу, а Нацбанк запровадив обмеження, щоб припинити «картковий туризм», зняття готівки зменшилося удвічі, а свої витрати українці оплачують переважно картками.

За оцінками НБУ, в середньому 2022 року витрати українців за кордоном порівняно з попереднім роком зросли більше, ніж утричі – до 2 млрд доларів на місяць.

Очікувано, що найбільші обсяги операцій у торговельних мережах за допомогою українських карток здійснювалися на території Польщі (28% від загального обсягу) та Німеччини (10%). Ці країни ЄС прийняли на порядок більше мігрантів з України, ніж інші. Зокрема, Credit Agricole визначив приплив мігрантів з України головним драйвером прискорення темпів роздрібних продажів у Польщі в березні 2022 року. Аналітики банку вважають, що це компенсувало негативний вплив інфляції та погіршення споживчих настроїв на витрати домогосподарств. Схожа ситуація склалася і в Естонії.

З іншого боку, були й негативні наслідки. Зокрема, присутність українських мігрантів вплинула на ринки нерухомості країн їхнього перебування.

Попри те, що орендувати житло самостійно могла лише чверть із них, у багатьох європейських містах ціна оренди суттєво зросла. Так, у Польщі у квітні вона була на 20% вищою, ніж на початку 2022 року.

Біженців стали трудовими мігрантами

Біженці з України стали джерелом нової робочої сили в країнах ЄС. Ті, хто знаходить роботу, поступово стають трудовими мігрантами. Вони активно інтегруються у європейський ринок праці та почали платити податки.

Наприклад, за оцінками Центру міграційних досліджень Варшавського університету, працевлаштовані українці в Польщі вже заплатили 10 млрд злотих (близько 2,4 млрд доларів) податків. Це перевищує обсяги наданої допомоги, хоча ці обсяги не враховують витрати на освіту та охорону здоров’я.

Проте, на кожний позитив є свій негатив. За дослідженням Офісу Верховного комісара ООН з питань біженців, 63% опитаних мігрантів працювали в Україні до початку повномасштабного вторгнення, а у вересні лише 28% були працевлаштовані. Найвищий відсоток працевлаштування - в Польщі. За міжнародними оцінками, роботу мають понад половина серед тих, хто отримав тимчасовий захист, а за оцінками польських дослідницьких центрів – навіть три чверті.

З іншого боку, кажуть і про те, що це робота у сферах з нижчим рівнем оплати праці – логістиці, промисловості, сільському господарстві, будівництві, готельному бізнесі. І це попри те, що значна частина з біженців мала вищу кваліфікацію.

Одночасно згідно з дослідженням Центру економічної стратегії, 66% українців, які опинилися за кордоном, мають вищу освіту (в самій Україні до війни цей показник становив 29%, а у Європі - 33%). Якщо до війни лише 12% мали такий дохід, що дозволяв витрачати гроші тільки на їжу, то серед біженців у Європі таких 42%.

Загалом, як вважають різні дослідницькі центри, ефект від присутності українців у Європі буде однозначно позитивним - для обох сторін. Наприклад, експерти Організації з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) оцінюють додатковий внесок у щорічні темпи зростання ВВП Чехії, Польщі та Естонії у 1,2% на рік, а внесок мігрантів у ВВП Угорщини, Латвії, Словаччини, Литви і Румунії у майже 0,8%.

Трохи інші оцінки має «Oxford Economics». За ними, якщо 650 тис. українських мігрантів залишаться в Польщі, робоча сила та потенційний ВВП зростуть на 1,2% порівняно з базовим прогнозом. Якщо ж у Польщі залишаться працювати 1 млн мігрантів, робоча сила та ВВП додатково зростуть на 2%.

Про втратити для України

Українці – це безцінний актив для економіки країни перебування, каже А. Пишний. Він вважає, те, що українці за кордоном починають природно асимілюватися, є небезпека, що значна частина - як люди працездатного віку, так і діти, які зараз навчаються у європейських школах - вже не повернуться в Україну.

«Люди починають вибудовувати свої соціальні зв’язки, формувати свої кар’єрні перспективи, вивчають мову, культуру, заводять друзів. Починають формуватися зовсім інші перспективи, не пов’язані з Україною і це є чи не найбільшим ризиком. Ми можемо втратити найкращих», - каже голова НБУ.

У міністерстві економіки очікують, що першого року після війни до України повернуться близько 3 мільйонів біженців, другого – 1,5 млн осіб, а загалом – близько трьох чвертей тих, що виїхали з України через війну.

«Кожні 100 тисяч осіб, які не повертаються в Україну, зменшують обсяг ВВП на 0,5%. Тобто можна порахувати, що 200 тисяч дають 1% ВВП», - каже заступник міністра економіки Олексій Соболєв..

Схожі припущення - за оптимістичним сценарієм - мають і у Центрі економічної стратегії. За кордоном, за оцінками ЦЕС, можуть залишитись від половини до чверті українських біженців. Більше схильні до повернення літні люди, люди з нижчим рівнем освіти, а також ті, хто працював до війни.

Це означає, що і без того вкрай важка демографічна ситуація в Україні, де і до війни населення старішало і не відтворювалося, буде ще складнішою.

Передбачають, що на одну жінку в Україні 2023 року припадатиме 0,8 дитини при мінімальному рівні, потрібному для нормального відтворення населення у 2,2. Але реальні показники можуть бути ще нижчими.

Припускають, що ті українки, які нині знайдуть за кордоном роботу, яка їх задовольняє, вже не повернуться. Так само, як і ті, хто має дітей старшого шкільного віку і реальні перспективи навчатися у європейських університетах, бо це не просто перепустка на європейський ринок праці, це – привілейована перепустка.

Після завершення війни до жінок можуть приєднатися і чоловіки. Родини будуть возз’єднуватися за межами України, тобто на додачу до відтоку кваліфікованих молодих жінок ми втратимо ще й так само кваліфікованих та енергійних чоловіків.

Підготовлено за матеріалами ВВС