Чи стане румунська мова регіональною в Чернівецькій області

На Буковині багато румуномовних населених пунктів, тому, природно, що новоприйнятий закон про регіональні мови дуже швидко почав порушувати спокій сільських мешканців. Здавалося б, що скоро румунська стане регіональною у багатьох з них, та з'ясувалося, що не все так просто. Першими на порядок денний питання про двомовність поставили мешканці Герци та Тарасівців, що на Новоселиччині. Але рішення так і не прийняли, бо, кажуть, що у новаціях бачать лише додаткові витрати, притому, для більшості громадян румунська і так є рідною. Про те, чому в селі, де румунською послуговується 95% населення, цю мову не узаконили, розмовляємо із сільським головою Тарасівців Сергієм Тігу.

– Новина про те, що у Тарасівцях почали розглядати мовний закон викликала справжній резонанс в області, адже ви першими взялися впроваджувати регіональну мову. Чому все-таки жодних рішень стосовно цього не ухвалили?

– Сам не розумію, звідки така увага, адже закон вже діє. На сесії це питання викликало багато "за" і "проти". Тож поки що домовилися, що спочатку обговоримо доцільність прийняття такого рішення з мешканцями села, а вже потім щось вирішуватимемо. Зараз люди, зокрема працівники установ та підприємці, тобто ті, кого це в першу чергу стосуватиметься, радяться між собою, а вже потім подивимося.

Румунську мову хочуть узаконити на Новоселиччині

- Чому люди не дійшли спільного висновку?

– Насправді, це дуже слизьке питання. По-перше, впровадження регіональної мови вимагатиме чимало коштів. І не лише з бюджету. До прикладу, власникам магазинчиків потрібно буде зробити вивіски на двох мовах, подавати звітність. Хіба можу змусити їх до цього. Та й навіщо, якщо зараз ми можемо вільно спілкуватися румунською, вести нею внутрішню документацію, а у школах навчання і зараз ведуть двома мовами.

– Чи рахували, у скільки обійдеться впровадження двомовності?

– Не можу сказати точну суму, але цих грошей зараз немає, адже село дотаційне. Навіть зважаючи на те, що у нас є умови для навчання румунською і деякі організаційні питання не потребують вирішення, коштів все одно потрібно багато. Питання лише в тому, чи варто їх витрачати на речі, які не мають нагального сенсу для людей. Зараз є чимало проблем, які негайно потребують грошей, це і ремонт клубу, який вже розвалюється, і спортзалу, у якому стеля ось-ось впаде на дитячі голови. Якби у села було навіть 20 тисяч гривень, то чи потрібно витрачати їх на нові покажчики з назвою вулиць румунською мовою замість того, щоб здійснити якісь соціальні проекти.

Ірина ВОРНІЧЕСА

Люди кажуть

Як ставитеся до впровадження офіційної румунської мови?

Не думаю, що відбудуться якісь зміни. У нашому селі, як раніше розмовляли румунською, так і будуть. Досі ніхто цього не забороняв. А якщо потрібно заповнювати документи або написати якусь заяву до райцентру, то без проблем можемо це зробити і українською.

До мене на пошту за день може не прийти жодної людини, яка б зверталася українською. Втім, чи є сенс у тому, аби узаконювати румунську, не знаю. Діти, які закінчують місцеву школу, майже не знають української, здобувати освіту їдуть за кордон, а потім не можуть повернутися додому.

Можливо, легше було б подавати звітність до податкової, хоча зараз я вже навчився робити це українською. Втім, у нашому селі більшість мешканців - румуни, а людей, які спілкуються українською, лише четверо чи п'ятеро. Тож, як на мене, інтереси корінного населення варто було б враховувати.