Чернівчанка сама виготовляє мило та косметичні засоби для догляду за шкірою

Останнім часом стало популярно виготовляти власноруч натуральне мило та косметичні засоби для догляду за шкірою тіла й обличчя. Майстри хенд-мейду виготовляють ці засоби на різний смак та запит. Та серед цього розмаїття вибрати справді натуральні засоби людині, яка не має відповідних знань, не так просто. Адже виробники заявляють, що саме їхні косметичні засоби натуральні. Хоча сертифікати якості мають одиниці.

Варить натуральне мило та виготовляє косметичні засоби для догляду за шкірою й чернівчанка Олена Парнета. Її косметикою користуються уже в різних контингентах світу, в Європі, Америці та навіть Австралії.

Це хобі з’явилося через травму

Легкоатлетка О. Парнета кілька років тому захопилася миловарінням.

Рекордсменка області серед професіоналів та майстер спорту з легкої атлетики після травми активно почала розвивати своє хобі. І нині, коли дівчина не може повноцінно займатися улюбленою справою (спортом), а оскільки вона є «фанатиком» спорту (Олена так себе називає), увесь свій вільний час приділяє вдосконаленню свого хобі.

– Аби психологічно не відчувати дискомфорту, що не можу робити те, що люблю, почала розвивати своє хобі, - розповідає майстриня. – І це вдається непогано. Почали з’являтися люди, які мені допомагають. Обростаю однодумцями. Зі мною працює дизайнер від Бога Олександра, яка фактично витягує ідеї з моєї голови та втілює їх у життя ще краще, аніж я могла уявити. Всесвіт познайомив мене ще  однією людиною, це подруга Марія, яка також мені допомагає.

Мило варила на кухні, а зберігала все на балконі

Сьогодні Олена має власну майстерню, де варить мило та виготовляє косметичні засоби. А починалося все вдома на кухні. Та амбіції дівчини, як у справжнього спортсмена, дуже великі. Хай би за що вона бралася, намагається здобути кращий результат. Як і в спорті, у всьому дотримується режиму, дуже відповідальна. Вона не шукає легких шляхів, «це не про мене», каже дівчина.

Олена розповідає, що слізливих історій про алергію на магазинне мило у неї немає. Розпочала цим займатися через цікавість. Оскільки з дитинства зачитувалась книжками, і досі читає, щойно з’являється вільний час. Дуже любить запах свіжої друкарської фарби, тому жодні гаджети не заміняють їй друкованої книжки.

Зварити натуральне мило вдома – копітка справа. Треба вирахувати до грама всі пропорції та купити недешеві якісні компоненти

Історія із миловарінням почалася з того, що кілька років тому Олена в книжному магазині натрапила на яскраву книжку із картинками Лінди Гемблін  про натуральне мило. На малюнках бруски мила були схожі на апетитні тістечка, тож дівчина загорілася купити цю книжку. Коштувала вона ще 2007 року приблизно 250 гривень. У магазині була акція, тож за цю ціну можна було взяти ще дві книжки. «Так я стала гордою власницею трьох книг: «Як зварити мило з «нуля», «Як виготовити ґудзики» та «Як виготовити намистинки». Пізніше дві книжки про ґудзики і намистинки Олена комусь подарувала. А посібник із рецептами варіння мила став путівником у світ миловаріння.

– Мені просто сподобались малюнки, - пригадує Олена. – Навіть уявити не могла, що я буду це робити. Бо раніше не думала, що мило можна варити вдома власноруч. Та коли під час покупки книжки касир із сарказмом запитала мене: «Ви це будете робити?», мене це зачепило дуже, і я пообіцяла продавчині виготовити мило і принести їй брусок свого творіння.

Насправді тоді виготовити мило із натуральних інгредієнтів в Україні було не так просто. 2007 року у країні складників для виготовлення мила фактично не було. Це тепер миловарів з’явилося дуже багато і вибір складників дуже великий. Аби знайти основний компонент для варіння мила – гідроксид натрію, Олена витратила близько трьох місяців. До речі, уже досвідчений миловар зазначає, хто вірить, що мило можна виготовити без гідроксиду натрію, це маячня. Якщо вам розповідають, що в основі натурального мила цього складника немає, не вірте.

Крім того, купити інгредієнти можна було лише гуртом. Пропонували не менше 20 кілограмів мильної основи, але для роботи дівчині потрібно було тільки 200 грамів

Пробувала Олена також виготовляти мило із «бази», готової мильної основи. Різала, терла його. Але дуже швидко відмовилась від цього, бо по-перше, невідомо, що виробник додав у нього, які консерванти тощо. Крім того, це не цікаво і кінцевий споживач не буде мати гарантії на такий продукт. Тож вирішила варити мило сама з «нуля».

Олена Парнета на Кубку України 2011 року. Фото Олександра Доманчука

Олена запевняє, якщо хтось думає, що зварити якісне мило дуже просто, це не так. Адже потрібно до грама вирахувати усі пропорції компонентів. Інакше, мило не буде мати відповідної консистенції та якості. Тепер в Інтернеті можна вирахувати пропорції з допомогою «мильних калькуляторів». А раніше доводилось все це рахувати вручну і зважувати кожний грам, аби не помилитись. Від правильних розрахунків залежить, чи мило буде мати відповідний вигляд, а ще воно може «пекти», «кусати», а той  взагалі від користування таким милом можна отримати дерматит чи екзему.

Олена на власному досвіді переконалася, що мильна основа може бути небезпечною. Коли одного разу вона варила мило без захисних окулярів, суміш бризнула в око. Від цього відразу з’явилося почервоніння, виникли чималі проблеми.

Перший бруском мила в Олени, зрозуміло, не вдався. Воно розшаровувалося. Але дівчина тішилася своєю роботою, емоції зашкалювали. Бо вдалося зробити це своїми руками. Досвіду у миловарінні набувала поступово, і згодом уже варила мило для сім’ї, роздавала рідним, друзям, знайомим.

Фестиваль хенд-мейду став стартом до власної справи

Стартом до перетворення хобі на власну справу для Олени став фестиваль подарунків ручної роботи, який проводили у Чернівцях. Напередодні дівчина прочитала у котрійсь газеті статтю про майстриню, яка варить мило із «бази», фарбує синтетичними барвниками та позиціонує його як натуральне. Олену це зачепило «за живе», і вона вирішила представити свої роботи ширшій аудиторії. Це трапилося за два тижні до фестивалю, тож для участі майстриня зібрала усе, що встигла приготувати напередодні. Наварити багато продукції не було часу, бо насправді, аби мило «дозріло», потрібно чекати 5-6 тижнів. А декотре – взагалі більше, аніж півроку. З нього має випаруватися волога, затвердіти, тоді пінитися буде краще та на довше вистачить.

Зустріч із майстрами з усієї України подарувала новоспеченій майстрині дуже багато емоцій, адже тут люди обмінювалися досвідом, ідеями, усе це було заради спілкування, а не грошей. Дівчина шкодує, що такий фестиваль більше не проводять у місті, і сподівається, що його відновлять.

Власне, завдяки цьому фестивалю Олена започаткувала справу. І нині це доповнення до улюбленої справи – спорту.

– Це можливість бути незалежною від когось, – розповідає Олена. – Багато хто мені говорив, що «мило» мене не нагодує. Але я вперта, і коли вирішу, що в мене все вийде, йду до цього. Найголовніше – вірити у себе. Якщо ти здався, ніхто у тебе не повірить. У легку атлетику прийшла, коли мені був 21 рік, і перше, що почула: «Якби ти прийшла раніше, у тебе би все вийшло». Але я, незважаючи ні на що, я досягаю мети.

Допоки триває процес відновлення після травми, легкоатлетка уже готується до нових стартів високого рівня та планує в майбутньому активніше брати участь у спортивному житті.

У нас і за кордоном різне бачення людей

Якщо у світі уже давно популярні майстри хенд-мейду, і для реалізації їхніх задумів усе можна придбати в магазині, в Україні проблема з оформленням продукції власного виробництва. А дизайнерське рішення має теж чимале значення, розповідає майстриня. Та придбати якісну скляну тару маленьких об’ємів в Україні для косметичних засобів – справжня проблема. Її виготовляють гуртом, а замовити за кордоном дорого і довго чекати доставки.

Як і кожен майстер, Олена мріє про гарне, просторе, світле приміщення для своєї майстерні. І щоб її продукція стала відома у світі. А ще дівчина хотіла б відкрити власний магазин в Амстердамі. Усі ці мрії Олена вважає реальними. Вона орієнтується на своїх кумирів із Америки, які теж виготовляють натуральні косметичні засоби. Їхня косметика теж народжувалася на кухні.

Ольга МАКСИМЮК