Уже кілька тижнів увага усіх вболівальників прикута до чемпіонату Євро-2106. На жаль, збірна Україна одною з перших вилетіла з цього чемпіонату. Не отримавши жодного очка. Відверто наші гравці демонстрували слабкий футбол. Очевидно, не впоралася із завданням тренерська команда. Чому наша збірна отримала такий незадовільний результат, які прогнози на майбутнє та які несподіванки принесли не фаворити цих ігор, ми поспілкувалися з головою Федерації футболу Чернівців, заступником голови Федерації футболу Чернівецької області Сергієм Задорожняком.
«Не «зірочки», як у нас, а гравці рівня Роналдо, Бейла тощо»
- Думаю, обов’язково стежили за іграми Євро-2016. На Вашу думку, чому такий, м’яко кажучи, незадовільний результат показала наша збірна з футболу, закінчивши чемпіонат раніше строку?
- Потрібно в комплексі розглядати цей провал збірної. Вважаю, що це однозначно провал.
Візьмемо відбірковий цикл – тобто почнемо з самого початку. Пам’ятаєте, програли вдома перший матч Словаччині. Потім інші матчі, коли команда показала себе на висоті. За логікою, та команда, що виграла, і той тренер мають їхати на Євро.
Потім низка товариських матчів – які ми вигравали або грали внічию. Пригадайте матч з Уельсом. І як ця команда показала себе на цьому чемпіонаті… Це сильна команда.
Потім грали з учасниками Євро – командами Румунії та Албанії. Також досить непогані команди – обіграли їх із чималими рахунками.
Все нібито було нормально, по плану. На мою думку, причина цього провалу в тому, що не було хорошого бійцівського мікроклімату в самій команді. Напевно, є якісь окремі групи в ній, які не можуть зігратися. Не знаю, це моя суб’єктивна думка, але таке враження складалося.
І ще надзвичайно велика помилка – тренерська – коли знали свої групи та команди, казали, що нам головне – обіграти збірну Польщі. Ніби взагалі не налаштовувалися на гру зі збірною Німеччини. З якою також можна було грати. Так, це надзвичайно серйозна команда, але перший тайм показав, що з ними також можна грати. Ті самі гравці збірної Ісландії своєю грою показали, що можна обігрувати навіть родоначальників футболу.
«Вони бачать реальні речі – максимальна зарплата 10-15 тисяч євро на місяць. Не 100 чи 150 тисяч євро, як у нас. Хочеш рости – йди в топові чемпіонати»
Інший момент. По ходу чемпіонату потрібно було міняти стратегію гри. Перші матчі цього Євро показали, що слабких суперників не буває. Усі команди більш-менш рівні. Вистрілюють лише ті, у кого є мегазірки. Не «зірочки», як у нас, а гравці рівня Роналдо, Бейла тощо.
Тобто налаштовувалися на гру зі збірною Польщі, а це вже навіть не було потрібно, бо перші два матчі провалили. Тобто можна сказати, що провели нормально на рівні один матч – зі збірною Німеччини. Навіть попри результат.
Можливо ще гра з Польщею – більше фарту нашій команді, аби суддя з двох моментів дав бодай одне пенальті – коли «зрізали» Ярмоленка та тримали за футболку Зозулю.
Але я не виправдовую нашу збірну чи тренера. Жодним чином. Це був однозначний провал. Не розумію такого налаштування, коли визначальний матч мав бути з Польщею, а ці два попередні – ніби не вельми важливі. Мовляв, з німцями мусимо програти, а з Ірландією мусимо виграти. В цьому напрямку десь не допрацював тренерський штаб.
Щодо відсутності нормального мікроклімату, то по грі було видно, що гравці, коли бачили два-три продовження атаки, не давали пас у кращий напрямок. Можливо, є якісь внутрішні суперечності.
Інший момент, ми до останнього вірили у наших двох «зірок» – Коноплянку та Ярмоленка. З гри у гру ми говорили, що вони ось-ось мають «вистрілити» та показати, потягнути збірну. Цього, на жаль, не відбулося. У мене складається враження, що це штучні «зірочки».
Хлопці самі собі пишуть свою футбольну долю. Вважаю, що основна причина цього, що у нас футбол також «олігархізований». Ненормальними вважаю ці заробітні платні, особливо нашим українським футболістам. Немає такого в чемпіонатах Словенії чи Хорватії. Так, в Італії, Англії, Німеччині, Франції чи Іспанії – запитань нема. Це топові чемпіонати. А у нас зробили «золотих хлопчиків» – футбольних мажорів. Через це також страждають клуби.
Кажуть, що в нашому чемпіонаті Прем’єр-ліги немає багато серйозних ігор – три-чотири команди…
«Максимальна зарплата 10-15 тисяч євро на місяць»
- Які грають на рівні…
- Так. І один із гравців збірної каже, що у нас слабенький чемпіонат, тому ми не можемо в такому чемпіонаті рости. Але почекайте, візьмемо чемпіонат Словенії, Хорватії, Ісландії.
- Хто взагалі чув, чи є у них чемпіонат і де взагалі вони грають…
- Візьмемо будь-який чемпіонат середньостатистичної європейської держави. Хіба у них такі сильні чемпіонати? Ні. Ми чули про чемпіонат Угорщини? Але чому їхні збірні себе нормально показали – бо вони бачать реальні речі – максимальна зарплата 10-15 тисяч євро на місяць. Не 100 чи 150 тисяч євро, як у нас. Хочеш рости – йди в топові чемпіонати. Але там платять дійсно за роботу. Потрібно, пробачте, «пахати» по дві гри на тиждень, як, наприклад, в Англії. Вони грають по 70 матчів на рік! Того вони ростуть.
Інший аспект. Повернемося до тієї «олігархізації». Кращих молодих хлопців, які тільки-но підросли, позабирали в академії і там їх «маринують», тримають в оренді чи на лаві запасних. Тобто не дають можливості рости. Натомість беруть граючих хлопців з Африки чи Латинської Америки на провідні позиції. І коли доходить до збірної, у нас на це місце немає кого поставити нормального, бо в усіх топових наших клубах грають легіонери.
Мені розповідали люди з Ужгорода, що там грав німець (36 років), якому платили 30 тисяч євро на місяць. Це команда, яка постійно на межі вильоту. За ці гроші можна тримати шістьох наших нормальних футболістів – молодих та перспективних. Можливо з часом дійде, що не потрібно кидати такі божевільні гроші на це.
«У них на 300 тисяч населення збудовано 17 штучних полів»
- Хотів би запитати про феномен збірної Ісландії. Вони змогли з 300 тисяч ісландців зібрати збірну, яка виграє, а ми з 40 мільйонів населення не можемо зібрати команду.
- Кількість – це не завжди якість. Наприкінці 1980-х років минулого століття наша команда «Буковина» поїхала на збори в колишню Югославію. Там в кожному селі є басейн, футбольні поля відмінної якості.
Щодо Ісландії. Наприкінці 1990-х – початку 2000-х у них була дуже серйозна криза – молодь виїжджала за кордон тощо. І вони через футбол – гру №1 у світі – розробили відповідну програму. За ці останні 15 років вони вклали приблизно 3 мільярди доларів в інфраструктуру, підготовку кадрів тощо. У них на 300 тисяч населення збудовано 17 штучних полів. Маса критих полів тощо.
А тепер візьмемо Чернівці, де мешкають 250 тисяч населення. На 10 тисяч населення має бути одне футбольне поле. Скільки у нас полів? Заледве нараховуємо 5.
У системі підготовки футболістів ми відійшли від радянської моделі, але ще не прийшли до європейської.
- Чи не втратили ми селекцію майбутніх футболістів? Готувати змалечку гравців та відбирати їх.
- По селекції у нас, в принципі, все нормально. Особливо школа при міськспортуправлінні. Тут інше, вони «засвічуються» і їх забирають в команди, де вони губляться.
«Іспанці так і не змогли по ходу гри перебудуватися»
- Прогнози – річ невдячна. Але на Вашу думку, яким може бути фінал Євро-2016? Хто Ваші фаворити?
- Справді, це невдячна річ прогнози. Проаналізуємо гру збірних Іспанії та Італії. Перед грою тренер іспанців казав, що гра буде надзвичайно складною і буде важко зламати масовану і досвідчену оборону італійців. Чомусь усі вважали, що збірна Італії зараз викопає рови, встановить протитанкові перепони і гратимуть в обороні. А вони пішли в атаку. Іспанці так і не змогли по ходу гри перебудуватися. Вони були шоковані.
Щодо збірної Ісландії, то коли не стоїть на кону результат, граєш розкуто, граєш, як умієш. Англійці, можливо, дещо недооцінили ісландців. І Англія поїхала додому.
Зараз залишилося вісім команд. Складний шлях пройдено. Усі тренерські штаби помилки врахували і будуть серйозно ставитися до збірної Ісландії. До Італії також буде ставитися серйозніше та сама збірна Німеччини. Бо команда може грати як від оборони, та і в нападі. Тренери та гравці кажуть, що ми граємо так, як нам дозволяє суперник.
Тому яка з команд зможе по ходу гри перелаштуватися, щоб використати усі слабкі сторони суперника, та і матиме успіх.
Якщо прогнозувати, хто буде у фіналі – то це важко. Через те, що вилетіла збірна України, особисто я вболіваю за збірну Уельсу. Можу пояснити – гра збірних Уельсу та Росії – рахунок 3:0.
- Але також хочеться вболівати за хороший футбол.
- Однозначно. Сподобалися італійці, особливо після гри зі збірною Іспанії. Шкода, що вибула збірна Угорщини. Хотілось би, щоб вони пройшли вище.
Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
Оставить комментарий