До Кракова – на вікенд

Осінні подорожі не менш приємні та романтичні, ніж літні. Вони можуть стати значно пізнавальнішими, цієї пори не заважають думки про море, пляж та ідеальну засмагу.

Головне – визначитися з маршрутом й обрати доступний, цікавий, інформаційно насичений вид відпочинку, з безліччю екскурсій та прогулянок. Ми із сестрою вирішили поїхати у вихідні до Кракова.

Як замовити тур і «що по чому»?

Спочатку порадилися зі знайомими і обрали туристичну фірму, яка організовує подорожі Європою. Це була львівська агенція, тому довелося вирішувати всі питання з документами по телефону. До речі, варто дізнатися заздалегідь про перелік документів, які потрібні для відкриття візи. Ми обрали тур вихідного дня, тобто екскурсію на два дні – суботу-неділю. Така поїздка в агентстві коштує 75 євро плюс 200 гривень та віза, у цю вартість не входять екскурсії. Зате не треба самому думати про транспорт і готель, а зранку в понеділок встигнеш на роботу. До речі, той, хто замовляє тур заздалегідь, скажімо, за місяць чи кілька тижнів, отримує знижку. Звичайно, якщо хочете поїхати самі, то можете обрати свій маршрут і окремо відкрити візу. Але ви можете витратити більше грошей і нервів. Бо доведеться їхати до Львова двічі – за візою і коли будете безпосередньо їхати в Польщу. Зі Львова до Кракова курсує рейсовий автобус, квиток коштує приблизно 250 гривень в один бік. Якщо брати одразу у два боки, буде дешевше. Ну і бронювати готель потрібно буде самому, отут і можна зекономити. Адже у Польщі великий вибір готелів – від молодіжних хостелів, де в кімнаті доведеться спати з незнайомцями, до п’ятизіркових.

Символом Кракова є дракон, тому більшість сувенірів, які привозять, це маленькі й великі дракончики

Отож, коли настали вихідні, ми поїхали з валізами до Львова. Ті, хто не бачив міста, можуть піти на екскурсію, яка входить у подорож, ми ж знаємо місто, тому гуляємо самі. Після прогулянки Львовом йдемо до турфірми, але автобуса ще немає, чекаємо…і лише вночі виїжджаємо до Польщі. Кордон недалеко, тому вже зранку, близько шостої – ми в Польщі, а ще через декілька годин у Кракові.

Найбільше в Кракові сподобався Старий центр

Приїжджаємо зранку у місто нашої мрії, а на дворі дощ. Що робити, адже екскурсію вже замовлено. Наш досвідчений гід не розгубився. Озброївшись парасольками та капелюшками, йдемо гуляти Старим центром Кракова під дощем. Уся група нараховує близько 20 людей, тому доводиться ходити веселим натовпом.

Краків - друге за величиною та кількістю мешканців місто у Польщі після Варшави, одне з найстаріших, з тисячолітньою історією, багатою культурною і архітектурною спадщиною, - розповідає наш екскурсовод, полячка, яка добре знає російську. Потім йдемо на Головний ринок – найбільша міська площа в Європі, поруч - старі костьоли. Найперше заходимо в Маріацький костел Святої Діви Марії. Коли виходимо з храму, чуємо виконання величної пісні, що виконують на трубі з  81-метрової вежі костелу. Сумна мелодія лунає в пам”ять про врятування Кракова у XIII столітті.

Місто королів стало центром студентського життя

Далі у нас заплановано екскурсію у королівську фортецю Вавель. Краківський Королівський замок, внесено в список ЮНЕСКО. З X по XVI ст. він має назву Головної королівської резиденції. Тоді Краків вважався центром світського життя і тут відбувалися урочисті події аристократії. У Кафедральному соборі, поруч замку, проходили коронації польських королів. Тут й  їхні сімейні гробниці, Дзвін Сигізмунда.

Та королів більше немає, є лише спогади і розкішні будівлі. Сьогодні Краків є центром студентського життя Польщі. Колегіум Маюс - Ягелонський університет - один із найстаріших  навчальних  закладів Європи, його заснували  1364 року.

Туристична мекка

У Кракові дуже багато старих костелів та інших архітектурних пам’яток. Фото автора

За статистичними даними до Кракова приїздить більше людей, ніж до столиці Варшави. Тут справді є на що подивитися і куди піти. У вузеньких вуличках «поселились» багато затишних готелів, крамниць та кав’ярень. Заходимо у одну  з таких невеличких кав’ярень, всією групою випити кави та погрітися. Кава смачна, але, ясна річ, – недешева. Від півтора до двох євро за філіжанку. Звичайно, дорожче, ніж у Чернівцях, але якщо подумати, то й вдома знайдуться місця, де кава коштує 20 гривень, а це ми у Євросоюзі.

Дощ тим часом закінчується… На прощання йдемо до Сукенніци – це торгові ряди, наповнені сувенірами і виробами краківських майстрів. Купую собі на згадку маленьку, вирізьблену з дерева скриньку. Вона якраз підійде для моїх прикрас.

Їдемо у тризірковий готель. Кімната дуже пристойна: є телевізор, є рушники і фен. На столі чайник і склянки, поруч пакетики з чаєм і цукром. Який приємний сюрприз, адже на дворі зимно, тому гарячий чай дуже доречний. Перевдягаємося і всі охочі мають змогу потрапити в аквапарк. Усі екскурсії, окрім прогулянки Краковом; платні, тому готуємо одразу 15 євро, аби заплатити за вхід до аквапарку.

Як приємно залізти у теплу джакузі після дощової прогулянки Краковом. У аквапарку є великий басейн, гідромасаж, можна піти в солярій, у сауну й просто згадати дитинство та покататися на американських водних гірках. Вражень і задоволення – море! Спадає на думку – чому ж у Чернівцях немає такої втіхи…

Солені печери, у яких можна заблукати

Наступного дня їдемо у Велічку, польське селище, що неподалік Кракова. Солоні шахти у Велічці - одне з головних місць «паломництва» туристів. Кажуть, що приїхати до Кракова і не побувати у Велічці – неприпустимо. Не бажаючи допустити головної помилки нашого життя, ми дружно збираємося на екскурсію. Коштує вона 20 євро.

Щоби спуститися до шахти, треба вистояти чергу перед ліфтом. Далі спускаємося глибоко під землю, трохи страшно!

Колись, 700 років тому у цих шахтах лише видобували сіль. Тепер також добувають «біле золото», але лише у деяких шахтах. Головна туристична шахта є цілим підземним «солоним» містом. Численні печери і гроти розташовано на дев'яти рівнях і з’єднані між собою тунелями загальною протяжністю близько 200 км. Соляні шахти Велічки стали популярними перш за все завдяки своєму унікальному підземному дизайну. Справді гарно  виглядає величезний підземний зал, стіни якого цілком прикрашені соляними картинами та іконами. Тут є скульптура Іоанна Павла II і підземна церква, що й досі діє. На прощання купуємо сувеніри – лампи з соляними каменями, сіль для ванни. Сувеніри ніби недорогі – по 2-3 євро, але коли купуєш їх кілька, виходить сума чималенька.

Ірина ГРИГОРАЩУК