Нерухомість – річ серйозна. Володіння нею часто вважається ознакою добробуту та заможності. Та іноді нерухомість додає чимало клопоту. Зокрема є дві ситуації, за яких варто чітко знати, як діяти, аби не нажити собі клопотів. Перша, коли будинок підпадає під знесення через те, що біля нього зводять новобудову, а друга, досить популярна нині, коли перші поверхи та цокольні приміщення житлових будинків, котрі також є квартирами, нині перетворилися на бари, перукарні, аптеки та крамниці.
Закон залишає певну свободу дій і поведінки забудовникові та власникові житла
- Уявіть ситуацію: ви маєте власний будинок. Раптом з’являється будівельна організація і говорить вам, що хоче збудувати на місці вашого будинку сучасну багатоповерхівку. Ваша реакція? Аналогічно, - маєте будинок, а до вас підходить ваш сусід і каже, що планує збудувати на місці вашого будинку свій гараж. Ваша реакція? Однак, це лише наміри. Мріяти можна про все, що завгодно. Однак, ваше право власності на недоторканність житла гарантоване. Як і захист вашого права власності від протиправного посягання, - пояснює керуючий партнер універсальної правничо-фінансової аутсорсингової компанії Роман Задорожний. - Не існує однозначної відповіді про порядок дій забудовника у разі бажання забудуватись на місці вже існуючої житлової споруди, що належить іншим особам. Адже, перефразовуючи класика, права однієї особи закінчуються там, де починаються права іншої особи. Представникам забудовника у будь-якому разі необхідно буде докласти зусиль, щоб знайти компромісне рішення з власниками такої нерухомості. Як водиться, ситуація вирішується певними компенсаціями та взаємними поступками. Однак досить часто через відсутність взаємної згоди спори цієї категорії вирішують у судах.
Отже, забудовник, враховуючи захист законом права власності іншої особи, повинен буде реалізовувати свої наміри не порушуючи закону. В такому разі необхідно отримати або дозвіл від власника, або погодити свої наміри в іншій формі.
Позбавити житла можна лише за рішенням суду
Фахівці стверджують, відповідно до ч. 3 ст. 47 Конституції України, позбавити громадянина житла можна лише на підставі закону за рішенням суду. Відповідно до статті 109 Житлового кодексу УРСР (далі – Кодекс), виселення із займаного жилого приміщення допускається на підставах, установлених законом. Виселення проводять добровільно або у судовому порядку.
- Якщо будинок підлягає знесенню у зв’язку із вилученням земельної ділянки для державних або громадських потреб, громадянам, виселеним із цього будинку, інше благоустроєне жиле приміщення надається виконавчим комітетом місцевої ради, а коли земельна ділянка відводиться державній, кооперативній або іншій громадській організації, - цією організацією. У разі знесення жилих будинків, що є у приватній власності громадян, у зв’язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їхніх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надають за встановленими нормами квартири у будинках державного або громадського житлового фонду, - каже юрист Олександр Загарія. - Зауважимо, що норма жилої площі складає 13,65 кв. метра на одну особу, а також можлива додаткова житлова площа 10 кв. метрів на особу, якщо страждає на тяжкі форми хронічних захворювань або громадяни, яким площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи.
Отож із усього вищесказаного бачимо, що закон залишає певну свободу дій і поведінки. А поведінка забудовника в даному випадку може бути різноманітною: чи запропонувати власнику викупити, чи обіняти, чи компенсувати новозбудованим житлом тощо. Забудовник має дотримуватись єдиного принципу: не порушувати прав інших осіб.
Уляна ДЕЛІКАТНА
Якщо ви помітили помилку на цій сторінці, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter
Залишити коментар