
Останнім часом увага світової спільноти прикута до подій у Сирії. Особливо після того, як кремлівський диктатор Путін направив туди своїх військових та техніку, і вони почали завдавати удари буцімто по бойовиках «Ісламської держави». Хоча зрозуміло, що терористу №1 у світі Путіну знищувати людей, близьких по духу – неприйнятно. Тому його літаки бомблять опозиційні до нинішнього режиму Сирії сили.
Донедавна українці (окрім, звісно, експертів) навіть не звернули увагу на війну у Сирії. Близький Схід завжди був надзвичайно неспокійним місцем, де конфлікти фактично не закінчувалися, а трансформувалися у нові сутички та протистояння.
Думка експерта
Російська військова операція у Сирії дає нову тему для прогнозів і передбачень. Сирія вкрай важлива для РФ із кількох причин. Перше - і найважливіше - Росії не важлива вся Сирія. Для Росії актуальне тільки її Середземноморське узбережжя.
Контроль над цією територією забезпечує блокування (або контроль) альтернативних газопроводів в Європу. Саме завдяки цьому Газпром зараз тримає Європу за горло газовою монополією. І навіть якщо в підсумку газопровід (з Ірану або Катару) буде побудований, Росії потрібен контроль над вентилем.
Контроль над цією територією забезпечує контроль над значною частиною Середземномор'я і Близького Сходу. А враховуючи, що на Близькому Сході повна вакханалія відбувається, а Росія має намір взяти участь у наведенні порядку у цьому регіоні, то без Сирії нікуди. Це щодо Сирії. З ІГІЛ історія інша.
З одного боку, «Ісламська держава» робить для Росії добру справу. Вона висмоктує з Росії радикалів і значну частину із них знищує. Якщо не буде ІГІЛ, ці маргінальні групи розповзуться по Росії. Водночас ІГІЛ діє і проти інтересів Росії, оскільки своєю нелегальною торгівлею нафти бере участь у підтримці низьких цін на світовому ринку. І якщо на те, що ісламісти ріжуть голови всім підряд, Кремль цілком може дивитися крізь пальці, то позбавлення Росії грошей не може залишитися безкарним.
Але цього разу Україна сама стала об’єктом нападу з боку Росії. І наразі частина військової машини північного агресора задіяна саме у Сирії.
Можливо, саме це призвело до нинішнього затишшя на сході України, адже Москві доводиться розпорошувати сили на два фронти. Для нашої держави важливо, щоб нинішня Росія загрузла у цьому конфлікті як колишній Радянський Союз в Афганістані. Може тоді путінський режим добіжить свого логічного кінця на шибениці, а Україна зможе спокійно розвиватися без проблемних регіонів, які підживлює Москва.
- Події у Сирії та участь у них Росії – насамперед пов’язано з тим, що Путні хоче відволікти увагу росіян від фактичної поразки в Україні, - вважає політолог, кандидат історичних наук Ігор Буркут. – Річ у тому, якби до торішніх подій та анексії Криму російський флот вдалося виставити з півострова, то постало б запитання – де йому базуватися? У Новоросійську це неможливо через об’єктивні причини. Тому Москва орендувала військово-морську базу в Сирії. Там довелося поглибити фарватер для кораблів і вкласти чималі гроші. А Сирія ще з часів СРСР була союзником і нинішня Росія підтримує тісні стосунки з режимом Асада. Тому цю територію можна використовувати як плацдарм для війни на Близькому Сході, розчищення шляху до Афганістану та нападу на Ізраїль.
За словами історика, голландські висоти були окуповані Ізраїлем, але формально і досі належать Сирії. Там бере початок річка Йордан, перекривши русло якої країна залишиться без води. Також ця територія може стати зручним плацдармом для нападу на цю країну.
Окрім того, із сирійської території можна дістатися до Афганістану. Це, можливо, дозволило б Росії стати ситуативним союзником США, зняти частину санкцій та створити коаліцію проти Афганістану (нібито партнер у боротьбі проти «Ісламської держави»).
Світова спільнота, за словами експерта, «підібравши хвіст» труситься, бо боїться війни з Росією, чим користується Путні, блефуючи та залякуючи Захід ядерною зброєю.
Чи матиме ця ситуація для України позитив – покаже час. Можливо що більше Росія розпорошуватиме увагу на інші країни, то спокійніше буде на Донбасі.
Сирія ще з часів СРСР була союзником і нинішня Росія підтримує тісні стосунки з режимом Асада
- Участь у таких конфліктах не може бути короткою і одночасно переможною. Досвід В’єтнаму та Афганістану це лише підтверджує. Тому ймовірність втягнення Росії у конфлікт за аналогом Афганістану надзвичайно велика, якщо вони хочуть отримати певні дивіденди. Однак наразі участь Росії у Сирії ще менш перспективна, ніж це було в Афганістані. Тому не випадково уже звучать заяви з боку російського керівництва, що вони досягли своєї мети і готові зменшувати свою участь в операції на території Сирії, - каже політолог, кандидат історичних наук Ігор Мельничук. - Це можна розглядати, з одного боку, як бажання справді не повторити помилок Афганістану, але з іншого боку, більш ймовірно, що вони не готові до серйознішого протистояння на цій території. Адже вважалося, що до таких активних дій РФ приєднаються інші держави, зокрема США та їхні союзники. Однак Росії не вдалося досягти своєї мети. Навпаки, дуже багато країн висловили свою стурбованість і незадоволення російськими авіаударами.
За словами експерта, початкова фаза російської авантюри у Сирії мала більше негативу, аніж позитиву. Що для України уже плюс. Що більше Росія братиме участь у подібних операціях у межах планети, то спокійнішою буде ситуація на Донбасі.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар