Чи стане Буковина центром хасидизму

В одному із найбільших та найвіддаленіших районів Чернівців – у Садгорі – кілька років тому була напівзруйнована та мало знана навіть у місті синагога. Нині колишню руїну важко впізнати – менше ніж за три роки її вдалося відновити. Не до кінця, звісно, та реставрація на фінальній стадії. Зрізали і старі дерева, котрі не лише закривали вигляд на синагогу, але й були інфікованими. Звісно ж, законно. Тому нині перехожі часто дивують з того, що відкрилося перед ними, адже про існування там синагоги фактично вже нічого не свідчило.

Аби потрапити до цадика, чекали тижнями

Історія садгірських євреїв оповита легендами, особливо їх багато про знаного тоді садгірського цадика. Він був настільки популярним свого часу, що про нього з покоління в покоління передавали як реальні акти, так і вигадки. Втім, якби не це, Садгора разом із цадиком не стала б такою популярною.

- Резиденція, яку заснував Ісраель Фрідман, виникла після його поселення в Садгорі, ще 1842 року, - розповідає директор Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини Микола Кушнір. – Прибув він з Підросійської України, Київської губернії, тікаючи звідти від переслідування. Він був відомим цадиком, ватажком хасидської громади у Сквирі та Ружині, тому його називають ще Ружинським. Заснував цей двір, але прожив тут лише вісім років, і похований на кладовищі у Садгорі. Його пост успадкував син Абрагам Яков Фрідман, який продовжив розбудовувати резиденцію.

Сама синагога – одна з декількох будівель у комплексі. Поруч стояв житловий будинок, в якому жила сім`я Фрідмана. Ще були допоміжні приміщення, які, власне, обслуговували резиденцію. Кажуть, також там була і міква, тобто ритуальний басейн, який є невід`ємною частиною єврейської традиції. Також був величезний парк на кілька гектарів. Нині від нього є лише залишки.

- В єврейській традиції є така цікава річ, - каже М. Кушнір, люди раз на рік, або й частіше, приходять до свого цадика за порадою, аби духовно зцілитися. Деколи приходять зі своїми проблемами будь-якого, навіть побутового характеру, з хворобами. Цадик був тією людиною, яка повинна була дати відповідь на всі питання, вилікувати всі хвороби, принаймні допомогти знайти ліки проти хвороб, у тому числі і душевних. Тобто це людина, котра мала багато функцій. Непросто священик, як у християнському розумінні, а й оракул, тобто провидець, який може розказати майбутнє, дати пораду, і лікар, і психолог, і власне, суддя, який міг розсудити конфліктуючі сторони, це і людина, яка повинна дати тлумачення положенням Тори. Для хасидів ця людина була напівбогом. Тому його називали чудодійним.

Ходили навіть легенди, що цадик може спричинити диво, таким чином їх наділяли такими надлюдськими функціями. І в цьому була виграшна ситуація, оскільки величезний потік людей до цадика, а деколи такі відвідувачі мусили тижнями стояти в черзі, чекаючи прийому, давали прибуток Садгорі, і самій сім`ї, таким чином всі від цього були у виграші. Хоча приходили і бідні люди до цадика. Їм було важко дістатися до нього, але вони завжди приносили подарунок. Приходили з багатьох регіонів – і з Поділля, з Галичини, і з Підросійської України.

Садгірський цадик вирізнявся з-поміж інших

Вирізняв цю династію і центр хасидизму у Садгорі особливий стиль життя. За словами історика, це був один із небагатьох цадиків, який жив розкішним життям. Як водиться, в єврейській традиції цадики – це досить аскетичні люди, котрі живуть скромним життям. Цадик у Садгорі сам, як кажуть очевидці, був насправді аскетом. Тобто своєю поведінкою він виглядав як аскет.

- Але стиль життя його сім`ї,  швидше за все, скидався на вельмож, адже він мав і кінні екіпажі, і величезний оркестр, і величезну бібліотеку, і сукні, в які одягалися доньки. Було дуже багато речей, які вирізняли цей центр хасидизму від інших. Самі ж євреї чи колеги цадика певний час недовірливо ставилися до нього, бо він трохи не вписувався у загальну традицію. Але серед людей був дуже популярний, і з часом всі визнали його авторитет, - каже М. Кушнір.

Люди вірили, що цадик краще виконує свої функції, бо він багатший. Тобто багатий цадик має більше можливостей виконувати те, що потрібно людям. Важливою функцією цадика було пояснити людям складні речі простими словами. Філософські, космологічні речі повинні бути пояснені малограмотним людям простими словами. І цадику це вдавалося. Тому це було дуже важливо.

- Цадика поважали, шанували і любили хасиди не надто заможні, навіть бідні, - продовжує розповідь науковець. – Інша частина євреїв у Чернівцях, особливо ті, котрі мали вищу освіту, сміялися з цього, вважаючи це забобонами, шарлатанством і крутійством.

З часом кількість прихильників європейського світогляду було більше. Хоча і дотепер є багато послідовників цадика у всьому світі. Попри всі технічні досягнення, вони залишаються прихильниками цього релігійного вчення.

Реставрували синагогу за фотокартками

Власне, сама релігійна споруда збудована у псевдомавританському стилі, ближче до східного. Хасиди намагалися виробити свій автентичний стиль зі східними мотивами. Тривалий час синагога у Садгорі стояла напіврозваленою. Але недавно все змінилося і на початку осені її планують відкрити.

- Завершимо реставрацію фасаду, оздоблювальні роботі всередині. Можливо, залишаться лише дрібниці – меблі, - розповідає Михайло Крайс, який за дорученням товариства «Ружин-Садгора» курує реставраційними роботами. – Але оздоблення стін, підлог завершило до початку осені. Майже повністю реконструкцію проводили за фотографіями та спогадами людей. Ми залучили всі технології, вдалося відновити практично у такому вигляді, якою була в ті роки, цеглу. Побудували заново мідний дах, адже свого часу його розграбували. У нас є дещо більше фотографій, адже коли почали роботу, нам відправляли з різних архівів знімки. Дуже важливою є фотокартка, зроблена всередині. На ній видно багато деталей інтер`єру, адже жодних креслень не збереглося. Фактично ми відновлюватимемо шафу, де зберігається Тора, завдяки цьому фото.

Нині зберігся, хоч і у поганому стані, будинок рабина, де жила сім`я. В планах громади також і його відновлення – там планують звести готель. Та для початку це буде місце, де зможуть заночувати паломники. Перед цим, за словами М. Крайса, потрібно ще побудувати мікву.

Впорядкували і територію біля синагоги, старі та хворі дерева зрізали, а нині розглядають декілька варіантів оздоблення прилеглої ділянки.

- Те, що це буде пов`язане з озелененням – безумовно. Можливо, ми висадимо туї чи ялинки, - каже М. Крайс. – Ці дерева, які зрізали, були самонасадженими. З усіх лише три чи чотири дерева виявилися здоровими – решта заражені. Нам видали ордер на зруб і тих дерев, котрі ростуть вздовж дороги, але ми їх не чіпали, а на зиму почистимо. Спочатку зрізані дерева хотіли віддати на дрова,  деревина неякісна, адже хвора. А ось зрізані дерева біля заходу на єврейське кладовище ми передали у спортивну школу №4, адже там деревина більш-менш якісна.

В яку суму обходиться реконструкція синагоги, не кажуть. Михайло Крайс додає, що вартість метра робіт значно нижча, ніж при реконструкціях традиційних будівель.

Яна МАРІЯНЧУК