
Здавалось, країна минула часи тотальної еміграції людей за кордон. Економічна ситуація дещо стабілізувалася, почав працювати малий та середній бізнес, у людей з’явилася впевненість у майбутньому. Але це примарне відчуття почало зникати ще торік, коли економіка з головою занурилася у кризу, курс валюти зростав мало не щодня, зубожіння наблизилося навіть до тих людей, які вважали себе середнім класом. Відтак чимало людей, особливо молоді, почали виїжджати за кордон на заробітки. Або взагалі на постійне місце проживання. Щоправда, окрім звичайних людей, Україну починає залишати бізнес.
Думка експерта
Масовий відплив людей з країни відбувається з двох основних причин – нестабільна економічна ситуація, що вона вища, то менший дохід отримують люди. Йдеться не так про висококваліфікованих фахівців, як про ширше коло. Себто це той середній клас, на якому стоїть держава. І, звичайно, девальвація гривні і падіння доларових доходів.
2005 року ми мали подібну ситуацію, коли в Україну з Росії масово перетікав бізнес. Навіть у відомому журналі «Огоньок» була стаття, як облаштувати росіянам бізнес в Україні.
Не треба здіймати галасу та зводити особисті рахунки, коли у Верховній Раді змішують політику та економіку. У цій ситуації, коли хворий (економіка) в реанімації, не можна з’ясовувати стосунки.
Зараз переважно їдуть до найближчих європейських сусідів, туди, куди не так складно потрапити. На другому місці країни Західної Європи і нарешті Північна Америка. Ситуація надзвичайно небезпечна, адже виїжджають найбільш дієві люди, генофонд нації. Вони країні будуть надзвичайно потрібні, коли ми завершимо війну і доведеться відбудовувати державу. Також покидають межі країни представники бізнесу, які будуть діяти на новому місці, а не чекати якихось подарунків. Ці люди чекали не поліпшення ситуації в державі, а суттєвих реформ, коли вони побачили, що їх не буде, то поступово залишають країну.
- Бізнес у сучасній Україні не знає що робити і чимало підприємців починають обдумувати перенести свій бізнес за кордон. Особливо середній бізнес, який має живі гроші. – розповів кандидат економічних наук ЧНУ Богдан Ковалюк. – Він, радше, втратить щось під час продажу активів, основних засобів, бо вони знецінилися, а пробуватиме відкривати його, наприклад, у Польщі.
Звісно, обирають вони не лише Польщу, але й інші сусідні європейські країни. Для прикладу, бізнесмени з Буковини вирішили розпочати туристичний бізнес у сусідній Словаччині. Для інвесторів там створено пільгові умови оподаткування на п’ять років, спрощено дозвільну систему, нема перевірок тощо. Щоправда, для цього їм довелося згорнути його у нас.
- Товар купую за кордоном, відтак ціна безпосередньо залежить від курсу валюти. Коли долар виріс до 40 гривень, і так малі продажі взагалі зупинилися. Клієнти не можуть дозволити собі купувати автомобільну хімію за такою ціною, - каже підприємець Олександр Кузьмінський. – Партнери у Польщі запропонували перевезти бізнес до них, а в Україні залишити лише невелику філію. Відтак доводиться продавати основні активи і починати життя з початку.
Щодо звичайних людей, то окрім тих, хто вирішив за кордоном перечекати чергові етапи часткової мобілізації, чимало таких, хто поїхав туди на заробітки. За словами заступника начальника Головного управління статистики області Галини Петрової, торік з області виїхали 9,5 тисячі осіб, прибуло майже 11 тисяч.
Щоправда, кількість людей в області збільшилася лише за рахунок вимушених переселенців зі Сходу та Криму. Якби не цей фактор, то відплив людей був би значно більший.
- За неповні три місяці цього року державний кордон України в межах Чернівецького прикордонного загону перетнули понад 550 тисяч осіб та більше 164 тисяч транспортних засобів, - повідомив помічник начальника Чернівецького прикордонного загону Сергій Бровко. – Порівняно з 2014 роком (за цей же період) пасажиропотік збільшився на 2,6% (тобто майже на 14,5 тисячі людей, - авт.). Водночас на майже 8% зменшилася кількість транспорту.
І це лише за неповні три місяці. Якщо така тенденція триватиме, то за рік Україну можуть покинути десятки тисяч людей, особливо працездатного віку.
- Ще торік восени нам вдалося відкрити візу до США (маємо там родичів). Це було досить складно, оскільки маємо неповнолітню дитину, - розповідає чернівчанин Максим. – Тому найближчим часом будемо намагатися виїхати туди, бо маємо чималий кредит на житло, який зараз не можемо погасити. Коли термін дії візи закінчиться, спробуємо залишитися бодай ще на рік, бо в Україні немає можливості заробити, аби утримувати родину.
Олексій МИКОСЯНЧИК
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
Оставить комментарий