Чернівецьку область атакували хрущі

Цієї весни буковинці мають змогу пригадати характерне дзижчання хрущів. Останній раз вони масово з’являлись на теренах нашої області приблизно 4 роки тому. Цієї весни наша область знову переживає нашестя цих шкідників.

- У Костинцях справжнє лихо із хрущами. Вони поїдають увесь цвіт на деревах, - скаржиться мешканка с. Костинці Марія Штефюк. – Неподалік садиби є дуб, котрий жуки вже цілком об’їли. Сливи у нашому селі цього року навряд чи вже будуть.

За словами доцента кафедри молекулярної генетики та біотехнологій біологічного факультету ЧНУ Володимира Череватова, цьогорічна навала хрущів – не таке вже й рідкісне явище. Головна причина появи жуків – значне потепління клімату в Україні.

- Чисельність цих комах збільшилася через підвищення середньої температури у нас. Ґрунт став сприятливішим для розвитку личинок, - каже пан Володимир. - Якщо у 1980 роках із появою пестицидів та інсектицидів, їхня кількість значно зменшилася, то зараз з’явилися хімічні засоби, котрі діють вибірково на шкідників. Це також стало причиною повернення популяції хрущів до Чернівецької області.

Проте селяни кажуть, що хрущі не так страшні, як "Оленка волохата"

Ці жуки є шкідниками – вони поїдають листя та цвіт на рослинах та деревах. Проте, за словами В. Череватова, це триває недовго - живе хрущ кілька тижнів. Більшої шкоди хліборобам можуть завдати личинки хруща, так звані борозняки. Вони живуть у землі до 5 років та харчуються корінням рослин. Боротися з ними, за словами біолога, можна лише використовуючи хімію – спеціальні пестициди та інсектициди.

Проте не вся область постраждала від цих комах. Як розповідає житель Сокирянщини Михайло Житарюк, активності хрущів у їхньому районі не спостерігається.

- У нашому та сусідніх селах цих жуків мало. У Чернівцях цього року я бачив їх набагато більше, - розповідає М. Житарюк. - За моїми спостереженнями, у нас вони оселяються раз на два роки. Зараз рідше – напевно сади та городи активно обробляють хімією.

Проте, на думку Михайла, хрущі незначною мірою шкодять садам - дерева та рослини страждають від них не сильно. Селяни, - каже М. Житарюк, - навіть не борються із ними. Куди більших проблем агрономам завдає завезена з Польщі 7-8 років тому бронзівка - так звана у народі "Оленка волохата".

- Вона дуже інтенсивно поїдає цвіт. Використовувати проти неї отруту не можна, бо постраждають і бджоли. Натомість, вона щороку шириться на кілька кілометрів і паразитує вже у сусідніх селах. Якщо так триватиме і надалі, років через п’ять "Оленка волохата" буде справжнім стихійним лихом для України.

Олександр ЮХИМЕЦЬ

Прикмети