Кожен з нас, хто надає перевагу відпочинку на воді, розуміє, який дискомфорт може спричинити звичайне потрапляння води у вухо. А що ж робити, якщо так подобається пірнати. Тому всім варто знати, як легко та без шкоди для органа слуху очистити його від води.
Отоларинголог Сторожинецької районної лікарні Павло Багрій пояснює, що вода небезпечна для вуха через те, що вона брудна. Тому може виникнути запалення і навіть погіршення слуху. Крім того, часто з водою потрапляють маленькі камінчики та пісок, вони створюють мікроподряпини, з'являється свербіж, подразнення. Можна виділити п'ять випадків потрапляння води у вухо.
1. Якщо вухо здорове. У такому разі рідко виникають серйозні наслідки. Зазвичай потрапляння рідини викликає тільки дискомфорт - закладеність вуха, шум, погіршення слуху, неприємні відчуття.
Є декілька простих методів вирішення цієї проблеми. Можна лягти на те вухо, де вода, та деякий час так полежати (вода може витекти сама). Допомагає, якщо робити ковтальні рухи. Або ж нахилити голову (вухом з водою донизу), пострибати та обережно потрусити пальцем у вусі.
Якщо такі процедури не допомогли - накручуємо ватку на сірник та протираємо нею вухо зсередини.
Втратити слух через потрапляння води повністю неможливо, та можна суттєво його погіршити
- Важливо використовувати саме сірник з ватою або марлею, а не ватні палички, котрі взагалі заборонено застосовувати для вуха, - стверджує Павло Багрій.- Адже ватка на сірнику більш розрихлена, краще вбирає воду. Досить часто трапляється, що пацієнт так "шурує" вухо ватною паличкою, що дряпає його і заносить інфекцію. Або ж, якщо у вусі є сірка, заштовхує її аж до барабанної перетинки, а тоді вже не обійтися без промивання у ЛОР-лікаря.
2. Якщо у вусі є сірка. Вона від води набухає і закриває слуховий прохід. Ознаки такі ж, як і за звичайного потрапляння води. Вихід один - промити вухо у ЛОР-лікаря розчином фурациліну, або теплою водою.
Та якщо немає можливості піти до лікаря, можна закапати вухо перекисом водню та полежати так вухом з водою догори. Перекис розм'якшує сірку, яку потім можна буде легко вичистити сірником з ваткою. Та все одно найкращий варіант - звернутися до лікаря.
3. Якщо є запалення зовнішнього слухового проходу (Зовнішній дифузний отит). Через брудну воду та пісок, який дряпає вухо, потрапляє інфекція. Ознаки: різкий біль у вусі, гнійні виділення, головний біль, підвищена температура і, звичайно, закладеність, шум і т. ін. В такому разі необхідно звертатися до ЛОР-лікаря і проходити курс лікування.
- Досить поширений випадок, коли і сірка у вусі є, і вухо запалене. Тоді орган треба промивати, а потім лікувати. В такому випадку лікар виписує антисептичні краплі, знеболювальне, антибіотики. Важливо, щоб ЛОР-лікар контролював лікування.
4. Якщо вода потрапила в середнє вухо. Так стається, коли людина полюбляє багато пірнати. Вода потрапляє через ніс та носоглотку і затримується за барабанною перетинкою у барабанній порожнині. Через це вухо закладає, погіршується слух, виникає шум у вусі. Лікується це теж у ЛОР-лікаря, хоча деколи вода сама розсмоктується з часом. Допомогти можуть часті ковтальні рухи, на ніч у вухо можна покласти турунду з борним спиртом, також застосовують вушні краплі, знеболювальне. Якщо це все не допомагає, лікар може назначити операцію - барабанну перетинку розрізають і вибирають звідти воду. Така процедура не погіршує слух.
5. Якщо людина має хронічне запалення середнього вуха. В такому випадку у барабанній перетинці є дірочка, тому таке вуха треба особливо берегти.
Заходячи у воду, брати беруші, або принаймні затикати вуха ваткою, а після купання - виймати її. Вата збереже орган хоча б від потрапляння піску та камінчиків. Інакше запалення загостриться.
Звичайно, втратити слух через потрапляння води повністю неможливо, та можна суттєво його погіршити через запальні процеси. Тому любителям пірнання, краще робити це в міру та не на велику глибину.
Ірина БЄЛОВА
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
Оставить комментарий