
Сприйнятливість людини до герпетичної інфекції, а також тяжкість захворювання залежать від стану імунітету людини. Вірус простого герпесу може вражати шкіру, слизові оболонки, нервову систему, а також внутрішні органи.
За словами лікаря-інфекціоніста, кандидата медичних наук, доцента кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ Олени Мироник, наразі відомо понад 100 вірусів герпесу, які викликають такі захворювання:
– герпесвірус людини 8-го типу (пов’язаний з саркомою Капоші);
– герпесвірус людини 7-го типу;
– герпесвірус людини 6-го типу;
– вірус Епштейна-Барр (EBV);
– вірус вітряної віспи/оперізуючого лишаю (Herpes zoster);
– вірус простого герпесу 2 типу (HSV-2, генітальний герпес);
– вірус простого герпесу 1 типу (HSV-1, лабіальний герпес).
– Потрапивши в організм, вірус поселяється у нервових вузлах і таїться там доти, доки не знизяться захисні сили організму – при вагітності, тривалому лікуванні антибіотиками, в результаті неправильного способу життя, – пояснює пані Олена.
– Які характерні прояви герпесу?
– Усе починається з неприємних відчуттів поколювання, пощипування; шкіра на внутрішній поверхні губ, в кутах рота, в деяких випадках на язику починає свербіти і червоніє. Іноді ці неприємні відчуття початкової стадії захворювання поширюються на все обличчя. Після цього з’являється маленький болючий пухирець, наповнений прозорою рідиною. Бульбашка поступово збільшується в розмірах, а рідина мутніє. Дозрілий пухирець тріскається, випускаючи рідину, що містить мільйони вірусних частинок, які при недостатньому рівні гігієни носія вірусу швидко потрапляють в навколишнє середовище. На місці пухирця утворюється ранка. Далі над виразками формується скоринка, яку не можна чіпати, а тим більше намагатися здерти: по-перше, це боляче, по-друге, може виникнути кровотеча, а, по-третє, можна посилити захворювання.
Ще один варіант проявів герпетичної інфекції, це генітальний герпес. У жінок і чоловіків, як правило, викликається вірусом 2 типу. Останнім часом вірус простого герпесу 1 типу набуває поширення через зростання орально-генітальних контактів. Статевий герпес має яскраво виражені симптоми: спочатку виникає почервоніння і відчуття печіння шкіри, а потім утворюються локальні або групові висипання хворобливих бульбашок, які вражають зовнішні і внутрішні статеві органи. У ході захворювання бульбашки набувають вигляду виразок, які поступово покриваються скоринкою, заживають і відпадають. Перші прояви герпесу супроводжуються підвищенням температури тіла, загальним нездужанням, головним болем. Ця форма герпесу може давати ускладнення: внутрішньоутробне інфікування плоду, герпетичне ураження шийки матки, що часто служить причиною безпліддя. Наявність вірусу герпесу в нервових структурах малого таза тягне за собою утворення стійких больових синдромів.
А ось герпес зостер, також відомий як оперізуючий лишай, частіше трапляється у літніх і у людей з ослабленим імунітетом. Він проявляється рясними болючими висипаннями на тілі, зазвичай по ходу міжреберних нервів. Вони болючі, а виразки гояться довго. Одним із частих ускладнень зостерної інфекції є поява постгерпетичної невралгії, яка характеризується збереженням больового синдрому навіть після того, як виразки на шкірі вже загоїлись.
– Чи можна успішно пролікувати хворобу?
– Найбільш успішним лікуванням герпесу є комплексним, яке включає одночасне використання противірусних ліків, що знищують вірус і блокують його поширення, та імуномодуляторів, мазей для місцевого лікування.
Однак, щоб ці заходи виявилися ефективними, їх необхідно вживати при перших проявах зовнішніх ознак герпесу.
Щодо народних засобів для лікування оперізуючого герпесу, то ефективно приймати ванни з морською сіллю або ж скористатися таким рецептом: столову ложку перцевої м’яти залити 200 мл води, прокип’ятити траву на водяній бані 15 хвилин, через 45 хвилин після зняття з водяної бані процідити відвар і змастити ним висипання.
Стосовно профілактики зараження генітальнім герпесом, то:
– необхідно дотримуватися простих норм особистої гігієни;
– рушник має бути особистим;
– спідня білизна та інші речі, що контактують з ураженими ділянками, необхідно прати з використанням звичайного прального засобу або господарського мила;
– після контакту з висипаннями ретельно мийте руки з милом;
– обов’язково використовуйте презерватив, навіть у тому разі, коли немає зовнішніх ознак хвороби. Однак і застосування презерватива не гарантує повністю захист від зараження герпесом, тому більш доцільно абсолютно виключити статеві стосунки з інфікованим партнером.
Окрім того, особливе значення має профілактика загострень герпесу, якщо планується народження дитини. Герпес при вагітності повинен стати причиною звернення до дільничного акушера, що забезпечує спостереження за майбутньою мамою. Небезпека полягає в тому, що вірус може викликати загострення, в тому числі і генітальний герпес, що вже несе потенційну небезпеку для розвитку плоду.
Ольга ШУПЕНЯ
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
Оставить комментарий