
Від початку квітня українські банки зобов’язані автоматично списувати з рахунків українців борги – на вимогу державних і приватних виконавців. Раніше виконавці й банки мали можливість примусово стягувати кошти лише з «аліментників», в інших випадках рахунки блокували, а для зняття грошей необхідний був спеціальний запит у паперовій формі. Тепер вся процедура буде проходити в онлайн-режимі. Спробуємо з’ясувати, хто, як і які саме борги зможе автоматично списувати з банківських рахунків людини.
- Наказ Міністерства юстиції «Про затвердження Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках» визначає процедуру автоматичного арешту грошей боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями, тому автоматичне списання поширюється на будь-яку заборгованість, стягнення якої здійснюється примусово державним чи приватним виконавцем, - розповідає юристка Юлія Фуштей. - При цьому мінімального розміру заборгованості, вище за який відбувається автоматичне списання грошей з рахунку, немає. Головна умова – це наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення будь-якого боргу. Однак є деякі нюанси.
Тепер для отримання банківської інформації щодо боржника ні виконавцям, ні банку не потрібно отримувати рішення суду
Першою чергою треба уточнити, що не існує такого поняття, як «автоматичне списання боргів». Як і до моменту внесення змін до чинного законодавства, обов’язок будь-якого характеру, заборгованість по кредиту, аліментах або комунальних платежах, стягують винятково на підставі судового рішення. Різниця полягає лише у тому, що раніше виконавець, виконуючи судове рішення, повинен був звертатися у банк у письмовій формі і чекати три-чотири дні, поки на рахунок боржника накладуть арешт і з нього буде списано гроші. Після внесення змін до законодавства виконавець зможе надсилати у банк постанову про арешт рахунків боржника й ордер на примусове списання грошей завдяки автоматизованій системі в електронній формі. В цьому разі на банківський рахунок боржника арешт може бути накладено протягом двох-трьох годин, а гроші списано протягом одного дня.
- Підкреслю, що списання грошей з рахунку боржника можуть проводити за будь-яких видів заборгованості. Це аліменти, кредитні борги, комунальні борги. Списання грошей з рахунку боржника не залежить від суми заборгованості, тому що арешт на рахунки може бути накладено у зв’язку з будь-яким розміром боргу. Але при цьому, якщо сума боргу становить, наприклад, 20 тисяч гривень, а на рахунку боржника є 15 тисяч гривень, то рахунок буде заарештовано, поки борг не буде погашено у повному обсязі, - зазначила експертка.
Як виглядає процедура списання боргу і хто її ініціює
За словами Ю. Фуштей автоматизований арешт грошей боржника ініціює державний або приватний виконавець. Спочатку виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) створює вимогу на отримання інформації про наявність та стан рахунків боржника. Інформаційні системи банків (ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконують запит про наявність вимог для їхнього виконання. Після отримання вимоги ІСБ негайно:
- формує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його в АСВП;
- інформує відповідальну особу банку про необхідність виконання відповідних процедур відповідно до внутрішніх правил банку.
Далі не пізніше, ніж впродовж години робочого часу, після отримання вимоги в ІСБ формується повідомлення, в якому зазначають інформацію про наявність і стан рахунків боржника. Це повідомлення негайно відсилають в АСВП.
У разі відмови у наданні інформації про наявність та стан рахунків боржника в ІСБ формують повідомлення з обґрунтуванням причини такої відмови, яке відсилають в АСВП. Після цього виконавець за допомогою АСВП оголошує постанову про арешт коштів, а відповідальна особа банку виконує постанову про арешт грошей в порядку їх надходження.
Нагадаємо, що нещодавно Національний банк України вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Нацбанк дозволив банкам відкривати судовим виконавцям дані про суми на рахунках боржників. Причому тепер для отримання банківської інформації щодо боржника ні виконавцям, ні банку не потрібно отримувати рішення суду.
Степан КРАЙНЯК
Если вы заметили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
Оставить комментарий